Нічо не писав кілька днів. Творча криза. Винен злобний врач, який сказав, шо кандали на лівій нозі носити ще місяць
.
Раньше щодня (при всьом уваженії к пищущім ніже указаноє, часто - хорошим людям і даже членам партіі) дратували купа повідомлень на зразок: "привіт! шо робиш?", "добрий день! як ваші справи?" і т.д.
Тепер у мене в жизні нове "привітшоробиш". Називається "яктвоянога". Стільки людей таке пише, шо аж страшно. Хай би кожна наша заява викликала стільки вніманія! Але дякую щиро усім за турботу. Соррі, шо не всім відповів. Просто втомився. А пишучи одно і то саме, мєдлєнно, но вєрно прєвращаєшся в ксерокс.
Відповідаю колективу пищущіх сообщєства "яктвоянога":
1. Іван Петрович завжди нагодований, вчасно вигуляний (є добрі люди) і намагається сожрать гіпс. Кажуть, не хватає якихось вітамінів. Завтра поїдем до собаколога вияснять, шо случілось.
2. Бріліантів у гіпсі нема. Тож гроші на місцеві вибори ще нада знайти.
3. Вже поміняли звичайний гіпс на пластіковий. А коли був звичайний - ніззя було його мочить (не в інформпросторі, а водою), поетому перед душем нада було робить інвалідну вєрсію "50 оттєнків сєрого" - сурово, як на питках срєднєвєковья, щільно перетягувать ногу харчовою плівкою. Харашо, хоть після цього врач не доручав класти ногу в духовку.
4. Як себе чуствую? Не буду лукавить. Як узнік зони 19 вєка, якого за попитку бєгства закували в кандали. Коли, вибачте, у ватерклозет не можеш сходить без костилів, а в душі сидиш на стульчику - це, канєшно, м'яко кажучи, і лучше в жизні бувало. Особєнно тоскно, коли згадуєш, шо це ще мінімум на місяць. Але... Гріх, страшний гріх жалітися, знаючи тих, кому незрівнянно гірше. В таке врем'я люте живемо, що за останній рік довелось познайомитися з величезною кількістю тих, хто зовсім без ноги... От ім тяжко по-справжньому. Поетому прошу усіх, хто писав і пише мені з пропозицією помогти - напишіть краще і допоможіть комусь із тих, кому по-справжньому треба ваша підтримка. Іх, на жаль, зараз дуже багато зусиллями кремлівського упиздьониша і нашого бездарного керівництва.
5. Кажуть, нада більше відпочивати. Цілий день був дома. Думав, шо сойду сума. З горем пополам хожу на роботу. Поки дошкандибаєш - забуваю половину того, шо хотів зробить. Оказується, перелом ноги провоцирує склєроз. Хоча Інтернет поки-шо мовчить про такий страний сімптом.
6. Всі питають: як таке случілось? І ніхто не вірить, коли кажу правду: підсковзнувся і впав. В Домі офіцерів перед з'їздом Радикальної партії. Прийняв три кетанова - і пішов виступать. Нога не повод отмєнять виступлєніє на таком важном собитії.
7. Через те, шо ніхто не вірить правді, доведеться, мабуть, придумать красіву лєгєнду. Поки-шо робоча вєрсія така: Олег Ляшко провів засіданні фракції на тєму дисципліни. А шо, Олєг Валєріч має буть суров. То ж партія радикальна, а не демократична чи, не дай Боже, ліберальна.
8. Колега Ігор Мосійчук як голова партійного суду пєріодєчскі трєбує позичить костилі через їх удобство для виховної роботи і мічтає залить іх порожню внутрєнность свинцем для надлєжащєго педагогічєского ефекта.
Але то все херня з тою проклятою лівою ногою. Є собитія гораздо масштабніші. В Україні почалась вже повномасштабна корпоративна війна. І це прєкрасно. Швидше б дошло до пєрєстрєлок. Чим швидше олігархи перестріляють один одного - тим краще.
Але і то тоже херня. А тепер то, шо по-справжньому важливо. Кожен квадратний сантиметр нашої землі - ВАЖЛИВИЙ. Ми і так багато втратили. І чим більше втратимо, тим важче буде повернути. Друзі з фронту пишуть, що наступним Дебальцевим може стати Артемівськ. Бійці, які зараз там, б'ють на сполох з приводу відсутності оборони міста та всієї ділянки фронту. Укріпрайонів не збудовано, не залито жодного кілограму бетону, не кинуто жодної лопати піску. Одне з двох: або місто зливають, або військове командування вкотре демонструє свою безвідповідальність.
Якщо друге - їм треба щонайменше ноги переламати. Але, яким би дебілуватим не було командування, українці точно переможуть.
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.