Власник сторінки
голова Центру досліджень політичних цінностей
В Парижі вбили 12 чоловік, і світ солідаризується, світ співчуває(і абсолютно справедливо) жертвам ганебного теракту.В Україні російські та проросійські терористи винищили кілька тисяч наших...
Відчуття перифірійності...
В Парижі вбили 12 чоловік, і світ солідаризується, світ співчуває(і абсолютно справедливо) жертвам ганебного теракту.
В Україні російські та проросійські терористи винищили кілька тисяч наших співгромадян.
До речі, скільки?
Українська влада досі не склала реєстру не лише жертв російської агресії, а навіть реєстру загиблих українських військовослужбовців.
Хоча нація мала б знати поіменно своїх загиблих захисників.
Неперсоніфіковане ставлення до жертв-це російський підхід, а не європейський, це підхід "братських могил" проти персональної могили для кожного.
Перифірійність мислення...
Перифірійність у стосунках з зовнішнім світом.
Хіба наші жертви менш значущі, аніж французькі?
Коли російські терористи вспороли животи Володимиру Рибаку, Юрію Поправко та третьому хлопцю(ім'я якого так досі і не відоме) і ще живими втопили, це що, був менший привід для всесвітньої солідарності?
Та світові газети і журнали так масово не вийшли з фото на перших сторінках трупів безневинних жертв російської агресії...
Чому?
Бо ми на перифірії?
Чи тому,що Україна досі не веде адекватної інформполітики європейськими мовами?
Чи тому,що Україна досі взагалі не веде адекватної зовнішньої політики?
Де починається ця перифірійність, яка не дозволяє Україні бути в головах і серцях європейців, на рівні інших європейських країн?
Якщо не за свої заслуги, то, принаймні, за свої жертви, які країна несе внаслідок російської агресії?
Події у Парижі мають бути уроком для України,що для самозахисту слід навчитися доносити світу інформацію.
Наразі Росія(яка є на відміну від нас не державою-жертвою, а державою-агресором) свою інтерпритацію подій в Україні доносить не просто масованіше, а часто-ефективніше.
І якщо наша влада чи то не може, чи то не хоче показувати на Заході всі звірства росіян в Україні, то як і у випадку з волонтерством на фронті, цю функцію мусять взяти на себе "українські міжнародні волонтери".
Тобто, нам слід більше продукувати інформацію про реальний стан справ в Україні європейськими мовами. Боротися з перифірійністю.
P.S. Вкотре співчуваю жертвам трагедії в Парижі.
Не тому,що їх 12, а тому що навіть одна людська безневинна смерть вартує співчуття.
І вкотре згадаймо про тисячі наших безневинно загиблих...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.