ВНР: Вінницька Невдала Революція. Хто хотів прийти до влади. Частина 1

Зараз трендом стали матеріали на кшталт «якби це трапилось» або «якби це не трапилось». Такі собі ретроспективно-футурологічні прогнози у дусі письменників-фантастів.

Але справжня фантастика - це лише маленьке припущення, а у решті - факти і глибокий аналіз ситуації. Отже, спробуємо і ми уявити, що півтори сотні вінницьких активістів змогли просунути на посаду губернатора Олексія Фурмана, як свого часу «просунули» узгодженого регіоналом Татусяком і «батькіщинівкою» Щербаківською кандидатуру Сергія Свитка на посаду голови облради.

Губернатор зі «Свободою» в голові

Отож, губернатор Олексій Фурман. Годі і казати, адже про скромність головного «свободівця» писано-переписано. Якщо коротко, то він, як і кожен член його родини має жити, згідно декларації, яку подав пан Фурман,  на менше, ніж 1000 гривень у місяць. При цьому Фурман не має власного житла, але володіє автомобілем «Тойота Рав-4». Направду ж, Фурман є керівником ряда підприємтв, закладів і зовсім не бідує.

Кілька років назад Фурман став фігурантом кримінального каламбуру - його чималу квартиру по вулиці Л.Толстого, 24 пограбували два рази. Але, аби не пояснювати, скільки було вкрадено з того, що «нажито непосильним трудом», Фурман зам’яв справу.

У розмові 2010 року з вінницьким сайтом «Вінниця.Інфо» Фруман каже:

- По закінченню вузу я заснував україно-німецьке ТзОВ «Козак». І дуже тішуся, що протягом 18 років нелегкої підприємницької діяльності моя фірма продовжує своє існування під тією ж українською назвою.  Наразі на фірмі працює 80 чоловік.

Не будемо запитувати, звідки кошти у чесного націоналіста тоді були.

Але навіщо Фурман приховує статки стає зрозумілим із його минулого. Кілька років назад було арештувано транспортні засоби Фурмана, його ресторанний бізнес та "навіть пенсію його матері". "Я в активній політиці з 90-х років, однак таких брутальних і зухвалих дій влади, як є зараз не пам'ятаю. Режим перейшов усі межі", – заявляв тоді Фурман. Тоді він казав, що його навідав судовий виконавець, який повідомив про штраф свободівця у розмірі 103 230 грн. Свободівець розповів, що було ухвалено постанову про арешт восьми (!!!) транспортних засобів. "Все майно, включно з автомобіля, вони оцінили в ті 103 тис несплаченого штрафу", - казав він.

Мабуть, тоді Фурман так налякався, що все майно переписав на родичів.

Але краще поговоримо про політичні вподобання Фурмана.

У тій саме розмові Фурман каже:

- Свого часу мені дуже сподобалася позиція лідера партії «Собор» Анатолія Матвієнка. У 2006 я погодився піти в списку «Нашої України», але як позапартійний, у Вінницьку районну раду. У 2008 році я почав приглядатися до БЮТу. Але моя принципова позиція виявилася незручною для місцевого осередку БЮТу, який пішов на недоречну співпрацю з нинішньою вінницькою міською владою.

Зазначимо, що саме разом із вінницьким БЮТом Фурман і його «Свобода» стали на чолі «Вінницької Народної Ради» (знов ВНР, якась містика!) і у січні 2014 року, і у грудні.

Прийшовши 2008 року у «Свободу» Фурман одразу почав виключати із партії тих націоналістів. хто був з ним незгодним.

- Я чув, що в минулому Олексій Фурман за щось дуже образився на міського голову Вінниці, і після того вступив до "Свободи" та скеровує майже всю роботу організації до боротьби з ним. - каже екс-свободівець В'ячеслав Березовський у інтерв'ю 2012 року. -  Місцевий бізнесмен Фурман вирішує свої містечкові інтереси за рахунок очолюваної ним організації, забуваючи те, що він є головою ОБЛАСНОЇ організації Свободи, як і те, що Березовський очолює ОБЛАСНУ організацію Конгресу. Ці обидві організації мають завдання та повноваження здійснювати свою діяльність на території всієї області, а не лише "годити" комусь. Сам Фурман змінив більше трьох партій, у "Свободу" прийшов із "кумівської" "Нашої України", як і його прес-секретар Барцьось із НРУ...  Фурмана дійсно не приховує, що питання грошей для нього болюче. У своїх заявах він постійно повторює про них. Ми справді часто чули про "бідування" і про те, що "галицькі вуйки" хочуть лише грошей. Дивними були і цілі політичної боротьби Фурмана. Замість того, щоб зосереджувати діяльність організації на просування української національної ідеї, ми слухали сороміцькі анекдоти про євреїв, та роз'яснення діяльності в "Свободі", як бажання "забрати у жида, хоч кілька голосів на виборах". Особиста неприязнь Фурмана до Гройсмана переходила усі розумні межі.

До речі, згадуваний Березовським Барцьось на сьогодні є прес-секретарем Сергія Свитка. Засланий козачок? Чи «стукач» і координатор, хто він, цей Барцьось? Навіщо писарчуку Фурмана переходити у писарчуки до Свитка? Цікаво, але не на часі.

Варто згадати і як вінницька «Свобода» імені Фурмана виступала проти журналіста Андрія Толстого, якого Фурман видворив із "Свободи":

- Андрій є журналістом, якщо Фурману не подобається, що він пише, то нехай спростовує це чи подає в суд. Але ж парадокс полягає в тому, що Андрій не писав проти нього жодного матеріалу. А якби й писав, то що Фурман у нас цензура? Ще в опозиції, а вже хоче закрити рота журналістам, а що буде, коли прийде до влади? Олексій Фурман називає себе християнином, але ж зводити наклеп, тим більше на священика є гріхом.  Я, наприклад, особисто не розумію, як український "націоналіст" Фурман, який так відстоює право на пам'ятник Шевченка в центрі Вінниці, може бути прихожанином у польських ксьондзів, а його прес-секретар Барцьось публічно відстоює антихристиян-язичників? - обурувався Березовський у 2012 році.

Заступники губернатора, або Перші леді «короля»

Звичайно, посаду першого заступника губернатора та керувати всім комунальнім майном забажає Людмила Щербаківська. Людмилу Михайлівну мало цікавлять політичні питання, адже головною її ціллю були лише гроші. На сьогодні Щербаківська є членом комісії обласної ради з питань приватизації та комунального майна. І в той час, як лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко співпрацює  із тим самим «Блоком Петра Порошенка» у парламенті, партія «Батьківщина» є членом провладної коаліції, члени партії обійняли посади в Уряді, на Вінниччині її підопічна Щербаківська навпаки - поливає брудом Порошенка і його команду.

Все, чим прославилась Щербаківська під час свого недовгого перебування заступником губернатора - скандалом із тим, як просунула власну доньку у керівники Фонду соцстрахування, а зятя – в управління комунальної власності. Нещодавні опозиціонери, які ще взимку розповідали вінничанам зі сцени нашого місцевого Євромайдану про «Сім’ю»,  корумповану владу попередників і про те, якою ця влада повинна бути «для народу», уже встигли самі пригрітися у керівних кріслах. І настільки ці крісла здалися теплими, що зайве не гають часу, аби дати посидіти у них і своїм нащадкам. Людмила Щербаківська, керівник обласного осередку партії «Батьківщина», яка встигла за півтори місяці на посаді заступника губернатора вляпатися у скандал із передвиборчими «чорнушними» газетками проти Петра Порошенка, може порадіти одразу за двох своїх дітей. Заступником директора Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Віталія Давиденка стала випускниця Одеської національної юридичної академії імені Ківалова 23 річна Діана Кес.

Діана Геннадіївна, до речі, - депутат Жмеринської районної ради по багатомандатному виборчому округу від Жмеринської районної організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".  Щоправда, на сайті Жмеринської райради пані Діана значиться під іншим прізвищем, дівочим  – Щербаківська. І це не співпадіння - дівчина є донькою Людмили Щербаківської, екс-заступника вінницького губернатора з гуманітарних питань.

Діані Кес усього навсього 23 роки, а в неї уже чотири роки депутатського стажу. До речі, на посаді заступника директора відділення Фонду соцстрахування Діана Кес змінила Тетяну Бабій, яка так вчасно перейшла на посаду начальника Департаменту охорони здоров’я та курортів області.

Однією донькою Людмила Щербаківська не обмежується. До родинного чиновничого кола приєднався також зять заступника губернатора – Богдан Кес. Він тепер працює в оргвідділі Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

Ми ніяким чином не піддаємо сумніву професійні якості новопризначенців, це, як відомо, час покаже.

А ось запитання до Щербаківської, які і досі залишаються без відповідей. Їх під час зимових подій озвучив колишній БЮТівець Олександр Мельник:

1. "Чи правда, що Ви за підтримку місцевою «Батьківщиною» сина Петра Порошенка Олексія, який став депутатом облради, взяли 300 000 у.о?"

2. "Не стихають розмови і про те, що велика сума була заплачена за підтримку «Батьківщиною» Григорія Заболотного і Ваші особисті виступи за нього? Це так?"

3. "Рядові члени обурюються, що керівництво місцевої «Батьківщини» просто продавало мандати за 20- 40 тисяч у.о., придбало квартири, зробило ремонти і т.п."

4. "Багато ходило розмов, що опозиція продалась, вступивши у переговори із владою, і за певні посади здала приміщення облради. Одразу почали містом гуляти «листівки», що Вам заплатили 60 тисяч у.о, пообіцяли округ (Вінниця, або Жмеринка), щоб Ви пройшли у Верховну Раду".

Додамо, що під час гучнозвусної сесії 6 грудня, екс-регіонал Смотрич на всі фрази Щербаківської про те, що війна в Україні почнеться саме з Вінниці (це і було бажанням Щербаківської?), відповідав, що розкаже усім про першу в Україні "ширку" ПР та БЮТ, яку створила саме Щербаківська.

Сама ж лідерка місцевих біло-сердешних зі своєї теплої посади навряд чи добровільно піде: «Те, що є в Інтернеті – це абсолютна неправда, що я іду у відставку з голови обласної парторганізації. Я в партії вже 10 років і ніколи у відставку не піду».

Прославилась також любителька домовленностей і скандалом у рідній Жмеринці. Тоді її донька та решта БЮТівців голосували за призначення регіоналів. І тодішній прес-секретар "Свободи", про якого ми вже згадували, Барцьось, гнівно звинувачував Щербаківську у зраді. Цікаво, він забув, що сам казав, чи зараз просто робить вигляд, що нічого не було:

- Наші депутати (їх всього двоє) голосували проти - Галина Смоленцева і Валерій Грабік, і здається ми були єдині, хто голосував проти. В принципі, нічого дивного у таких результатах немає. У райрадах на Вінниччині часто відбуваються узгоджені голосування опозиції і ПР. Проте, є кілька цікавих деталей. Деталь перша. «За» голову і його заступника у повному складі проголосували депутати від «Батьківщини» і «Фронту змін».  Ці депутати «дали» регіоналам свої десять голосів. Друга цікава деталь. Зі Жмеринки родом і там довго працювала голова штабу Об’єднаної опозиції на Вінниччині, голова обласної організації «Батьківщини» Людмила Щербаківська. Принаймні, вона б мала розказати колегам з райради, що підтримувати регіоналів – поганий тон, з огляду на ті політичні події, що відбуваються у державі. Могли б не голосувати. Третя цікава деталь. У Жмеринській райраді, у фракції «Батьківщина» засідає донька Людмили Щербаківської – Діана. Яка теж голосувала за регіоналів – керівників ради.

Цим самим опозиція у Вінницькій області показала дві речі: кому дійсно належить влада у районі і в області– ПР; друге – що з ПР краще не конфліктувати, а треба її підтримувати. Бо від влади нічого не перепаде!

Прес-служба губернатора імені Калетників

Очевидно, що місце голови департаменту по зв’язкам з громадскістю віддали б  «рупорам» «майдану» 6 грудня, керівникам газети «33 канал» Анатолію Жучинському чи Тетяні Редько. Остання, до речі, досі стверджує, що помічник нардепа від ПР Григорія Калетника Тетяна Василівна Редько - не вона.

Про чесність Редько і Жучинського годі говорити. Сам «33 канал» давно перетворився на жовтий від бруду зливний бачок. Крім того, сама редакція має засновником громадську організацію, в яку входить колектив редакції. Тобто, це по суті є ухилянням від сплати податків. Цим мала б зайнятися прокуратура та податкова, але судячи з усього, Жучинський і Редько солодко підмастили правоохоронцям і вони не перевіряють редакцію.

Навіть під час подій Майдану «33 канал» надавав слово виключно спонсорам, Володимиру Продивусу та Григорію Калетнику: «Найтиражніша вінницька газета «33-й канал» за 29 січня на першу сторінку минулого тижня винесла такі заголовки: «Як народ штурмував вінницьку облраду», «Нашому журналісту вцілили в око гумовою кулею під час сутичок на Грушевського», «Хлопця з Гнівані Вадима Ковальова затримали з іншими студентами університету ім. Карпенка-Карого». Матеріали – збалансовані, в них присутня думка про революційні події і губернатора Івана Мовчана, і керівника обласної міліції. Окрім цього, на сторінках видання редакційна колегія надає слово і представникам Партії регіонів Володимиру Продивусу («Чому Продивус приїжджав на Вінницький майдан») та представнику ПР Григорію Калетніку («Голосував за відміну законів»). Свою особисту позицію головний редактор, активний учасник вінницького євромайдану та член виконкому створеної Вінницької народної ради Анатолій Жучинський висловив у авторському матеріалі «Хто тебе обирав, кому ти служиш і на що розраховуєш?». Загалом у п’ятому номері подіям євромайдану прямо або опосередковано присвячено 26 матеріалів».

Досить нешкідливий жарт дружини редактора «33 каналу», коли вона викинула в сміттєвий бак коробку з 100 тисячами доларів, депутат обласної ради Жучинський не оцінили. І пригнав ритися в сміттєвому баку цілий наряд міліції. Прославився Жучинський і як депутат-багаторучник. Борець з фальсифікаціями спалився на голосуванні "у дві руки. Якийсь анонімний доброзичливець надав місцевим сайтам графічне зображення із засідання сесії облради. А на фотках той самий опозиційний депутат Вінницької обласної ради, головний редактор опозиційного тижневика «33-й канал» Анатолій Петрович Жучинський, голосує за себе і «за того хлопця» ...

Так і хочеться сказати громадянину депутату: «Ай-ай-ай! Анатолій Петрович! Ну як же ж так-то? Як же так необережно? Спалитися на рівному місці! Кинути тінь на святість і непогрішність опозиції! Фу, як негарно! ». А в цілому, Анатолій Петрович Жучинський черговий раз довів, що в українській політиці, що одна сторона, що інша - рівно однакові. І, дороге суспільство-народ, якщо обрані законодавці і вирішують твої проблеми, то ці рішення для них місці, десь, на 10 (якщо не далі). А на першому ... гроші.

Місцеві ЗМІ писали тоді про це так: «Сама його газета назвала сесію від 14 лютого «найцинічнішою» і «безпрєдєлом» у депутатській залі». Мабуть, себе на фото депутат не бачив. А «безпрєдєльнічав» так само…

Надрукували таке про Жучинського - і гнів накликали його. Жучинський відповів людям так: - Щиро дякую за таку пріскіпліву увагу до моєї скромної персони ... Але насправді на фото зафіксовано момент війняття картки мого сусіда-депутата, Який попросив мене віддати її в Секретаріат через Негайний відїзд до лікарні». Шановний депутат Жучинскій, і так три рази? З одного разу вийняти не виходило?

Ще один фінт Калетника Жучинський і Редько прикрили у 2012 році. Наговоривши на сторінках власного видання капостей про депутатів, які голосували за «мовний законопроект» головний редактор «33-го каналу» Анатолій Жучинський заявив, що Григорій Калетник, який перебуває на лікарняному у Франції, не голосував, і після повернення збирається відкликати свій голос. Ну, не популярний на Вінниччині законопроект, що ж тут зробиш… Доводиться йти у розріз із позицією Партії Регіонів. Хоча заради депутатства й не те зробиш.

Ще один цікавий епізод трапився влітку у Могилеві-Подільському. Тоді було заблоковано пункт пропуску на кордоні. Негайно після початку акції, як на замовлення (а може воно й було) на місце прибули представники російських ЗМІ. Як це неодноразово було раніше, коли знімальні групи росіян були першими і єдиними свідками тих чи інших подій на Сході, які моделювались терористами саме для інформаційної пропаганди для промивання мізків українцям та своїм громадянам.

Далі ситуацію взялись підігрівати місцевий журналіст газети «33 канал» Василь Кізка та екс-мер міста Михайло Саволюк. Щоправда за словами головного редактора цієї ж газети Анатолія Жучинського на сторінках видання за 30 липня «Екс-мер Могилева Михайло Саволюк із сином воює на Сході». Тут декілька обставин, або його клонували, або головний редактор, журналіст Кізка та Михайло просто жартують над вінничанами. Також стало відомо, що у розв’язання конфліктної ситуації одразу втрутились – міський голова міста Петро Бровко (це той, що одвічний ворог Михайла Саволюка та – увага - Григорія Калетніка) та голова Вінницької ОДА Анатолій Олійник. Голова ж РДА Могилів-Подільського раптово захворів, голова райради стояв в стороні від людей і в спілкуванні з людьми участі не брав. Але ці раптові запалення хитрощів поясняються теж просто – ці два діяча районного масштабу ставленики партії «Батьківщина».

Згалом, чому Жучинський і Редько перейшли від Домбровського, під керівництвом якого вони стали депутатами облради у опозицію - досі незрозуміло. Але факт є фактом.

Губернаторська культура. Все по фен-шую

Очолити департамент культури ОДА імені Фурмана зможе Ольга Малиновська. Ця до недавнього часу невідома широкому загалу діячка вже неодноразово говорила в своєму колі, що саме ця  посада керівника департаменту культури – її блакитна мрія, яка б припинила її бурхливу вуличну діяльність.

А хто вона така взагалі? Це та сама блондинка у червоній куртці, істеричний голос якої розхитував вінницький Майдан. Офіційні дані про Малиновську такі:

Маліновська Ольга Олегівна – 1975 р.н., Президент Жіночого клубу «Жемчужина», голова громадської організації «Вінницька обласна організація «Центр психологічної підтримки «Лотос», консультант по фен-шуй.

Себе ж Малиновська у зимовій Вінницькій Народній Раді призначила керувати урочистими подіями. Цікаво, які могли бути урочисті події під час Революції Гідності?

- Олю, у всій цій ситуації-піару мене дуже цікавить всього один моментик. Чи дав Вам на проведення вказаної провокації своє погодження офіцер СБУ з вулиці Грушевського, який так просив мене за Вас?! Просив щоб я не піднімала тему з торгівлею бронежилетами, незаконним збиранням грошей та переправленням наркотичних лікарських засобів на схід України. Адже Ви, Оля, занадто цінний агент! - пише у соцмережі Ельвіра Мрясова.

Багато про Маліновську немає що розповідати, адже по суті вона нічого важливого до Майдану не робила. Як не робить конструктиву і зараз. Основне завдання Маліновської - створення картинки та голосне кричання в мікрофон. Жодних конкретних алгоритмів дій від неї дочекатися нереально.

Щоправда відзначилась Маліновська і в момент, коли депутат облради Токарчук дарував прилади для бійців АТО. Він та його господарства самостійно зібрали на бінокль нічного бачення та на тепловізор для вояків. Місцеві ЗМІ розтрубили, що Токарчук передав прилади волонтерам. Хоча було не так. Токарчук не вручав тепловізор та бінокль нічного бачення представникам майдану.  Він запитав кому віддати, щоб передали солдатам. Хоча був і військовий з "Айдара" і військові з нашого батальйону, але не встиг ніхто слова промовити. Як Ольга Маліновська підбігла з останнього ряду і забрала з рук ці подарунки!

Про інтелектуальний рівень Маліновської можна судити із порад, які дає «директор Винницкого женского клуба "Жемчужина", тренер по фэн-шуй "Психология богатства и фэн-шуй" Ольга Малиновская».

Рекомендую всем таких авторов, как Луиза Хей и Наталья Правдина.

У Натальи Правдиной есть много новых книг, но моими любимыми остаются три первые: "Я привлекаю любовь", "Я привлекаю успех" и "Я привлекаю деньги". Последняя - особенно актуальна сейчас, в период кризиса... А вот проблема женственности и вопросы: "Почему мой муж мало зарабатывает?", "Почему он меня не носит на руках и не дарит подарков?" - очень хорошо раскрыты в книге Ларисы Ренар "Круг женской силы", которая для многих женщин становится светом в конце туннеля... Из русской эстрады мне очень нравится творчество Кристины Орбакайте и Аллы Пугачевой. А вот, что касается музыки зарубежной, предпочитаю слушать сборники Relax music, которые очень хорошо помогают расслабиться. Бесподобный, к примеру, сборник "Ароматерапия".

А далі "перли":

Отличную музыкальную терапию дарят и другие эзотерические диски. Есть удивительная пластинка "Музыка ДНК", которая позволяет привести в порядок и развить свое ДНК, которое сегодня переживает множество влияний: тот же энергетический и информационный смог, влияние электронных приборов и медицинской диагностической аппаратуры. Подобная музыка нового поколения, более похожая на шумовые звуки, позволяет все это выровнять. Послушав ее, человек отдыхает, ощущает прилив хорошего настроения и настраивается на лучшую жизнь.

Крім того Маліновська - прихильниця теорії змови. До речі, як і більшість з "грудневих" майданівців. Чого варті тільки антисемітизм Фурмана, Барцьося, Базелюка, рідновірство Воловодюка, того самого Барцьося і т.д.

- Когда в жизни возникают какие-то неполадки и замешательства, стоит пересмотреть популярный документальный фильм "Секрет" - и сразу все раскладывается по полочкам, становится на свои места и человек начинает понимать, откуда и у какой проблемы ноги растут.

Периодически пересматривать стоит также фильм "Живая вода". А сейчас всем бы советовала посмотреть русский фильм "Правда о прививках", основанный на комментариях известных иммунологов, - каже Маліновська.

І ці люди хочуть до влади?!

Далі буде...