Держава повинна підтримати молодь, відкрити для неї нові можливості

Сьогоднi молодь є активними учасниками полiтичного життя України.

Молодь відкритіша до новизни, часто дуже критична, завжди бажає щось змінювати, а тому є рушійною силою на шляху до розвитку. Завдяки цьому перехідні процеси в державі вiдбуваються активно та дієво.

Яскравим прикладом позитивного впливу політичної культури молоді в Україні, і зокрема у Вінниці, є велика кількість молодіжних проектів, направлених на розвиток свідомого покоління.

 На сьогоднішній день на Вінниччині зареєстровано понад дві тисячі громадських організацій, 300 з них – молодіжні.

Все частіше молодь долучається до волонтерської діяльності, допомагає біженцям та учасникам АТО. В рамках цього ініціює проведення різних благодійних фестивалів та змагань, популяризує здоровий спосіб життя та зайняття спортом.

Крім того, молодь бере активну участь і в управлінській сфері. Так, Студентський Парламент Вінниччини є консультативно-дорадчим органом при голові обласної державної адміністрації. Це один із найуспішніших обласних молодіжних проектів. На відміну від молодіжних рад та адміністрацій, які існували раніше, Студентський Парламент Вінниччини виховує зі студентських самоврядців громадських діячів, благодійників та нове покоління управлінців не лише Вінниччини, а й держави.

Також в рамках програм «Startup» та «Молодіжна альтернатива», молодь долучається до програм розвитку міста, розробляючи та втілюючи різноманітні проекти.

Крім того, Вінниця стала першим містом України, де впроваджуватиметься унікальна комунікативна платформа для молоді «Молодь. Наше слово», яка розроблена з метою створення відкритого простору для обговорення та вирішення соціальних проблем молоді.

На жаль, в буденному житті молоді не вистачає можливостей, освіти, хорошої роботи, гідної зарплати та доступного житла.

Одним із сьогоднішніх каменів спотикання для українського народу є  система вищої освіти в Україні. З одного боку – вона не може відірватися від старої радянської системи, її принципів та характеристик, а з іншого – не може інтегруватися до світової, відповідати її вимогам та запитам. Тому й не дивно, що українських ВУЗів у світових рейтингах або взагалі немає, або вони посідають там надзвичайно низькі позиції.

Серед основних проблем, які обтяжують вітчизняну систему освіти – відсутність фінансового ресурсу та ефективного університетського менеджменту, а також інформаційна закритість, небажання надавати громадськості інформацію про свою діяльність. Крім того, українські навчальні заклади є надто корумпованими.

Тому, насамперед, варто зробити українську освіту більш якіснішою, викорінити таке явище, як корупція, докласти всіх зусиль для того, щоб українські спеціалісти були конкурентоспроможними на світовому ринку праці.

Крім того, варто забезпечувати молодих спеціалістів робочими місцями, гідною зарплатою. Щоб вони могли частково з допомогою держави придбати власне житло.

Звичайно, аби сталися всі ці позитивні зміни, треба застосувати комплексний підхід. Це можливо за умови впровадження  різноманітних реформ та соціальних програм, покликаних повністю змінити ситуацію в державі.