Над прірвою в бюджеті

Сім днів країна була у «підвішеному» стані. Сьогодні Reformate спробує розібратися, що ж за цей час відбувалося в економіці України.

У четвер були прийняті законопроекти щодо змін до бюджету та Податкового кодексу. Виділено додаткові кошти, близько 9 мільярдів гривень, на підтримку української армії до кінця року. Крім того, 3,3 мільярдів гривень було виділено на відновлення Луганської та Донецької областей (у проекті тижневої давності на це планувалося виділити приблизно 8 млрд. грн.). Уряд заявив, що в разі потреби фінансування буде збільшене.

Профінансовані ці нові видатки, фактично, за рахунок підвищення плати за користування надрами, а також за рахунок 1,5% податку, який сплатять всі громадяни України зі своїх доходів, так званого «податку на війну». Ці податки діятимуть до кінця 2014 року. Проте Рада не змогла набрати необхідної кількості голосів для реформи ГТС. Це питання вже втретє буде розглянуто в серпні.

Reformate порівняв зміни тижневої давності, які не набрали 226 голосів, із вчорашніми, які набрали більше 300 голосів народних обранців. Спочатку уряд планував встановити фіксовані платежі для добутку нафти та конденсату у розмірі 5261 грн. за тонну при глибині добутку менше 5000 метрів та 2160 грн. при видобутку з глибини більше 5000 метрів. Для видобутку газу планувалося встановити 70-відсотковий податок незалежно від глибини видобутку. Проте у вчорашній редакції можна побачити інші цифри (у дужках подані ставки, що діють до підписання відповідних законів Президентом):

– 45% (39% - нафта, 42% - конденсат) - нафти і конденсат з глибини до 5000 метрів;

- 21% (18%) - нафта і конденсат з глибини понад 5000 метрів;

- 55% (28%) - газ з глибини до 5000 метрів;

- 28% (15%) - газ з глибини понад 5000 метрів.

Як бачимо, підвищення оподаткування для нафти зросло не так сильно, як для газу. Деякі політологи пов’язують такі зміни із значним лоббі пана Коломойського у Раді. Адже саме контрольована групою Приват державна компанія Укрнафта добуває більше 70% всієї нафти в Україні.

Також була підвищена плата за користування надрами при добутку залізної руди з 5 до 8%, що попереднім проектом не планувалося. Як відомо, переважна кількість підприємств галузі належить Рінату Ахметову.

В результаті цього у якості плати за надра бюджет отримає замість 9 млрд. грн. 4,8 млрд. Тобто є підстави стверджувати, що вплив олігархів на прийняття рішень в Раді залишається. За даними джерел Reformate у державному нафтогазовому бізнесі, проект тижневої давнини справді «вбивав» низку підприємств галузі. Однак, з іншого боку, проблеми державних компаній пов’язані з тим, що вони продають енергоносії нижче ринкової ціни, тоді як на прибутковість приватних підприємств це мало б значно менший вплив.

Із інших, менш масштабних, змін можна виділити наступні:

- видатки на Прокуратуру планувалося зменшити на 351 млн. грн., проте проголосований розмір зменшення цієї статті витрат – лише 68,5 млн.;

- викреслено зменшення дотацій місцевим бюджетам на 710 млн. грн., тепер ця стаття витрат залишається незмінною;

- тиждень тому також планувалося зменшити витрати на утримання органів управління діяльністю у сфері цивільного захисту та пенітенціарної служби на 44,2 млн. грн., тепер – на 8,6 млн.;

- витрати на забезпечення авіаперевезень вищих посадових осіб планувалося зменшити на 3,1 млн. грн., тепер – на 2 млн.

Також вчора в рамках проголосованих змін було введено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року. Її прийняття покликане вирішити проблему корупції про поверненні даного податку, наприклад, експортерам. Раніше процедура повернення була непрозорою, тому ПДВ відшкодовувався далеко не всім. Тепер платнику податку в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відкривається рахунок, на який в порядку черги будуть нараховуватися відшкодовані кошти.

Серед інших новин тижня:

- Курс гривні різко впав із появою заяви А. Яценюка про відставку, і до вчорашнього дня досягнув пікового за останні декілька місяців значення у 12,65 грн. за долар США. Проте після досягнення компромісу в Раді він дещо стабілізувався. Деякі економісти пов’язують таку зміну курсу не з новиною про відставку Яценюка, а з політикою НБУ, що сформував штучний дефіцит на валюту, викуповуючи її у банків за завищеним курсом з метою утримання курсу гривні;

- Україна третя в світі за експортом зерна, поступаючись лише США та ЄС. Це ще раз підтверджує, що аграрний сектор є одним з найпродуктивніших та найперспективніших для України;

- Мінфін випустив другий транш облігацій для відшкодування ПДВ, на загальну вартість 2,17 млрд. грн.; нагадаємо, що перший транш був випущений 8 липня на суму 3,58 млрд. грн. Ці кошти отримують платники ПДВ, борг перед якими накопичувався з початку 2014 року. Як було зазначено вище, з 2015 року буде введена в дію система електронного адміністрування ПДВ, яка дозволить виплачувати відшкодування швидше та прозоріше;

- Кабмін остаточно вирішив, які державні об’єкти підлягають приватизації у 2014 році. Уряд планує виставити на продаж, зокрема, 99,6% Одеського припортового заводу, 100% Укрвуглепромтрансу, 100% Донбасшахтобуду, низку об’єктів енергетики, в тому числі 78,29% Центренерго, більшість обленерго (від 25 до 70% акцій), 38 блокуючих пакетів газовидобувних і розподільних компаній (т. зв. «облгази»). Фактично, повністю планується приватизувати чотири ТЕЦ, а також на продаж виставлена низка держпакетів акцій науково-дослідних інститутів, сільгосппідприємств та машинобудівних підприємств. Кабмін планує отримати до 29 млрд. доларів від приватизації зазначених об’єктів. Проте, приватизацію сприймають доволі неоднозначно. Існує думка, що ця можливість буде використана олігархами, в першу чергу групою Приват, для купівлі державного майна за низькими цінами. Проте про це ще рано говорити;

- НБУ відмінив обмеження в 15 тис. грн. на валютні перекази без відкриття рахунку. Обмеження було введено наприкінці травня для стабілізації курсу гривні;

- Нафтогаз України пропонує Газпрому переглянути умови угоди про транзит газу територією України. Зазначимо, що за діючою угодою Газпром повинен щорічно прокачувати через ГТС України 110 млрд. кубів газу, якщо ж ця умова не виконується, то Нафтогаз має отримати відповідну компенсацію. Проте Газпром жодного разу не виконував цієї умови, хоч і компенсації не сплачував. Також цього тижня Стокгольмський арбітраж вирішив об’єднати позови Газпрому та Нафтогазу в єдину справу, таким чином прискоривши їх розгляд.

Загалом, тиждень був дуже напруженим. Економіка, фактично висіла над прірвою. Проте головна мета була досягнута – зміни до бюджету були прийняті, хоч і з запізненням на тиждень. В той же час, олігархи зберігають значний вплив на прийняття рішень державного масштабу, при цьому не бажаючи поступатися своїми прибутками. 

Оригінал статті тут.