Журналіст-"бандюкович" з Дніпропетровська отримав у Києві професійну нагороду

Серед переможців конкурсу "Якими повинні бути місцеві ЗМІ" - дніпропетровський представник прес-обслуги режиму януковича

На "Телекритиці" прочитав, що третє місце в конкурсі публікацій на тему "Якими повинні бути місцеві ЗМІ" посів голова наглядової ради газети Дніпропетровської облради Сергій Чернявський. Я в шоці! Ця новина стала для мене першим медійним потрясінням після перемоги Революції Гідності.

За що нагородили? За "столицу хохлов" в "естонському кросворді"? За брежнівщину на сторінках, що переходить у сталінізм? За дуповилизування вікторфедорича і "регіонів"? За створення культу особи губернатора вілкула? За брехню й одурманювання читачів? Та ви що, очманіли?!

«Зоря» сталінізму. Газета дніпропетровської облради незлим тихим словом згадує «вождя народів»

"Голова Дніпропетровської облради Євген Удод вибачився за "хохлів" в його газеті"

"Дніпропетровська прокуратура прийняла до розгляду заяву щодо приниження газетою облради «Зоря» національної честі й гідності українців та естонців"

"Газета Дніпропетровської обласної ради "Зоря" назвала Київ... "столицей хохлов"

"Як дніпропетровська «Зоря» городян «киданула» 

Оце такою має бути місцева преса? Це все одно, що путіна нагородити Нобелівською премією миру, царьову вручити "Героя України", а азарова удостоїти Шевченківської премії! Абсурд! Маразм!! ГАНЬБА!!! 

Хоча заради справедливості, варто відзначити, що масштаби злочинів, скоєних "Зорею" проти України, демократії, свободи слова й громадянського суспільства зменшуються тим, що насправді її мало хто читає. Причому з нормальних людей - так взагалі ніхто. Хіба що випадково, коли у поштову скриньку помилково закинуть або безоплатно всучать.

З моєї публікації на "Дусі" від 28.08.2013:

"...В телефонній бесіді з заступником головного редактора "Зоря-город" Таїсією Кузьменко я закликав її та всіх співробітників газети - від головреда до звичайних кореспондентів - написати заяву про звільнення за власним бажанням через дискредитацію та проституювання професії. Бо те, чим вони займаються,  неможливо назвати журналістикою.

Чи не на кожній сторінці - про колишнього голову облдержадміністрації, а нині віце-прем'єра Вілкула, керманича облради Євгена Удода, інших посадовців різного рангу ну і, звісно ж, ВікторФедоричаЯнуковича та партію регіонів. Осанна посадовцям, урочисті й детальні звіти про їхню діяльність, суцільні переможні реляції і рапорти, гімни в стилі "как хорошо в стране советской жить!".

За духом публікацій "Зорю" можна порівняти з газетою "Правда" брежнівських , а подекуди й сталінських часів. Ледь не в кожному номері - матеріали про "видатних" діячів КПСС, членів політбюро, РСДРП (б), КП(б)У, СМЕРШівців та еНКаВеДистів.

Одна зі статей, яка була присвячена темі "Великої Вітчизняної" війни, мала краcномовний заголовок - "Против нас воевала вся Європа". І таке друкується у виданні чинної влади, яка в області і на всеукраїнському рівні, принаймні на словах, декларує проєвропейський курс України.

У своїй моральній і професійній деградації "Зоря" впала нижче плінтусу, перетворившись на запопадливу обслугу режиму, ревну пропагандистку радянщини, більшовизму й малоросійства, про що й засвідчує згаданий кросворд, де українці названі "хохлами". На сторінках "Зорі" час не лише зупинився, а й стрімко помчав назад у морок тоталітарного минулого  Така газета взагалі не має права на існування в сучасній Україні. Її редколегії, як і наглядовій раді, належить негайно саморозпуститися.

- Якщо я напишу заяву на звільнення, то куди ж мені йти? - запитала мене Таїсія Дмитріївна.

- Унікуди! - відповів я, - бо такі люди не мають права залишатися у журналістиці. Ви втрачена для професії людина. Для таких як ви, журналістика - це не місія на користь та во благо суспільства, а спосіб заробітку в якості прислуги своїх хазяїв. Співробітники видання - не журналісти, а типові журнализи без професійної, громадянської та національної гідності. Класичний варіант. Гірше - нікуди. Остання стадія хвороби без жодної надії на одужання. А щодо вас, то це - кінець, безславний фініш всього вашого "журналістського" шляху. Звільняйтеся і йдіть на всі чотири сторони разом зі всіма іншими! Дружно, всім колективом!".