Впродовж чата з шеф-редактором "Подробиць тижня" Ольгою Черваковою.

Про команду Льовочкіна на "Інтері", Шувалова, Ахметова та інших

На чат-конференцію з Ольгою Черваковою поставив два питання. Шеф-редактор "Подробиць тижня" дала розлогі відповіді. Не те, щоб вони мене не задовольнили, але міг би продовжити дискусію. Що й роблю.

1. "- Зараз на «Інтер» повернулася команда Льовочкіна. Наскільки я розумію, ви - в ній. Вам не важливо, що ця людина очолювала президентську адміністрацію бандюковича? По-вашому, він хороший і для «Подробиць тижня» від нього немає жодних загроз? Чи не передбачаєте ви, що він упливатиме на редакційну політику так, як це буде йому потрібно?

- Щодо «команди Льовочкіна». Це стереотип, який походить від заголовків інтернет-видань. Я би просила вас ним не послуговуватися або, принаймні, розуміти, що мається на увазі. Всі канали належать якимось власникам. Тобто, за цією логікою, коли я працювала на СТБ, мене можна було вважати людиною Пінчука?:)"

Як на мене, то Пінчук і Льовочкін - це різні, умовно кажучи, яйця. Перший, хоча і є неабияким підлабузником до будь-якої влади, але все-таки дістанціюється від активного політичного процесу. Принаймні, на публіці намагається демонструвати відстороненість від політики, підтримуючи імідж рівновіддаленого чи наближеного до всіх правителів. Полюбляє світитися як філантроп і меценат, роблячи акцент на мистецьких, гуманітарних проектах.

Другий очолював президентську адміністрацію януковича. Це не лише медіа-власник, а й політик. Зі своїми амбіціями, цілями. Нині за відомих обставин в нього затишшя. Він переводить подих, озирається навколо. Згодом зорієнтується і визначиться з подальшими діями. Відповідним чином буде зорієнтований і "Інтер" з його "Подробицями".

А реалізація задумів Льовочкіна потребуватиме дій команди, тобто журналістів, якими безпосередньо керуватиме досвідчений політтехнолог Ігор Шувалов (якщо до того часу не буде видворений з України, про що трохи нижче). Не даремно ж Льовочкін тримає його при собі. Відтак всі, хто залишатиметься з Льовочкіним, автоматично перетворюватимуться на членів його команди. Не переконаний, що їх не можна вважати такими вже зараз.

"Журналісти, які працюють на телеканалі «Україна» - це люди Ахметова?"

Так. Принаймні, поки працюють на "Україні". Як і автоматично розділяють з ним відповідальність за весь той шлейф, який тягнеться за цією людиною, за її роль в політиці, за фінансування режима кримінальної тиранії. Працюючи на "Україні", вони працюють і на його імідж. Однозначно. Журналісти мають бути свідомі того, де застосовують свої професійні таланти, отримуючи зарплату. У випадку з "Україною", вони не проти, аби годуватися в структурі Ахметова. Це їхній виібір і не лише професійний. Моральний теж.

"Думаю, якби я назвала «людиною Ахметова», наприклад, журналістку Наталю Кравченко, то вона би дуже здивувалася :)"

А вона його опонент?

"Питання в тому, що на каналі «Інтер» два власника. В компетенцію Сергія Льовочкіна входило інформаційне мовлення до грудня 2013 року включно. В компетенцію Дмитра Фірташа - решта програмного продукту, кінопоказ тощо. На кожен із сегментів кожен із власників призначив своїх менеджерів, які добирали решту команди, виходячи з професійних якостей, а не якостей лояльності до того чи іншого політика".

Мені важко уявити журналістів, які б працювали на "Інтері" і не були б лояльними до політичних уподобань його керівництва. Тим більше шеф-редактора головної інформаційної програми каналу "Подробиці тижня".

"В грудні на новини «Інтера» почався дуже великий тиск, через що ми змушені були піти. Всі, хто керував новинами, і я. Тому для мене було очевидно, що такий тиск призведе до цензури. На зміну команді, яку очолювали менеджери, призначені Сергієм Льовочкіним, прийшла команда менеджерів, призначених Дмитром Фірташем. Це сталося наприкінці грудня. От і все. Повторюю - це зовсім не означає, що ми чиїсь «люди». Ми не політики, ми журналісти, які просто виконують свою роботу і прагнуть робити це якісно".

Але ж в цих словах Ольга Червакова сама визнає себе причетною до команди Льовочкіна. Ще раз: "На зміну команді, яку очолювали менеджери, призначені Сергієм Льовочкіним, прийшла команда менеджерів, призначених Дмитром Фірташем". Тобто вона не хотіла працювати з командою Фірташа і тому пішла. І повернулася разом з відновленням  на каналі позицій Льовочкіна. То як же можна за цих обставин казати, що "це зовсім не означає, що ми чиїсь «люди»? Ви дружно йдете та повертаєтеся в залежності від того, які справи в конкретної людини. І ви не "чиїсь люди"? Хочете сказати, що самі по собі?

2. "Інформаційним мовленням «Інтера» керує Ігор Шувалов - громадянин країни-окупанта. Як можна працювати українським журналістам під керівництвом чужинця-агресора? Це один із «зеленых человечков», які вторглися до Криму. Тільки ті окупували територію, а цей - інформаційний простір. Що збираєтеся робити, аби звільнити «Інтер» від цього та інших російських окупантів?

- Ігор Шувалов. Це не перший закид на його адресу, але він - повірте - з тієї самої серії стереотипів. Не всі росіяни - окупанти. Вам, очевидно, відомо про це. Є Росія Володимира Путіна, а є Росія, де живуть Юлія Латиніна, Андрій Макаревич, Лія Ахеждакова, Михаїл Єфремов, Борис Гребенщиков."

А мені чомусь здається, що Шувалов - не з їхнього числа.

"Не можна всіх люструвати за національною чи то етнічною ознакою. Це ксенофобія."

Я не пропоную люструвати Шувалова виключно за національною ознакою. Як на мене, для цього є багато інших підстав. Вони - в політичній і трудовій біографії російського журналіста й політтехнолога. Я не ксенофоб, просто надаю перевагу всьому українському. В тому числі й кадрах. Чи Ольга Червакова вважає, що серед українців гідної заміни росіянам на каналі немає?

"Я не згодна з тим, що Шувалов - один із «зелених чєловєчків». Принаймні, я ніколи не бачила, щоб він був зеленого кольору :) Якщо крім жартів - до цієї ж «іншої Росії» відносяться і мій колишній шеф Євгеній Кисельов, і Ігор Шувалов".

Тільки от ця "інакшість" завжди, коли це було потрібно владі, кудись дівалася з ефіру. Чи Ольга Червакова цього не помічала?

"Я працювала з ним на «Інтері» в період із червня по грудень 2013 року. І жодного разу не відчувала з його боку тиску чи спроб цензури. Нагадаю, антиросійська (як її вважали деякі представники «русского міра») позиція Кисельова викликала бурхливе обурення в колах проросійської п'ятої колони. Хоча я б не назвала цю позицію антиросійською - вона була цілком адекватною. Щодо Шувалова. Його позиція викликає в мене глибоку повагу. За часи попереднього нашого приходу на «Інтер» - ви можете подивитися моніторинги - до новин чи «Подробиць тижня» в експертів майже не було претензій. Все, що ми робили, діставало високі оцінки в оглядах Отара Довженко, чим я дуже пишаюся."

Так, був такий нетривалий період. Ця відлига на "Інтері" не залишилася не поміченою ані медіаекспертами, про що свідчать і моніторинги "Телекритики", ані глядачами.  Демократизація каналу разом із критичними нотками у висвітленні діяльності уряду Азарова настала, коли так схотів Льовочкін. Хіба ні? Тобто він на власний розсуд регулює рівень збалансованості й об'єктивності каналу. Хоче - так, хоч - сяк.

"Більше того, коли тиск зверху став нестерпним, саме Шувалов відмовився йому піддаватися і вдаватися до маніпуляцій із новинами. Це було узгоджене рішення його і Льовочкіна - ми не брешемо, не викривляємо подій і не замовчуємо соціально важливих фактів. Для нас більш прийнятним стало піти взагалі з каналу, ніж брехати глядачам. Тому я вас ще раз прошу. Не послуговуйтеся стереотипами. Ми робили пристойні і якісні новини на каналі інвестора - голови АП, який подав у відставку після побиття студентів. А потім були змушені самі звідти піти через тиск. Такими є факти. Решта - домисли".

Як на мене, це був час, коли НЕ піти було просто неможливо. Але, як на мене, то Льовочкін міг і мав вчинити так набагато раніше, різних приводів для цього було предостатньо.  Одначе він тримався до останнього. Це теж багато що про нього говорить.

"В Адміністрації президента Януковича часів початку євромайдану викликало страшне роздратування те, що на телеканалі «Інтер» майдан висвітлювався як потужний громадянський протест, а не як скопище маргіналів, як його тоді намагалися представити Янукович і Азаров. На той момент в АП вже існувало певне кубло «яструбів», які намагалися переконати президента в необхідності придушення протесту. Те, що Янукович слухав від них одне, а по найрейтинговішому каналі країни - інше, стало певним приводом для турбулентності як щодо інвесторів каналу, так і до самого Шувалова, який, ви правильно говорите, мав стосунок до формування контенту інформаційного мовлення. Прізвища людей, які ненавиділи майдан, всім відомі - це силовий блок плюс такі одіозні персонажі, як Юрій Чмир, який, як тоді неодноразово писали в пресі, отримував вказівки безпосередньо від старшого сина президента, Олександра Януковича. Піком невдоволення «любих друзів» президента став початок січня, коли з'явився документ про заборону Ігорю Шувалову в'їзду до України «за дії, що суперечать національним інтересам України». Для мене абсолютно очевидно, що під цими діями малися на увазі дії, що суперечать інтересам і фобіям тодішнього президента. Допуск Шувалова через український кордон став можливим лише після втручання Сергія Льовочкіна - постанову було скасовано 14 січня. Нагадаю, тоді в пресі з`явилися повідомлення про аналогічну заборону для Савіка Шустера. Можете спитати в нього, що це було".

Нині СБУ знову видворяє Шувалова з України. Чув, як учора це питання обговорювали у Шустера. Я точно не з числа тих, хто б співчував цьому росіянину і сумував за ним.