Крила в наплічнику
08 липня 2014, 02:31
Власник сторінки
студентка
Під стукіт колес
Що б там не казали, а подорожі залізницею - найкращий винахід людства. Принаймні для мене. Жоден мегакомфортабельний і надшвидкісний літак ніколи не зможе заміти потяг із тихим і ритмічним стукотом колес та розмаїттям кольорових пейзажів за вікном.
Коли їдеш у потязі, то в тебе чи не вперше з*являється така рідкісна можливість подумати. Я маю на увазі не ті гірки роздуми про світову фінансову кризу, про те, що президент нашої країни - повний мудак, і навіть не про останні комунальні рахунки чи дедлайн здачі місячного звіту на роботі. Зараз можна подумати про себе. Про дитячі мрії та підліткові надії, про зріліі амбіції й сподівання. Чи сталося все так, як ти того прагнув?
В дитинстві ти мріяв стати Фернаном Магелланом, але аж ніяк не для того, щоб на твою честь назвали мегамаркет у передмісті. Ти хотів здійснити навколосвітню подорож, так само як і твій герой. Ставши "тінейджером" ти захоплювався Нірваною і футболом. Не дивно, що твоїми новими кумирами стали Курт Кобейн та Андрій Шевченко. Тоді ти вже розумів, що ніколи не зможеш стати цими людьми. Ти вже й не прагнув стати НИМИ, ти хотів бути ЯК ВОНИ. Рок-зірка чи футболіст - інакших варіантів майбутньої професії ти й не бачив. Будеш відомим, по-любому. Бісів підлітковий максималізм.
Та гормони заспокоїлись, а разом з ними "заспокоїлись" і мрії. Вже не такі шалені. Приземлені. Реалістичні. Наприклад, влітку поїхати на відпочинок до Туреччини. А восени треба нарешті взяти кредит на машину, бо ранкове метро доводить до сказу - тут вже ніякі нерви не витримають.
Розкажи більше про себе, а?
Зараз ти типовий офісний працівник: весь день на роботі, додому приходиш пізно ввечері. Але ж гроші є, то чого нарікати?
О, поглянь-но: вже пів дороги позаду. Дуже скоро прямо зі столичного вокзалу ти поринеш у вир бізнес-ланчів, зустрічей і нових угод. Тобі не здається, що вже настав час для фундаментального питання... Ти щасливий?
Не треба безглуздих відмовок й розведення демагогій на тему "Що таке щастя". Це дуже просте питання, яке потребує відповіді так або ні. Не знаєш? В тебе ще є час на роздуми.
А поки-що поглянь: бачиш хлопця он на тому сидінні? Дивно бачити такого у вагоні Хюндаю 1 класу. Це ж звичайний студент. І певно, квиток на цей потяг коштував йому половини місячної стипендії (так, стипендії сьогодні незрівнянно більші за ті, що були за часів твого бурсацтва, але ж і ціни як виросли!) Вдягнений студентик звичайно: чорні джинси, трохи розтрьопані знизу, кросівки, зелена футболка з написом якоюсь незрозумілою мовою (може арабською?) і джинсова куртка. Ззовні досить непримітний хлопчина з розтріпаним чорним волоссям. Нічого такого, що б могло запам*ятатися, хіба що... усмішка. Він усміхається так щиро й водночас загадково, ніби знає, що насправді весь світ належить лише йому.
У нього немає нічого свого, крім ліжка в гуртожитку, в кімнаті, яку насправді й своєю назвати не можна. Все тимчасово. В нього немає айфону, що дивно... коли ти в останнє зустрічав молоду людину без смартфону чи ще якого модного гаджету, бажано з надкушеним яблучком позаду?Все матеріальне, що є у цього студентика можна легко скласти в один наплічник. Але йому належить світ. Бо в нього ще є мрії. Величезні крила мрій неможливо нікуди вмістити та й не треба. Їх не загубиш, не забудеш у залі очікування Київського вокзалу. Ці крила можуть підняти хлопця над натовпом, дати йому сили перемогти всіх внутрішніх демонів, подолати найвищі гори й життєві перешкоди. І хай зараз цей юнак на сусідньому сидінні - ніхто. Але його мрії виведуть його в люди. І він точно буде щасливим, бо знає чого хоче і йтиме до цього per aspera ad astra.
А що стало з твоїми мріями?
За 10 хвилин поїзд прибуває до Києва.
Тобі час на роботу.
cерпень 2013
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
ТЕГИ:
жизнь,
Поезд,
поездка,
Київ,
молодь,
життя,
саморозвиток,
майбутнє,
саморазвитие,
поїзд,
подорож
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.