Громадські пропозиції

Звернення від 8 грудня 2021 року

До високих посадових осіб

Пропонуємо до Вашої уваги низку рекомендацій, здатних внести системні зміни в розвиток українського суспільства, згладити гострі кути та в наступному розгорнути передвиборчі процеси у перспективному руслі.

 Доцільним буде розпочати із запуску міжнародної ініціативи :

1. Започаткування Президентом України як чільником Українського народу Української всесвітньої ініціативи «За мир і справедливість» з метою формування ефективної відповіді на сучасні виклики людству зі вдаванням до таких ключових категорій життєдіяльності людини, як Бог, совість, відповідальність перед нинішнім, минулими та прийдешніми поколіннями  (які є у преамбулі Конституції України).
2. Вироблення та пропозиція української національної ідеї до уваги глобальному світу як універсальної ідеї толерантності і примирення та загальнодоступної відкритої дороги для взаємовигідного розвитку.

 Для реалізації зазначених задумів та втілення їх в життя передбачається :

1. Започаткування Президентом України як чільником громадянського суспільства суспільної ініціативи по створенню майданчика міжконфесійного діалогу на базі толерантного атеїстично-філософського середовища з метою кристалізації єдиного філософсько-богословського світогляду українства з перспективою подальшого переростання цього майданчика у провідний майданчик суспільного діалогу в Україні – платформу національної єдності на основі національної традиції та надалі у платформу всесвітньої єдності на основі сформованої у процесі суспільного діалогу національної ініціативи по реалізації Цілі сталого розвитку «Мир і справедливість»
2. Завершення конституціоналізації положення Президента України одночасно як чільника держави і чільника громадянського суспільства України, що передбачено нормами Конституції України про функції Президента як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (преамбули, розділ І і ІІ та інш.). А саме :

· Започаткування Президентом України як гарантом Конституції України  суспільного руху «За мир і справедливість», спрямованого на розгортання широких процесів самоорганізації громадянського суспільства з метою формування системи ефективного громадського контролю над реалізацією функцій державної влади та управління з перспективою подальшого перетворення держави у інститут громадянського суспільства (передбачає право інститутів громадянського суспільства вимагати розгляду державними органами випрацюваних пропозицій та обов’язок державних органів їх розглядати та виносити обґрунтовані рішення із забезпеченням їх реалізації, обов’язок державних органів приймати участь та забезпечувати вироблення узгоджених інститутами громадянського суспільства, у т.ч. державою, рішень (КОНЦЕПЦІЯ СЛУГИ НАРОДУ, теорія послуг громадянському суспільству з боку державних органів)  

· Створення за Указом Президента України національного суду з прав людини (за прикладом ЄСПЛ), або інакше – Українського народного суду з прав людини, який має у своєму підпорядкування систему виборних народних судів, що обираються територіальними громадами. Члени вищого національного суду обираються одночасно з виборами Президента України. Президент України як гарант має право вето на рішення вищого національного суду з прав людини, також має право ініціювати відзив суддів або перевибори. Рішення територіальних народних судів можуть бути оскаржені до вищого національного суду. Рішення народних судів обов’язкові до розгляду державними судами і можуть бути не враховані лише за умови відповідних обґрунтувань. Рішення державних судів можуть бути оскаржені до Національного суду з прав людини, рішення якого є обов’язковим.

1. Завдяки такому підходу вдасться залучити у процес правосуддя (як процес прийняття справедливих рішень) практично всіх українців, що справить позитивний вплив на електорат до президентських виборів. Буде відкрито дорогу стремлінням українського народу до справедливості, доступ до процесу її забезпечення, участь у цьому процесі, нарешті буде куди скаржитися і шукати справедливості – до громадських структур, які під егідою Президента України як гаранта прав людини набудуть більш вагомих повноважень.  Пропозиція спирається на досвід виборних народних судів радянської та пострадянської епохи, однак їх прообразом є скоріше суди справедливості системи загального права та ЄСПЛ.

2. Для створення громадської гілки народних судів не є обов’язковим прийняття відповідних рішень Верховною Радою. Вони можуть створюватися (наприклад, після проголошення Президентської ініціативи у формі декларації про створення виборних народних судів) у порядку самоорганізації громадянського суспільства на основі розділу Конституції України про права і свободи людини і громадянина. Правове підґрунтя складають статті 22, 23 Конституції України, гарантом яких виступає Президент України, в яких говориться про те, що права і свободи людини і громадянина не є вичерпними, і єдиним обмеженням при цьому є вимога не порушувати права інших (правовий інституційний підхід). Ця система судів за задумкою доповнює систему державних судів, слугує формуванню незалежної судової влади та подоланню корупції завдяки розпорошенню вирішального впливу по всій структурі громадянського суспільства, завдяки чому корупційні механізми вирішення питань (спорів) втрачають перспективу і  стають неможливими. Під контролем громадських судів планується запустити процес відновлення ефективної системи адміністративного оскарження дій/бездіяльності державних органів та установ / державних службовців з метою подолання корупції, яка через розпорошення контрольних механізмів серед численних державних та громадських структур втрачатиме сенс і ставатиме неактуальною.

3. Президент виконує функцію арбітра між громадянським суспільством і державою, гаранта їх продуктивної взаємодії і співпраці – по суті гаранта додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Організаційно-правове забезпечення :

1. Розробка та прийняття Державної програми розвитку громадянського суспільства в Україні

2. Створення Інституту громадянського суспільства і права при Президенті Україні у якості провідної організації по розробці та реалізації вказаної державної програми і для підготовки законодавчих ініціатив

3. Створення мобільного додатку для інформаційного обслуговування Державної програми, національних, регіональних, глобальних ініціатив, залучення широких верств населення у їх реалізацію

  Серед перших кроків доцільно схвалити за ініціативою Президента України  сучасне громадське тлумачення Державного гімну «Ще не вмерла Україна…» (духовно не вмерла) як гімну здобуття духовної свободи від ворога роду людського - від злих сил внутрішньої та зовнішньої розрухи, що нависла над людством і Україною, над кожною людиною, кожним українцем, із доповненням його приспівом із вірша за словами Павла Чубинського:

«Гей-гей, браття милі,

Нумо братися за діло,

Гей, гей, пора встати,

Пора волю добувати!»

як закликом до духовного відродження, здобуття духовної свободи від зла, перш за все шляхом реалізації доброї волі у корисній для всіх діяльності, яка відповідає одночасно інтересам кожної людини, суспільства та людства в цілому, що значить відповідає Божій волі.

Це може бути реалізовано шляхом внесення доповнення до Державного гімну або шляхом затвердження Президентом України як чільником громадянського суспільства за ініціативою громадських структур Гімну громадянського суспільства України (за змістом – це зміст Державного гімну, доповнений вказаним приспівом).

Такий крок дозволить розгорнути широку кампанію по популяризації запропонованого задуму серед широких верств населення за допомогою народної творчості, підняттю морального духу українців в Україні і за кордоном, популяризації української ініціативи «За мир і справедливість» в інших країнах через Світовий конгрес українців.

Наукове підґрунтя :

Теоретичний доробок та науково-практичні напрацювання у рамках обґрунтованого вітчизняною науковою правового інституціонального підходу, який отримав міжнародне визнання, спирається на національну традицію, узгоджується з європейськими цінностями, розвиває європейський правовий інституціоналізм з урахуванням національних особливостей, піднімає його на новий рівень, претендує на реєстрацію наукового відкриття та підготовку наукової доповіді в ООН

Серед гострих кутів:

Тема ЛІБЕРТАРІАНСТВО

Погляд на лібертаріанство з точки зору правового інституціонального підходу дозволить повести мову про повернення за допомогою лібертаріанства до споконвічної християнської традиції, яка насправді і є лібертаріанською, звільнити від крайнощів сучасну лібертаріанську доктрину (відділити зерна від плевел) та запропонувати світові українську концепцію лібертаріанства  у вигляді звільненої від крайнощів його золотої середини, яка грунтується на побудові соціальних систем знизу догори, а не навпаки (теорія послуг, або теорія держави - слуги народу). Очікуваний вихід – підготовка доповіді в ООН по темі «Лібертаріанство з точки зору правового інституціонального підходу»

Тема ЗЕМЛЯ

На основі правового інституціонального підходу можливо  (і необхідно) ставити питання про подвійне право власності на землю – приватне і публічне. Приватні власники земельних ділянок зобов’язані використовувати землю у суспільно-корисних цілях, дотримуватися інтересів суспільства та не завдати йому шкоди, користування земельними ділянками повинно бути взаємовигідним як приватному власнику, так і народу України, який поряд з приватним власником, має право публічної власності на землю (теорія сполученої власності).

З повагою,

Ініціативний колектив

ГО «Іноваційний центр наукових досліджень

громадянського суспільства і права»

Грудницька Світлана Миколаївна

Переверзєва Любов Олекспандрівна

08.12.2021р.