Велоінфраструктура: що чекати киянам цього року?

Тут частіше можна побачити політика чи бізнесмена не на авто, а на велосипеді по дорозі на роботу чи бізнес зустріч.

Тут -  це у Європі, адже на вулицях європейських містечок можна нарахувати більше велосипедів, аніж машин – і це справжня ознака цивілізованості суспільства, а не змагання – у кого кращий  автомобіль.

Велосипед – це засіб пересування, який заміняє і фізичні вправи, і позитивно впливає на екологію навколишнього середовища, адже він не забруднює його і не створює шуму, на відміну від авто. Окрім цього, європейці мають якісні велодоріжки, якими зручно пересуватись містом, світлофори, спеціальні урни для сміття, а також мобільні додатки.

Авжеж, можливо б і українці швидше  пересіли б на такий вид транспорту, та на жаль, спеціально облаштованих велодоріжок в нас замало, поки що це трішки більше 60 кілометрів сумарної довжини доріжок та велосмуг.

Члени громадської організації “Центр розвитку міста” вияснили, що  дякуючи громадським активістам почався рух у цьому напрямку. Завдяки небайдужим містянам, у Києві цього року затверджена Концепція розвитку велосипедної інфраструктури , її мають втілити у життя до 2025 року. Вона передбачає збільшення до 5% тих містян, які пересядуть з громадського транспорту на велосипед. Концепція направлена на розвиток та популяризацію велоруху.

Міжнародний фонд розробив концепцію для Русанівки

Окрім цього, Київ почав співпрацювати з міжнародними організаціями.  2018 року у Дніпровському районі, точніше на Русанівці, експерти з  турецького фонду «Bloomberg Philanthropies»  спільно з нашими спеціалістами розроблять низку рекомендацій та оцінок щодо удосконалення мікрорайону, підвищивши рівень безпеки руху пішоходів та велосипедистів, а також виділивши проблемні ділянки району.

В рамках цієї публічної програми 18 липня пройде презентація проекту «Безпечний трафік Русанівки». Вхід вільний, тож всі бажаючі можуть слідкувати за планами на реорганізацію району.

Також цього року у Києві планують облаштувати велосмугу вздовж Набережного шосе – від Поштової площі до мосту Патону. До цього цим маршрутом  ходив трамвай, а зараз є можливість зробити зону для велосипедистів. 

Кияни обирають велосипед замість громадського транспорту

Та попри відсутність облаштованих велодоріжок та інфраструктури в цілому, містяни все частіше  пересідають на двоколісний транспорт.  Чому?

Велосипед – є найшвидшим транспортом на короткі відстані, що дозволяє мобільно дістатись місця, не втрапивши у затор. Це не значить, що ми сідаємо на велосипед аби проїхати в магазин. Наприклад, мер Ірпеня, Володимир Карплюк запропонував Віталію Кличку внести будівництво велодоріжки  від Ірпеня до Києва в Велоконцепцію столиці з і спеціально облаштованою стоянкою біля станції метро Академмістечко. Також не мала, приблизно 41 км, облаштована доріжка з’єднує Троєщину із центром, хоча велосипедисти досить таки жаліються на якість цієї дороги. «Троєщинську» велодоріжу цього року планують подовжити ще на 7 км. Та це лише початок, незабаром у Києві з’явиться  три великих маршрути: «Виноградар-Центр» ( протяжністю 16,7 км), «Оболонь – Поділ-Центр» (13,1 км) , а також «Солом’янка – Центр»(7,8км), такі маршрути обіцяє нам генеральний директор «Київавтодору» Олександр Густелев.

Великою перевагою такого транспорту  є компактність – він займає мало місця, аби припаркувати велосипед  нам потрібно не багато, тим паче, що наші міста не пристосовані для такої кількості автомобілів, як зараз. Тим паче у Києві зараз близько 450 локацій, облаштованих для паркування велосипедів.

Один кілометр дороги в Україні коштує від 5 до 78 мільйонів гривень, що в десятки разів менше за один кілометр велодоріжки, а це означає, що велосипедна інфраструктура в рази економніша за авто.

Такий вид транспорту є екологічним, адже він не забруднює середовище, та мало того, приносить користь здоров’ю його власнику.

Мати автомобіль може дозволити собі не кожен  українець, а «двоколісний  кінь» вартує в рази дешевше. Та плюс не лише в доступності, а й в безпеці – майже виключені ДТП із смертельними наслідками.

Мабуть, одним із небагатьох мінусів велосипеда – це погода. Взимку чи у зливу навряд чи буде можливість на нього сісти. А ще мінус  - брак коштів на розвиток інфраструктури. Та й цю проблему можна вирішити – залучивши гранти міжнародних донорів та «зелені» облігації.