Музей у Пирогові – це банкомат, чи музейний заклад?

Вже багато років недолуге Міністерства культури України, активно «прилаштовує» на керівні посади близьких друзів та кумів, які нічого не розуміють в музейній галузі і роблять з музеїв генделик

Вже багато років недолуге Міністерства культури України,  активно  «прилаштовує» на керівні посади близьких друзів та кумів, які  нічого не розуміють в музейній галузі і роблять з музеїв розважальний центр.

Музей для міністерства — банкомат для отримання готівкової маси. Міністра цікавить лише особистий піар  та позитивні відгуки  про роботу галузі культури (за чутками, «Голос майдану»  планував перескочити на тепле крісло амбасадора у Канаді, але отримав відмову і зараз готується до Верховної зради). Йому  важливо аби посади директорів закладів культури займали «ручні»  особи,  які допоможуть досягнути його великої мети. І сьогоднішні директори активно працюють на імідж свого хазяїна.

В пошуках піару та швидких грошей,  деякі директори музеїв  забули , що основна функція музейних закладів. – це науково-освітня робота. Це яскраво видно  по роботі Національного музею народної архітектури та побуту України у с. Пирогів.

За останні роки музей не випустив жодного наукового каталогу, жодного методичного посібника, жодного наукового збірника, не провів масштабної науково реставрації . Протягом десяти років музей провів аж дві конференції, але не видав жодного збірника з науковими матеріалами. Музей  навіть не  випустив елементарного путівника.  В.о. директора Повякель   відмахується – краще зробимо за ці гроші новий сайт.

На першому плані  у Повякель лише комерційні кінозйомки та фестивалі. Для залучення спонсорів вона влаштовує марнотратний фестиваль з подружкою — теж радницею Міністра культури (дружина нардепа Бригинця від БПП), Рудницькою, яка вже багато  «нафестивалила» бюджетних грошей на Сході України.

До проведення щонедільних заходів залучені всі наукові співробітники:  молоді танцюють та співають,  проводять інтерактиви та  екскурсії, науковці з 40-річним досвідом прибирають  експозиції, вирубують чагарники, займаються  городиною, білять, фарбують, мажуть.  Займатися науковою роботою їм просто ніколи – навіть у зимовий період музей проводив «вечорниці для фотосесій».

Для Повякель головне – фотографії у Файсбуці, а не реальна музейна робота. Вона не знайома ні з законами, ні з колективним договором, ні з інструкціями, ні з музейним працівниками.  За пів року не проведено жодного збору колективу.  На День музеїв вона преміювала виключно  своїх васалів, забувши  привітати інших  працівників.

Порушуючи умови колективного договора,  Повякель  за 4 місяці вже два рази змінили штатний розпис.  Завідувачі відділів навіть не знають  хто їм підпорядковується: нема ні наказів про зміни штатного розпису,  ні  доступу до штатного розпису, до нових положень, посадових інструкцій. У музеї  з’являються нові сектори та відділи без реально працюючих людей.  У квітні вона  скоротила першого заступника, а в травня цю посаду поновила і  перевела  туди хлопчика Артема з посади свого радника  (Артем  інколи п’є каву з заступником голови Адміністрації Президента  і обіцяє перемогу Повякель під  час конкурсу на посаду директора).- пише блог https://polperex.wordpress.com

Міністр вже чув про зловживання Повякель на посаді в.о.директора: про зйомки на території музею, про неофіційних орендарів, про касові махінації. Не реагує.  Шлях до Верховної зради дорого коштує.

А Повякель вибрала  шлях попередників: збагачення та самопіар.

Колектив пережив багато директорів  і впевнений, що і ця директорка  довго  не затримається.

Олена Мельник