ЗАГИНУВ ЗНАНИЙ АРХЕОЛОГ ЮРІЙ КОВАЛЕНКО, ЗАХИСНИК УКРАЇНИ

28 березня 2023, 13:22
Власник сторінки
журналист
0
14

Археолог д-р Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідним відділом Національного заповідника «Глухів»


д-р Володимир Мезенцев

КІУС Торонто

14 березня 2023 р. в бою з російськими загарбниками у Луганській обл. загинув д-р Юрій Коваленко, наш дорогий колеґа і друг, багатолітній учасник розкопок у Батурині.

Штаб-сержант Юрій Коваленко (1966-2023 рр.), снайпер 58-ї мотопіхотної бриґади ім. гетьмана Івана Виговського. Фото з «Фейсбуку
Він стояв біля витоків створення Національного заповідника «Глухів», від 1999 р. завідував там науково-дослідним відділом та викладав археологію України у Глухівському національному педагогічному університеті. Професори вважали його прекрасним викладачем, улюбленцем студентів, новатором і ґенератором ідей.

Д-р Коваленко був провідним краєзнавцем, дослідником історії та археології рідного м. Глухова Сумської обл. і Сіверської землі за княжої та козацької діб, автором понад 70 наукових публікацій, учасником багатьох археологічних експедицій. У 2006 р. отримав освітній ступінь маґістра на кафедрі археології і музеєзнавства Київського національного університету, а 2021 р. захистив кандидатську дисертацію про історичну топографію Глухова, одної з гетьманських столиць України, в Інституті історії Чернігівського національного університету. Опублікувати її як книгу завадила його передчасна смерть.

Юрій був відданий професії археолога, захоплювався польовими дослідженнями, особливо археологічними розвідками, з любов’ю колекціонував старожитності, здебільше зброю та військове спорядження різних часів. Вчений заснував і розбудував Музей археології Глухова, де більшість експонатів знайдені ним, був ентузіастом музейної справи в Україні. Новаторськи й високопрофесійно застосовував потужні американські металодетектори та інші новітні технічні методи пошуків артефактів, поховань, втрачених споруд та різних археологічних об’єктів.

Як досвідчений і авторитетний польовий дослідник д-р Коваленко 17 років брав активну участь в розкопках м. Батурина Чернігівської обл. у складі нашої українсько-канадської археологічної експедиції, що базується при Національному університеті «Чернігівський колегіум». Від 2001 р. Батуринський археологічний проєкт спонсорують Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету в м. Едмонтоні та Дослідний інститут «Україніка» у м. Торонто в Канаді. Цей проєкт підлягає Центру українських історичних досліджень ім. Петра Яцика при Торонтському відділі КІУС

(https:// www.ualberta.ca/canadian-institute-of-ukrainian-studies/centres-and-programs/jacyk-centre/baturyn-project.html).

Фонд Катедр Українознавства у Нью-Йорку також підтримує історико-археологічне вивчення Батурина щорічними субсидіями.

Археолог д-р Юрій Коваленко, завідувач науково-дослідним відділом Національного заповідника «Глухів». Фото з «Фейсбуку».

У складі Батуринської археологічної експедиції д-р Коваленко очолював загін студентів-істориків Глухівського університету та учнів військового ліцею Глухова й керував археологічними розвідками. Він мав незрівнянні здібності виявляти у товщі землі залишки мурованих споруд, металеві вироби і людські рештки. Йому належить відкриття фундаментів зруйнованих головного храму Батурина, Троїцького собору, фундованого гетьманом Іваном Мазепою, цегляних підвалів його резиденції та інших важливих архітектурних пам’яток і цвинтарів Мазепиної столиці, розореної московським військом за наказом царя Петра І у 1708 р.

Д-р Коваленко надавав керівникам експедиції цінні консультації про археологічні знахідки й був співавтором п’яти оглядових статей про результати розкопок Батурина 2016-20 рр. українською і англійською мовами.

Керівники Батуринської археологічної експедиції (ліворуч): Юрій Ситий, Вячеслав Скороход (Чернігівський університет), Володимир Мезенцев (КІУС) і Юрій Коваленко, 2012 р.

Як висококваліфікований фахівець з воєнної археології він також останні роки приймав участь у розкопках в Німеччині й здобув визнання у німецьких археологів. Юрій був вражений і розчулений їхньою турботою про його родину під час російського нападу на Україну, від якого постраждав Глухів, близький до кордону з РФ.

З початком війни на сході України 2014 р. вчений приєднався до гуманітарної місії «Чорний тюльпан», де використав свій багатий археологічний досвід і хист для розшуку, ексгумації та ідентифікації полеглих українських воїнів у зоні АТО. Учасники місії з ризиком для життя віднайшли й вивезли понад 150 тіл загиблих у боях під Іловайськом і Дебальцевим та передали для перепоховання рідним. За ці заслуги 2017 р. д-р Коваленка нагороджено грамотою Президента України і відзнакою Міністерства оборони України.

Ю. Коваленко з металошукачем на розкопках залишків зруйнованого маєтку гетьмана Івана Мазепи на околиці Батурина, 2012 р. Знімки з розкопок Батурина В. Мезенцева.

Як відданий патріот, незважаючи на вік, 53 роки, у 2020 р. він добровільно вступив до лав ЗСУ і служив на передових позиціях перед тимчасово окупованими ворогом територіями Донеччини. Був нагороджений відзнаками Генерального штабу та командувача Об’єднаних сил ЗСУ. Перебуваючи у війську, 2021 р. д-р Коваленко спромігся успішно захистити свою кандидатську дисертацію і продовжував консультувати дослідників Батурина до початку масштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 р. Нехтуючи погіршеним станом здоров’я, у 56 років штаб-сержант Ю. Коваленко брав участь в боях з аґресором у Сумській, Чернігівській та Луганських областях до останньої миті свого яскравого геройського життя.

Юрія любили й поважали усі, хто його знав, тепер глибоко сумують і переживають трагедію та численно відгукнулись на сумну подію в Україні та Канаді. У спогадах на «Фейсбуці» глухівчани називають його найкращою людиною їхнього міста, цвітом нації. Вони велелюдно проводили Юрія в останній путь. Він був надзвичайною світлою особистістю, скромною, делікатною, надвідповідальною, небайдужою людиною, завжди готовою ділитись своїми великими знаннями і якомога допомогти колеґам і учням. Обдарований задушевний співак і музика, Юрій співав у церковному хорі, на ватрі в Батуринській експедиції, на музичних фестивалях та сам складав гарні пісні козацького жанру. Зараз пісні про УПА й трагічне зруйнування Батурина 1708 р. у його виконанні лунають на відео в Інтернеті

(https://www.facebook.com/100009179901870/videos/1570591816743078; https://www.facebook.com/100002595884905/videos/2838180136510818).

Справжньою опорою Юрія були його дружина Оксана Коваленко, відома журналістка і працівниця мерії Глухова та доньки-студентки Леся й Іванка, які вивчали історію і з дитинства брали участь у розкопках Батурина. Щасливою подією для родини Юрія стало народження онуки Варвари 2022 р. Він тішився немовлятком і співав ій улюблені пісні під час відпустки додому на Різдвяні Свята, незадовго до свого останнього бою.

Ю. Коваленко з дружиною Оксаною, відомою журналісткою, на прийнятті у Глухові, до 2020 р. Світлина з «Фейсбуку».

Молимось за спокій душі й Царство Небесне Герою та за милість і ласку Божу його чудовій родині у годину тяжкої втрати і смутку! 18 березня родина поховала нашого колеґу поруч могил його батьків у с. Некрасове під Глуховом. Вічна пам’ять і слава знаному науковцю та захиснику Батьківщини!

Вдова загиблого глибоко вдячна усім друзям і вченим, які співпрацювали з її чоловіком, за співчуття й всебічну підтримку та висловлює особливу подяку родині німецького археолога Ґідо Левандовського. Він прийняв до своєї хати у Німеччині й вже рік опікується обома доньками і онукою Юрія, які евакуювались з прикордонного Глухова, рятуючись від російських обстрілів. Проте Оксана Коваленко лишається з старими батьками у рідному місті.

Надруковано у тижневику Гомін України, Рік LXXV, № 13, Торонто, 28 березня 2023 р., с. 10.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.