Автомобіль у великому місті: шкода та пошук вирішення проблеми

Автомобіль — одна з найбільших проблем великого міста

Автомобіль — одна з найбільших проблем великого міста, зокрема Києва. За статистикою, на транспортні вихлопні гази припадає 90% усіх шкідливих речовин в атмосфері. Особливо велику кількість вихлопних газів автомобілі виробляють під час багатогодинних заторів та в районі автомагістралей.

У середньому житель мегаполісу вдихає близько 48кг різних канцерогенних речовин на рік. Це призводить до важких захворювань дихальних шляхів: від астми та бронхіту до утворення злоякісних пухлин. А кількість офіційних смертей від вихлопних газів у світі становить 225 тисяч на рік. Тож не дивно, що уряди високорозвинених країн почали вживати відповідні заходи заради збереження здоров’я своїх громадян та їхнього чистого майбутнього.

Сьогодні громадська організація “Центр розвитку міста” вирішила розповісти детальніше про небезпеку, яку створюють автомобілі, іноземний досвід боротьби із вихлопними газами та шляхи вирішення подібних проблем в Україні. Якщо Ви — власник особистого транспорту чи просто житель великого міста, то знати цю інформацію Вам просто необхідно!

Чим ми дихаємо?

Принцип роботи двигуна внутрішнього згорання дуже простий: повітря змішується з бензином і подається у циліндр, там суміш стискається і вибухає від подачі струму, цей вибух приводить у рух циліндр, а гази від вибуху випускаються в атмосферу.

На сучасних автомобілях встановлені спеціальні фільтри, які очищують вихлопні гази від токсичних речовин із палива. Однак ці додаткові пристрої не можуть впоратися з усіма шкідливими речовинами, що потрапляють до нас у повітря. Тож разом із киснем, що так необхідний нашому організму, ми вдихаємо оксиди азоту і вуглецю, сажу, сполуки свинцю та ще купу небезпечних речовин.

В “нормальній” суміші повітря та бензину на один літр палива припадає близько 15 літрів повітря. Пальну суміш із таким співвідношенням водії називають збагаченою, тобто такою, що може забезпечити безперебійну роботу двигуна. Але дуже часто автомобілі споживають значно більше повітря на той самий літр палива. В машинах старого зразка це співвідношення може дорівнювати 1:30, тобто вони забруднюють удвічі більше повітря.

Як борються із цією проблемою закордоном?

Залежно від рівня проблеми та кількості населення різні іноземні країни використовують власні, оригінальні підходи до боротьби із вихлопними газами та активним автомобільних рухом. Від регуляції транспортного руху до озеленення міста і до пільг на екологічні чисті авто, – всі ці методи принесли свої результати. Не потрібно сліпо наслідувати ці країни, Україні треба абсорбувати для себе найкращий досвід іноземних держав та адаптувати його під власні реалії.

Так, наприклад, в Австралії ялівець та евкаліпт, посаджені близько доріг та автомагістралей, очищують повітря і створюють приємний аромат для населення. У Сполучених Штатах Америки держава жорстко контролює викиду вуглекислих газів від автомобілів великих концернів. Так лише за останніх два роки в США подали позови на компанії Mercedes та Volkswagen. Перша справа у 2016 році стосувалася низки автівок від  Mercedes: вони виробляла у рази більше вихлопних газів, ніж це встановлено законом. У випадку із Volkswagen, уряд Сполучених Штатів подав позов через підроблені дані про кількість автомобільних викидів. В обох випадках відомі компанії програли у суді і були змушені відкликати автомобілі, заплатити штраф та удосконалити власні технології.

У Франції позаминулого року уряд заборонив експлуатацію старих авто. Власникам машин, зареєстрованим до 1997 року, обмежили право користуватися своїми автівками з 8 години ранку до 8 години вечора. За порушення - штраф. Окрім цього французькі активісти щороку проводять день без автомобілів. Так, у 2016 році уряд Франції закрив для руху транспорту 650 км міських магістралей. Такі дії допомогли державі зменшити у той день шкідливі викиди на 10%.

Окрім Франції, до активної боротьби з вихлопними газами в Європі долучилися Норвегія та Велика Британія. До 2050 року ці країни планують знизити рівень вихлопних газів від двигунів внутрішнього згорання до нуля.

Якщо ж говорити про густонаселенні регіони, наприклад, Індію, то там уряд використав дуже оригінальний спосіб зменшити кількість машин на дорогах. Власники автомобілів із номерними знаками, які закінчуються на парну цифру, їздили у парні дні місяця, власники автомобілів із непарними номерами - у непарні дні відповідно. У такий спосіб держава зменшила кількість автомобілів на дорогах майже удвічі. Однак ситуація із вихлопними газами та забрудненням повітря в Індії досі нестабільна, тож уряд поки що шукає нові шляхи для вирішення масштабної екологічної проблеми.

Що роблять в Україні?

Ситуація із вихлопними газами в Україні поки що не така критична, як в Індії, але нам і не потрібно чекати на таку кризу. Потрібно діяти тут і зараз і, варто зауважити, держава вже прийняла перші кроки для регулювання шкідливих вихлопів в атомсфері. Так, ще у 2001 році Київська міська рада затвердила міську програму “Екологія транспорту”, яку розробляла група провідних наукових співробітників Інституту газу НАНУ, Національного транспортного університету, ДержавтотрансНДІпроекту та інших організацій. Проект передбачав жорсткий контроль якості палива на АЗС, регулярний огляд автомобілів та зміну в транспортній інфраструктурі. 

З 2014 по 2016 рік в Україні діяв спеціальний екологічний стандарт «Євро-4». Він регулював вміст шкідливих речовин у паливі, які згодом потрапляли у повітря. Однак вимог «Євро-4» було не достатньо, для того, аби помітно зменшити шкоду від вихлопних газів, тому вже у 2016 році Міністерство інфраструктури України запровадило новий стандарт «Євро-5». Він забороняв увозити в країну автомобілі, що не відповідають екологічними  вимогам, тобто випущені до 2010 року, а також зменшував кількість сірки у вихлопах уп’ятеро. Вже у 2018 році бензин та дизельне паливо стандарту «Євро-4» повністю вилучили з ринку, залишивши лише те, що відповідає вимогам «Євро-5».

Серед інших прикладів — відмова від ПДВ, акцизу та ввізного мита на імпорт електромобілів в Україну. Такі зміни дозволять зменшити вартість електрокарів на 17%, що робить їх доступнішими для Українців.

Водночас розширюється система зарядних станцій.  За 2016 рік кількість зарядних станцій у столиці виросла з 38 до 136 (358%). Загалом по Україні цей ріст був стрімкішим: із 153 до 577 електрозаправок (377%). Якщо ж рахувати кількість електромобілів, на які українці пересіли зі звичайних авто, то у 2017 році їх було 3265, що на 91% більше, ніж у 2016. При цьому “лідерами” за кількістю електромобілів були Київ, Одеса, Харків, Дніпро та Львів. Найменше “зелені” автомобілі купували у Луганській, Чернівецькій, Закарпатській та Житомирській областях.

Не можна зупинятися!

Очевидно, що Україна рухається у правильному напрямку, але дуже важливо зараз не збитися зі шляху. Разом зі збільшенням частки електромобілів у загальному автопарку країни потрібно розвивати транспортну інфраструктуру: створювати спеціальні зелені зони поблизу великих автомобільних шляхів, аби дерева очищали повітря; жорстко регулювати викиди вихлопних газів та автомобільні компанії, які працюють на українському ринку. Ми повинні розвивати власну стратегію відмови від двигунів внутрішнього згорання та контролювати якість палива, яке сьогодні споживають традиційні українські авто. Розвиток інфраструктури для велосипедистів та озеленення міста — також не остання справа.

Потрібно розуміти, що повітря — це те, без чого ми не можемо існувати, тож його якість — запорука щасливого життя і здорового майбутнього для усього населення. Якщо ми не можемо уявити сучасну людину без автомобіля, значить, треба пересадити людину на чистіший автомобіль та забезпечити умови для його експлуатації. Лише тоді, підійшовши до вирішення проблеми системно і організовано, ми зберемо плоди власних зусиль!