Ігри в антимонополію

Безоплатні ліки за рецептом киянам на разі недоступні

У Київській міській державній адміністрації нині зареєстровано близько 50 скарг громадян щодо невидачі аптеками безоплатних ліків за рецептом. Нагадаю, що держава гарантує пільговим категоріям населення та хворим на ряд захворювань забезпечення ліками за рахунок бюджету. Це визначено Постановою КМУ №1303 від 17.08.1998 р. “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”. Чому ж люди не можуть отримати свої ліки?

Відповідно до згаданої Постанови, аптеки зобов'язані надавати ліки хворим у разі амбулаторного лікування за рецептом лікаря безоплатно з подальшим відшкодуванням вартості препаратів відповідно до укладених угод. Угоди укладають лікувально-профілактичні заклади (далі - ЛПЗ) з аптечними установами. Ще від початку Незалежності України в багатьох населених пунктах при органах місцевого самоврядування були створені комунальні підприємства, через які пільгові категорії населення забезпечувалися лікарськими засобами. Що б не говорили недоброзичливці, але такі аптеки давали можливість гарантувати людям необхідне лікування, зокрема, перевіряти якість ліків, а також забезпечувати хворих ліками з відстрочкою відшкодування їх вартості — якщо місцевий бюджет не міг вчасно виділити необхідні кошти. Комунальні аптеки були впевнені, що навіть через три місяці дебіторська заборгованість буде погашена, а хворі — що не буде перерви в лікуванні і загострення хвороби.

Сьогодні в Києві склалася така ситуація, що, наприклад, всі постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи від початку року не можуть отримати ліки по рецепту безоплатно. Люди скаржаться, пишуть письмові звернення, телефонують на “гарячі лінії” як Київської міської державної адміністрації, так і на Урядовий портал. Така затримка виникла через те, що ця категорія забезпечується ліками за угодою Департаменту соціальної політики КМДА, де обіцяють у найближчі дні вирішити питання.

Але є й інші категорії. Наприклад, багатодітні батьки з Голосіївського району не змогли отримати ліки в комунальній аптеці. У Святошинському районі заслужений журналіст України з 50-річним стажем роботи скаржиться на те, що не може отримати безоплатні ліки в аптеці. У Солом'янському районі — мама дитини-інваліда (розсіяний склероз) благає забезпечити ліками її доньку. І цей перелік з кожним днем зростає.

Ще минулого року таких скарг не було, адже діяли підписані раніше угоди лікувально-профілактичних закладів з мережею комунальних аптек. Діяло розпорядження КМДА №507, прийняте в 2008 році внаслідок соціального вибуху через невидачу безоплатних ліків у Деснянському районі. Київська влада тоді підстрахувалася, і поклала зобов'язання забезпечувати безоплатними ліками по рецепту підзвітне КМДА комунальне підприємство “Фармація”.

А соціальний вибух через ліки для “чорнобильців” спричинила спроба змінити постачальника ліків за безоплатними рецептами. Тоді одна з невеликих комерційних аптечних мереж уклала угоди з медичними закладами Деснянського району столиці і почала відпускати ліки за безоплатними рецептами одній з пільгових категорій населення Києва, а саме - постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. І все було добре, поки у вересні 2008 року не закінчилися гроші на відшкодування вартості наданих ліків. Ситуація виглядала мало не катастрофічно: одного дня люди прийшли до аптеки за життєво необхідними їм препаратами, а ліки їм видавати перестали. І тепер, коли за наполяганням Антимонопольного комітету України розпорядження КМДА №507 відмінено, ця ситуація може повторитися в значно більшому масштабі, коли онкохворі, люди з гематологічними захворюваннями, туберкульозом, фенілкетонурією та багато інших (всього 35 хвороб), а також пенсіонери, чорнобильці, інваліди, інші пільгові категорії киян не зможуть отримати ліки за безоплатним рецептом.

З перших днів 2017 року минулорічні угоди вже не діють, а укладати нові головні лікарі лікувально-профілактичних закладів не поспішають. Таке зволікання вони пояснюють тим, що очікують рішення від районних управлінь охорони здоров'я. Але разом з тим вже мають плани розподілу виділених на відшкодування коштів (і немалих), вважаючи доцільним залучити кілька аптечних мереж. Як казали давні римляни, “divide et impera” - розділяй та володій. Оскільки ліцензії на наркотичні речовини та психотропні засоби є лише у мережі комунальних аптек, значить, будемо домовлятися з ними, а на решту препаратів є свої зацікавлені. Звичайно, що інтерес комерційних аптечних мереж мати гарантований прибуток за рахунок відпуску лікарських засобів за кошти міста зрозумілий. А здоров'я людей — то вже інше питання, чи не так?

В районних управліннях охорони здоров'я наголошують, що ситуація із затримкою в підписанні угод з аптеками виникла саме через відміну згаданого вище розпорядження КМДА. Спільно з районними управліннями охорони здоров'я Держлікслужба сформувала перелік критеріїв, яким повинен відповідати постачальник безоплатних і пільгових ліків.

Та значно цікавіше виглядають вимоги самого Антимонопольного комітету. АМКУ виставив вимогу, щоб КМДА забезпечила “умови вільного доступу до безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів (у т.ч. препаратів інсуліну та засобів їх введення) за рецептами лікарів всіх суб’єктів господарювання, що мають ліцензію з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (незалежно від форми власності) та провадять господарську діяльність в м. Києві”. Постановка питання про вільний доступ до реалізації ліків лише за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими препаратами — це дії за принципом “телись, ялівко, молока хочу!”. А якщо ліцензія на роздрібну торгівлю є, а немає елементарних умов зберігання тих же інсулінів?..

Адже є конкретні вимоги до постачальника безоплатних ліків, для цього лише згаданої ліцензії замало. Має бути наявність ліцензії на наркотики, прекурсори і психотропні речовини (через високу вартість якої більшість мереж вважають її економічно не доцільною). Має бути аптечна база з відповідними умовами для зберігання та транспортування ліків, відповідним асортиментом лікарських засобів і можливістю доставити їх терміново. Аптечна мережа повинна бути досить розгалужена для забезпечення ліками всіх закріплених за ЛПЗ хворих. Можливість (і відповідна ліцензія) екстемпорального виготовлення ліків. Кваліфікований персонал та умови для відпуску ліків. Якщо говорити про умови, то, наприклад, велика площа комунальних аптек (що фінансово не вигідно комерційним аптекам) розрахована на те, щоб люди не мучилися в чергах, не мерзли взимку і не втрачали свідомість у літню спеку, а могли в комфортних умовах отримати свої ліки. І найголовніше — постачальник безоплатних ліків повинен мати лабораторію для контролю якості ліків.

Саме проблема якості лікарських засобів постає надзвичайно гостро у світлі прийнятого у 2014 році Закону України №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”. Цим Законом запроваджено мораторій на будь-які перевірки аптек (за виключенням фіскальної служби і фінансової інспекції). Фактично, він обмежує діяльність Держлікслужби в частині перевірки якості лікарських засобів у місцях їх реалізації. І якщо аптека не має власної лабораторії і не гарантує відповідної якості ліків, то за безоплатним рецептом хворі можуть отримати фальсифікат, яким сьогодні насичений ринок.

Можна багато в чому підозрювати владу, можна домагатися участі в розподілі державних коштів, але чого ні в якому разі робити не слід — це легковажити життями людей, яким і без того живеться нелегко. У боротьбі за конкурентні умови для учасників фармацевтичного ринку чиновники Антимонопольного комітету поставили найменш захищених споживачів цього ринку перед складним вибором: або бери безоплатні ліки неперевіреної якості у “підвальній” аптеці, з якою домовився головний лікар твого лікувально-профілактичного закладу, або плати за те, що тобі гарантовано державою. Поки ж ліків немає ніяких — комунальна аптека вже не видає через відсутність угод, а інші — ще не видають з тієї ж причини. А час невблаганно минає...