Уже 24 грудня має бути прийнятий бюджет столиці. У проекті закладено 25,5 млрд грн доходів і 24 млрд грн видатків. Дохідна частина могла б бути суттєво вищою, і вона не враховує пропозицій незалежних аудиторів щодо можливого доходу ані від парковок, а це 365 млн грн у рік, ані від реклами (110 млн грн у рік), ані від оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА (500 млн грн у рік), ані від утилізації сміття (до 3 млрд грн у рік).
«Публічний аудит» протягом цього року подав мерії до десятка різних рекомендацій по тому, як покращити дохідну частину бюджету. Оскільки жодного прогресу немає, ми можемо зробити висновок, що київський бюджет насправді це не 24–25 млрд доходів, як подано в проекті, а набагато більші мільярдні суми, які просто й надалі осідатимуть у кишенях ділків і чиновників від міста.
Як приклад можна навести горезвісний електронний квиток у «Київпастрансі» та «Київському метрополітені», де розпорядником самої платіжної системи має бути приватне підприємство, що «родом» не з Києва, а на умовах, на яких укладено договір, Київ втрачатиме до 100 млн грн у рік. Інший приклад – сотні мільйонів гривень від парковок, які проходять повз київський бюджет і розподіляться чиновниками відповідного управління й тими угрупованнями, які курують незаконні парковки.
Якщо такі приклади розширити на всі комунальні підприємства столиці, діяльність яких треба налагодити та отримувати від цього доходи, то мова буде йти про втрати багатомільярдних можливих доходів київського бюджету.
Із позитиву відзначимо посилення ролі аудиту, результат роботи якого має дати про себе знати у питанні правильного використання міських бюджетних грошей. Втім, увесь 2015 рік служба аудиту міського голови тільки констатувала факт втрат та неналежного розпорядження власністю – їх відшкодування практично не було. І, що найголовніше, не було жодних превентивних заходів, які б нівелювали можливості крадіжок, неправильного розподілу ресурсами. Йдеться про так званий операційний аудит, який прийнятий у всьому світі і покликаний до того, щоб «грати» на випередження та попереджати крадіжки.
Варто розуміти, що основний момент корупції і розкрадання грошей державного походження не відбувається на стадії закупівель чи продажів, а відбувається в момент планування витрат і бюджету на наступний рік. Під ті чи інші статті розходів закладаються основні корупційні «бажання», і так уже на наступний рік планується дерибан грошових коштів.
Бюджет Києва не збалансований, зокрема він не враховує збільшені податки і збори, які належатимуть до місцевих громад у світлі децентралізації; збільшення зборів у зв’язку з девальвацією гривні. Тому цілком вірогідно, що в ході наступного року столичні чиновники зіткнуться з тими чи іншими недоробками та негараздами в цифрах, які доведеться вирішувати по ходу п’єси.
Загалом же нічого новаторського та революційного у формуванні київського бюджету на наступний рік немає. А відсутність реакції на пропозиції громадських організацій говорить про те, що сьогоднішній мерії не потрібен зовнішній контроль за міськими грошима та міським майном. Дуже складно, на мій погляд, виділити окремо Київ із всієї країни, оскільки окреслені тренди характерні для всієї України. Київська влада – це шматок нинішньої української влади, який працює за тими ж правилами, що й влада на території всієї країни. Йдеться про банальне заробляння грошей.