«Чисте місто» не допомогло: «ГРАНД» забудував двір у центрі Києва

20 листопада 2026, 18:16
Власник сторінки
Журналист
0

Від будки до офісного центру: хто дозволив ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД» забудувати двір у центрі Києва?


У центрі Києва на вулиці Василя Тютюнника, 5-А розгортається будівельний конфлікт навколо ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД». На місці невеликої господарської споруди з'явився комерційний офісний центр, а тепер розпочалися земляні роботи наступної черги. Документи ДІАМ, земельні питання, можливі ризики для сусіднього житлового будинку та тінь антикорупційної операції «Чисте місто» — чому ця забудова потребує уваги правоохоронців і міської влади?

Під прикриттям реконструкції ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД» легалізувало масштабний самобуд в центрі столиці

На вулиці Василя Тютюнника, 5-А, що у Печерському районі столиці, мешканці старої київської п'ятиповерхівки втягуються в новий будівельний конфлікт. На місці невеликої господарської будки, де двірник колись зберігав свій інвентар, стоїть сучасний 6-поверховий будинок, біля якого розпочалися земляні роботи другої черги.
Замовник обох черг — ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД». Історія розгортається на тлі найбільшого земельного корупційного скандалу останніх років у Києві.

Маленька будка — велика комерційна нерухомість. Як це стало можливим

Є в Києві особливий жанр містобудівної творчості. Невелика господарська споруда, підсобне приміщення, туалет або навіть об'єкт, існування якого викликає запитання, раптом стає юридичною відправною точкою для масштабної забудови. У народі це називають «туалетною схемою». Суть механізму проста: оформлення права власності на невеликий об'єкт нерухомості дозволяє претендувати на земельну ділянку без відкритого земельного аукціону.
Надалі площа та комерційна цінність земельної ділянки можуть у багато разів перевищувати реальні потреби обслуговування первісної споруди. Саме такі механізми стали предметом масштабного розслідування НАБУ та САП у межах операції «Чисте місто». Але чи не варто уважніше придивитися до того, що відбувається на вулиці Василя Тютюнника, 5-А?

Дві черги «реконструкції» двірницької будки

Мешканці будинку № 5-А розповідають, що на місці невеликої господарської будівлі, яка використовувалася двірником для зберігання реманенту, попри їх протести, у 2014 році постала 6-поверхова споруда. Сьогодні це офісний центр з орендною ставкою 15$/кв. м. Ось його характеристика на порталі: Rieltor.ua: «Будівля за адресою Київ, вул. Василя Тютюнника, 5-А, літ. Б — це сучасний шестиповерховий бізнес-центр класу «B» (колишня назва вулиці — Анрі Барбюса). Призначення. Нежитловий фонд, офісний центр загальною площею близько 640 м². Архітектура та рік побудови. Зведена у 2014 році; має світлий фасад зі скляною вхідною групою, відкритою терасою на даху та кав'ярнею на першому поверсі. Орієнтири та розташування. Знаходиться у тихому дворі Печерського району поруч із житловою п'ятиповерхівкою («сталінкою») за основною адресою: , у пішій доступності від станцій метро «Олімпійська» та «Палац Україна».
Історія магічного перетворення будки на високоприбуткову 6-поверхівку отримала офіційне документальне підтвердження в частині замовника будівельних робіт. У листі Державної інспекції архітектури та містобудування України від 29 вересня 2026 року № 5815/03/13-26 зазначено, що в Реєстрі будівельної діяльності містяться дві декларації: КВ143143300543 — реконструкція нежитлової будівлі під офіс (перша черга); КВ143143430262 — реконструкція нежитлової будівлі під офіс (друга черга). В обох випадках замовником будівництва зазначене ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД», код ЄДРПОУ 32249999. ДІАМ вказала статус обох документів як «діючий».
І тут виникають принципові запитання: що саме реконструювали? якими були площа, висота, поверховість, фундамент і конструкції первісної споруди? чи була це капітальна нежитлова будівля, придатна для реконструкції у шестиповерховий офіс, чи господарська будка, яка лише формально стала юридичною основою для подальшого будівництва?
Це не риторичні запитання. Відповіді на них повинні міститися у технічній інвентаризаційній справі, проєктній документації та первинних документах, на підставі яких оформлювалися права на нерухомість. І саме ці документи мають бути оприлюднені та перевірені.
Окрема обставина: ДІАМ констатує відсутність дат реєстрації обох декларацій, що не дозволяє  встановити хронологію їх оформлення. Отже, на підставі яких документів та ким були зареєстровані ці декларації, залишається таємницею.

Друга черга насувається

Найбільша небезпека полягає в тому, що історія не завершилася появою у хрущівки 6-поверхового сусіда – сусід розпочав земляні роботи другої черги реконструкції. І це вже питання не лише містобудування чи земельних відносин. Це питання фізичної безпеки людей, бо безпосередньо поруч стоїть житлова п'ятиповерхівка, збудована понад 60 років тому. Її несучі конструкції та інженерні мережі мають значний строк експлуатації і потребують особливо обережного ставлення до будь-яких земляних робіт поблизу фундаментів. Розроблення ґрунту, облаштування котловану, улаштування нових фундаментів та підземних конструкцій без належних геологічних досліджень і розрахунків створюють ризики осідання, деформацій, тріщин та пошкодження комунікацій.
Чи проводилося обстеження сусіднього житлового будинку перед початком робіт? Чи визначено зону впливу будівництва? Чи існує проєкт захисту фундаментів та інженерних мереж? Хто нестиме відповідальність, якщо після чергового етапу земляних робіт у мешканців з'являться тріщини у стінах, а будинок отримає пошкодження конструкцій? Мешканці не повинні бути заручниками чужих будівельних планів.

«Чисте місто» так і не очистило Київ від «туалетних схем»

Ця історія відбувається не у вакуумі. У лютому 2025 року НАБУ і САП провели операцію «Чисте місто», викривши масштабну схему заволодіння столичною землею. За версією слідства, її учасники використовували фіктивно оформлені або примітивні споруди, щоб отримувати земельні ділянки без відкритих конкурсів.
У журналістських розслідуваннях Bihus.Info були оприлюднені записи розмов, у яких фігурували представники столичної влади та колишній депутат Київради Денис Комарницький. Серед осіб, які отримали підозри у цій справі, був і Михайло Терентьєв — депутат Київміськради саме від округу, в якому замість будки двірника адвокатська компанія встановила шестиповерховий будинок.

За даними НАБУ, злочинна організація планувала заволодіти землею територіальної громади вартістю понад 70 млн гривень. 6 жовтня 2026 року НАБУ і САП повідомили про скерування справи до суду. Дев'ять осіб стали обвинуваченими, троє отримали обвинувальні вироки в межах відповідних проваджень. Це вже не просто журналістські припущення — це кримінальне провадження, яке перейшло до судового розгляду. Водночас усі обвинувачені користуються презумпцією невинуватості до набрання законної сили обвинувальним вироком.

Терентьєв: підозра, обвинувачення і… збережене крісло голови земельної комісії

Окремого пояснення заслуговує ситуація навколо Михайла Терентьєва, який після викриття операції «Чисте місто» отримав підозру, був узятий під варту з альтернативою застави у 20 млн грн, а згодом вийшов після внесення застави. Партія «УДАР» оголосила про його відкликання з депутатів. Однак Терентьєв оскаржив це рішення в суді, і його дію було зупинено. У результаті політичний конфлікт навколо земельної комісії не припинився.
У травні 2026 року видання «Інформатор» повідомило про чергову спробу скликати засідання земельної комісії в закритому режимі. Депутатка Київради Вікторія Пташник та інші критики голови комісії ставили питання про законність і прозорість такого формату роботи. Сам Терентьєв назвав претензії до нього політичним переслідуванням.
17 листопада 2026 року «Дзеркало тижня» знову порушило питання, чому після операції «Чисте місто» Київрада не змінила керівництво земельної комісії. Отже, навіть після масштабного антикорупційного скандалу місто не отримало остаточного вирішення проблеми управління земельними питаннями. І це закономірно породжує недовіру мешканців до рішень, які ухвалюються в земельній сфері.
Чи є зв'язок між ТОВ «Адвокатська компанія «ГРАНД» і фігурантами «Чистого міста»?Принаймні є обставина, яка заслуговує на ретельну перевірку. У центрі уваги — незначна первісна господарська споруда, її подальше перетворення на шестиповерхову нежитлову будівлю, дві черги реконструкції, земельна ділянка та нові земляні роботи безпосередньо біля старого житлового будинку.
Чи відповідає ця історія всім ознакам законної реконструкції? – Ні.
Чи не було використано формальне право на невелику нерухомість для реалізації значно масштабнішого будівельного проєкту? – Так. Але це мають підтвердити компетентні державні органи на підставі первинних документів.

Вимоги громади

Наразі мешканці будинку № 5-А мають повне право вимагати:
– оприлюднення обох декларацій про готовність об'єкта до експлуатації з усіма додатками;
– перевірки первісної технічної інвентаризації споруди, яка передувала реконструкції;
– перевірки прав на земельну ділянку та її цільового призначення;
– оприлюднення проєктної документації першої та другої черг реконструкції;
– перевірки законності фактичної шестиповерхової забудови;
– невідкладного обстеження фундаментів, несучих конструкцій та інженерних мереж свого  житлового будинку;
– позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю з перевіркою земляних робіт другої черги;
– припинення робіт у разі виявлення передбачених законом підстав для їх зупинення.
Громада також очікує від Київради відповіді на просте запитання: чому столиця, яка пережила скандал «Чисте місто», і надалі дозволяти ситуації, коли мешканці самотужки змушені боротися за безпеку власних осель?

Київ — не приватна власність земельних ділків

Історія на Василя Тютюнника, 5-А має стати предметом публічної уваги не лише мешканців одного будинку. Вона стосується принципового питання: чи може маленька господарська споруда перетворитися на юридичний трамплін для шестиповерхової забудови, а потім — для наступного етапу будівельних робіт упритул до старого, що дихає на ладан житлового будинку? Держава зобов’язана перевірити обставини, які викликають обґрунтовані запитання. Бо ціна формальної бездіяльності може виявитися значно вищою за вартість будь-якої земельної ділянки.
Київ — це місто його мешканців. Не земельних схем, не кулуарних домовленостей і не забудовників, які ставлять комерційний інтерес вище за безпеку людей. На жаль, тут продовжують правити бал бенефіціари «туалетних схем».

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.