Все більше українців занурюються в бідність

Пенсії і зарплати не встигають за стрімким зростанням цін

Татьяна Бодня: «Вона підійшла до мене у супермаркеті, коли я стояла біля полиць з крупами. Сива, з прямою, як у балерини спиною.

- Я шукаю пшоно на кашу. Не бачу щось. А ви? - питає.

- Немає, - відповідаю, пошукавши.

- А цю кашу можна їсти, не знаєте? – достає «Пшеничну крупу».

- В дитинстві їли, бабуся дома варила. І в столовці шкільній давали, - кажу і йду повз. А вона майже пошепки: «Боже, які ж страшні ціни».

Я зупинилася і подивилася, скільки коштує «Пшенична крупа». Виявилось, що 15 гривень. Гречка, яка стояла поруч, вдвічі дорожча. Тільки тут до мене дійшло, що людині просто зараз не вистачає коштів на життя, тому вона розмірковує, яка з найдешевших каш їстівна.

Я запропонувала купити те, що їй потрібно і трохи грошей. Вона відмовилась. Сказала, що так не звикла.

Ми разом вийшли з магазину. Вона йшла повільно, з прямою спиною балерини. Скільки ж сили і гідності в наших людях…

Навіть за заниженими даними Державної служби статистики, лише за один рік ціна на електроенергію зросла на 63,6%, овочі - на 62,9%, масло- на 30,7%.

В той же час пенсії та зарплати вже давно суттєво відстають від стрімкого зростання споживчих цін, як наслідок все більше українських родин занурюються в бідність...

Все дорого: від основних продуктів харчування до послуг. Багато людей, особливо серед пенсіонерів на межі виживання. Хтось економить на електроенергії, хтось на їжі, або економить на ліках і відвідуванні лікаря. Бідність шириться, не тому що українці ліниві, а тому, що їх дохід не встигає за стрибком цін.

Ще у травні 2024 року Світовий банк зазначав, що кількість українців, які живуть за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона осіб з 2020 року, що складає майже 30% населення, адже рашистське вторгнення,  помилкові та неефективні дії влади продовжують руйнувати економіку країни.