Станція і вся навколишня територія були окуповані в перший же день повномасштабного вторгнення. В полон потрапили близько 300 співробітників і оборонців ЧАЕС. Персонал отримав наказ зайняти свої робочі місця. Без помічників, змінних команд, перерв, нормального відпочинку і взагалі умов для нього, часто під дулами автоматів вони цілодобово підтримували життєдіяльність обʼєктів станції протягом всієї окупації. Їхня зміна тривала 600 годин замість стандартних 12.
Завдяки роботі наших спеціалістів вдалося уникнути другої катастрофи на ЧАЕС, яка цілком могла зрівнятися, а то й перевершити першу. Вже за тиждень після окупації, 9 березня, росіяни пошкодили електропостачання до сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) й повністю ігнорували важливість його екстреного ремонту. Це могло призвести до випаровування радіоактивних речовин та забруднення не тільки навколишніх територій, а й інших країн. Розуміючи це, працівники станції зробили все можливе, аби підтримати роботу охолоджувачів СВЯП. Їм доводилося навіть ризикувати життям й красти паливо у окупантів, аби тільки подовжити роботу дизельних генераторів для екстреного заживлення сховища. Шляхом надзусиль вони змогли підтримати електропостачання. Катастрофи вдалося уникнути.
Окупація навіть такого важливого й серйозного обʼєкта, як ЧАЕС, проходила в традиційному для росіян стилі. Вони знищили дорогоцінне обладнання на десятки мільйонів доларів. Вкрали все, що тільки змогли, включно із сервізами й кавоварками. Навіть зразки радіоактивних розчинів з лабораторій вони крали на “сувеніри”.
Російські загарбники зовсім не зважали на небезпеку місця, яке вони захопили, в тому числі й для самих себе. Та справедливість невідворотна і жорстока. Адже вони забрали з собою не тільки кухонне приладдя й компʼютери з лабораторій, а й радіоактивні частинки ґрунту Зони. Частинки, які невблаганно скорочують віку. Їх підіймали з землі й забирали з собою сотні одиниць техніки, що проїжджала через Зону відчуження, тисячі черевиків окупантів, що розбивали свої табори в лісах й копали окопи й бліндажі навкруги станції. Чорнобиль тепер завжди буде з ними. І перші смерті від радіації вже зафіксовано. Йтимуть роки - і кількість хвороб, спричинених радіацією для окупантів тільки зростатиме.
Окупацією ЧАЕС, а пізніше ЗАЕС, рф довела, що їй байдуже не лише на власну безпеку, а й цілого континенту. Вона вже створила десятки аварійних ситуацій на окупованих атомних обʼєктах, і не планує зупинятися. Задача всіх цивілізованих країн - унеможливити ядерний шантаж росії, посилювати міжнародний тиск і вимагати повернення Запорізької АЕС до України.
За підрахунками Державного агентства України з управління зоною відчуження, для відновлення довоєнного стану ДСП "Чорнобильська АЕС" знадобиться 1,6 млрд гривень. Завдяки нашим партнерам відбудова науково-дослідного майданчика Чорнобильської станції вже йде, але на це знадобляться роки. Європейський банк реконструкції та розвитку презентував стратегію підтримки та відновлення стабільної роботи Чорнобильської зони відчуження. Він включатиме розв’язання проблем технологічного оснащення промислового майданчика ЧАЕС, логістику та проживання персоналу, пожежної безпеки в зоні тощо.
Також зараз тривають фортифікаційні роботи в Зоні відчуження, аби унеможливити повторення подій 2022 року. На жаль, у полоні росіян досі залишаються 103 захисники ЧАЕС. Сподіваємося на їхнє якнайскоріше звільнення.