Зеленський визнав правоту Залужного

І тепер головне питання – чи отримає головком ЗСУ необхідні повноваження для реалізації його проривного плану виходу із глухого кута на полі бою.

Всупереч тим, хто вірить у безальтернативність варіанту із відставкою Залужного вже найближчим часом, я переконаний у тому, що поки що це питання залишається відкритим. І може бути вирішено конструктивне – із збереженням Залужним свого посту та отриманням ним необхідних повноважень для зміни ситуації на полі бою на користь наших військ.

Оскільки днями, хоч із запізненням у чотири місяця, але президент Зеленський, нарешті, визнав правоту головкома ЗСУ. Який ще на початку листопада констатував, що ситуація у боях на суші зайшла у глухий кут.

Після категоричних заперечень цієї об’єктивної констатації Залужного і з боку самого президента Зеленського, й від чиновника його офісу Жовкви (як вдало висловився з приводу останнього персонажу авторитетний військовий аналітик Сергій Бадрак «якісь бляклий заступник голови офісу президента цілком серйозно критикує головкома армії, який веде війну, і критикує за упадницькі настрої – це не налазить ні на що») нарешті президент публічно визнав правильність висновку Залужного. Зробив він це не у зверненні до українського народу, а у інтерв’ю італійському телеканалу Rai1.

При цьому президент абсолютно правильно зауважив, що на відміну від стагнації на полі бою на суші Силам оборони вдалося достягнути значних успіхів на морі. Тобто, реалізувати у повній мірі той шанс, про який я писав ще у квітні 2022 року: «Є можливість нанести як мінімум дуже сильний, а можливо й руйнівний удар по одному із найбільших символів російської військової міці — Чорноморському флоту РФ. Для дій на суші потрібної зброї у нас все ще немає. А ось на морі — вже є. І масоване та вдале застосування цієї міцної зброї із затопленням значної частини ЧФ Росії здатне остаточно закріпити наші успіхи».  

Про недостатню кількість та нерегулярність постачання ЗСУ необхідної зброї як однієї із причин відсутності масштабних успіхів у ході нашого наступу на суші минулого року сказав у своєму інтерв’ю італійським журналістам й президент Зеленський: «Що стосується сухопутної лінії - там стагнація. І це факт, тому що не вистачило дечого. Іноді ти думаєш, що ось ця дата, ось підуть вперед. Я вважаю, що з точки зору кількості відповідної амуніції були затримки». 

Але тепер постає питання: зараз, через півроку після невдалого наступу на суші й з нинішніми критичними обставинами із постачанням озброєння від головного нашого союзника – США - президент Зеленський як верховний головнокомандувач буде шукати крайнього винуватця всього комплексі наших проблем чи очолить пошук спільної відповіді на питання «Що слід зробити у цій надскладній ситуації?»

Рішення, яке Зеленський прийме, продемонструє його здатність у критичній ситуації діяти як державний діяч. Можливість поступити як справжній державний діяч – на одній шальці терезів. На іншій шальці -  можливість діяти йому чисто із поточних політичних резонів – спробувати призначити головкома ЗСУ головним винуватцем наявних проблем, намагатися за допомогою звільнення головкома ЗСУ втримати свій рейтинг і обвалити рейтинг довіри Залужного як потенційного політичного конкурента, тощо. 

Перший шлях – вчинити як справжній державний діяч – обумовлює необхідність консолідації зусиль всіх тих, хто має необхідні вміння, досвід, зв’язки із союзниками та їхню довіру, а також, що набагато важливіше, довіру серед військових і суспільства для спільної роботи з порятунку держави. Й Залужний у цьому списку – беззаперечний номер 1.

Тим більш, що він вже у своєї статті в The Economist чотири місяці тому виклав, що саме необхідно зробити для того, щоб успішно вийти із  позиційної війни. А минулого тижня ще більш чітко все прописав у матеріалі для CNN із прорахованим планом дій на п’ять місяців. Іншими словами – головком підготував чіткий план ведення війни на 2024 рік, з конкретними кроками і дедлайнами їхнього виконання.

Ніхто інший у вітчизняному військово-політичному керівництві такого плану не має. А також не має необхідного для успішного спротиву російській агресії поєднання блискучої ґрунтовної теоретичної підготовки та дворічного унікального практичного досвіду керівництва крупними успішними операціями проти більш сильного ворога в умовах повномасштабної війни.

У таких умовах оптимальним буде надати Залужному на рівні рішення РНБО необхідних повноважень для реалізації його плану дій. Із фіксацією дедлайна цієї реалізації у п’ять місяців, який визначив сам Залужний у матеріалі для CNN, і з чіткою фіксацією його, Залужного, відповідальності за результат.

Це дозволить стабілізувати ситуацію серед військових, де Залужний користується величезною довірою та авторитетом й у суспільстві, де у головкома так само величезні показники довіри та авторитету.

Якщо буде обраний інший курс і буде реалізований варіант відправити Залужного у відставку – така опція станом на сьогодні також залишається можливою - то керівництву країни на додачу до вже існуючих надзвичайно серйозних викликів слід готуватися до додаткових значних і небезпечних викликів. Які стосуватимуться цілого комплексу найважливіших сфер – починаючі від можливої деморалізації у військах та суспільстві, продовжуючи ускладненнями ситуації на полі бою та закінчуючи погіршенням відносин із ключовими західними союзниками.

Рішення щодо того, який варіант обрати, буде прийнято президентом у найближчі два тижні. Оскільки вже необхідно починати підготовку до наслідків неминучої нової хвилі масштабної мобілізації у Росії після виборів Путіна на черговий президентський термін у середині березня та спроби ворога після цієї мобілізації піти у новий великий наступ.

Очевидно, що зустрічати навалу ворога нашій країні слід із консолідованими та сильними ЗСУ  на чолі із досвідченим видатним військовим керівником Залужним, з яким нашому народові у критичну добу його історії заслужено і надзвичайно пощастило.