Пастки, сцилли і харибди нового закону про мобілізацію

Тут перетнулись відразу кілька найважливіших для країни і суспільства питань.

Через тиждень, 12 січня, у Верховній Раді планують голосувати у першому читанні за новий законопроект Кабінету міністрів про мобілізацію. Вже перші обговорення 4 січня норм цього закону депутатами із запрошенням головкому ЗСУ Залужного та міністра оборони Умєрова на засіданні комітету з національної безпеки Верховної Ради України показали:  ухвалення закону буде дуже непростим.

Головна причина – у новому законі перетнулись відразу кілька найважливіших для країни і суспільства питань. Це, зокрема,

* забезпечення можливості продовжити ефективний спротив російській агресії й забезпечити виживання держави;

* ключовий запит суспільства на соціальну справедливість при проведенні мобілізації;

* підтримка економічного фундаменту функціонування Сил оборони у новому році – особливо в умовах перебоїв із стабільною  допомогою від західних партнерів.

Враховуючи важливість цих питань, варто було очікувати, що новий закон про мобілізацію стане комплексним і ґрунтовно підготовленим Кабінетом міністрів якісним документом. Але, на жаль, ці очікування не виправдались. Фрагментарність представленого урядом «сирого» законопроекту обумовила дві важливі речі.

Перша – у тому вигляді, в якому законопроект був направлений до Верховної Ради, він наступного тижня у першому читанні голосуватися не буде. Оскільки необхідно «доточувати» запропоновану «сировину» до придатного для голосування вигляду.

І друга – депутатам та профільним військовим структурам до голосування за законопроект у депутатській залі потрібно буде зробити надзвичайно великий обсяг роботи. Що вони вже й почали робити – на вчорашньому першому обговоренні законопроекту про мобілізацію на засіданні комітету з національної безпеки Верховної Ради України.

«Були дуже емоційні обговорення, — розповідав після засідання один з народних депутатів. — І щодо норм по інвалідності [в запропонованому документі є норма про мобілізацію осіб з третьою групою інвалідності], і щодо електронних повісток. Ми питали, чому цю норму внесли і навіщо. Наприклад, як буде вручатись електронна повістка, як вони бачать створення електронного кабінету. З деякими зауваженнями нашими вже погоджуються».

За словами співрозмовника NV у комітеті, головнокомандувач Валерій Залужний з деякими запропонованими нормами жорстко не погоджувався:

«Він виступив проти норми про залучення до армії ув’язнених і судимих. Він каже: армія - це що, для поганих людей? Це не так. Але він також сказав: мені треба люди, росіяни вже призвали 400 тис. і на червень готують ще декілька сотень тисяч, до 400 тис. Ким мені воювати? Або звертатись до світу і там просити людей або ви йдіть воюйте, якщо не забезпечите».

Ще один співрозмовник видання додав, що на комітеті також були присутні міністр освіти та науки Оксен Лісовий, голова Нацполіції Іван Вигівський, міністр Кабміну Олег Немчинов.

«Вони просили не приймати в такому вигляді законопроект, просили щодо мобілізації вчителів, поліцейських. А коли їх спитали, чи підтримували вони документ, чи голосували на Кабміні, вони сказали, що так, мовляв, іншого виходу не було, але документ вони не бачили», — зазначає джерело.

Ілюстрацією того, наскільки складні питання необхідно буде вирішити при доопрацюванні законопроекту про мобілізацію стала інформація у ЗМІ про обговорення представниками влади пропозиції звільняти від служби чоловіків, які офіційно мають високі зарплати та справно платять податки до бюджету. «Публічних розмов на цю тему уникають, але навіть перші згадки про ініціативу мали ефект вибуху інформаційної бомби», зазначала Українська служба Бі-Бі-Сі.

У перший же день, коли про ініціативу стало відомо, у соцмережах піднявся шквал обурених коментарів. Особливо гостро відреагували нинішні військовослужбовці, багато з яких пішли на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат, посад чи власних бізнесів.

Противники кажуть, що ініціатива дискримінує за майновою ознакою, ділить суспільство на тих, хто може «відкупитись» від армії, і тих, хто не може, а отже закладає ґрунт для великого соціального невдоволення.

Зі свого боку влада для зменшення рівня цього невдоволення публічно не запропонувала компенсатори військовослужбовцям. Це і є демонстрація відсутності комплексного підходу при вирішенні основних завдань, які пов’язані із проведенням мобілізації. Хоча, як констатують економісти, ці компенсатори фактично знаходяться на поверхні. Наприклад, економіст Борис Кушнірук підкреслює, вже зараз має бути чітко визначені переваги для тих, хто служить:

«У першу чергу, хто реально є учасником бойових дій (УБД) та постійно знаходиться на “нулі”, а не приїхав з начальством за сотню кілометрів звідти посмажити та поїсти шашличків, або за домовленості з командирами, часто-густо з корупційною складовою, сидить безвилазно подалі від реальної лінії фронту.

Йдеться про

встановлення державних гарантій для УБД щодо соціальних гарантій для них та членів їхніх родин, у тому числі медичного обслуговування не тільки у державних/комунальних, але і в приватних медичних закладах,

надання грошових сертифікатів, які після завершення війни вони на власний розсуд зможуть використати для придбання об'єктів нерухомості (землі, житлових будівель),

оплаті навчання дітей у вишах та приватних школах,

державних компенсацій по сплаті процентів по іпотечним кредитам та на придбання легкового автомобіля кожні 7-10 років,

покриття страхових платежів при купівлі у тому числі у кредит, об'єктів нерухомості та легкових автомобілів.

УБД повинні мати державні гарантії та субсидування процентів по кредитам при відкритті та веденні протягом перших 5-7 років власного бізнесу.

УБД повинні мати чіткій пріоритет при влаштуванні на службу у правоохоронні органи та зайняті посад там.

Система державних преференцій має бути чесним і прозорим “пряником” для тих, хто служить у ЗСУ та є учасником бойових дій».