Ми майже одразу почали збирати докази того, що цей вкид є нічим іншим, аніж підготовкою та попереднім виправдовуванням власних терористичних дій. Бо тактика ведення інформаційної війни в росіян не змінюється вже майже 80 років.
Днями виповнилося рівно 95 років з того моменту, як у вільному продажі з’явились перші телевізори. Звичайно, не в нас, а у США, в тодішньому радянському союзі “блакитні екрани” з’являлись ближче до 40-х.
Найбільші розуми різних часів ламались над тим, як можна передавати інформацію на великі відстані та у будь-який зручний час. І коли нарешті це вдалося, світ змінився. Про все, що траплялося в одному кінці світу, дуже швидко дізнавались усі. Приховувати правду ставало дедалі складніше, люди хотіли знати більше, і журналісти давали їм таку можливість. Чесні, незалежні та принципові фахівці буквально зажили цінностями. Але тільки не у царстві тиранії.
Коли телебачення дійшло до тодішнього радянського союзу, влада швидко зрозуміла: не важливо, як живе народ - важливо, щоб йому показували з екранів телевізорів, що він живе добре. Так почала працювати телевізійна пропаганда. І так працює пропаганда сучасних росіян взагалі.
Справа в тому, що влада спочатку срср, а тепер і рф, ніколи не вміла та й не була націлена на розвиток держави. Адже розвинена країна вимагає значних свобод її громадян. Свободи - це відповідальність кожного окремо. Але з іншого боку - і права кожного окремо. А надавати права великій кількості людей ніхто не збирався, інакше, рано чи пізно, ці люди навчились би розуміти, де їх обдурюють, де ними маніпулюють, що насправді від них приховують, та захочуть позбутися такої верхівки. Російська влада цього допустити не може.
Саме тому вони занурюють людей у багно (просто, бо інакше керувати не вміють) та шукають тих, кого можна було б у цьому звинуватити. І починають транслювати це по телебаченню. Із дня у день, із року в рік. І так переконливо, що не повірити в це просто неможливо.
А враховуючи той факт, що телевізор сьогодні є практично в кожній російській хаті, то телебачення стало одним із найпоширеніших способів розповсюдження пропаганди. Так, деінде намагається прорватися інтернет. Проте ми добре бачимо, як влада його блокує та обмежує доступ до інформації шляхом накладання штрафів чи навіть засудженням “розповсюджувачів” до позбавлення волі.
Нещодавно прочитав новину, що один з телеграмканалів оштрафували на 4 мільйони рублів за “неудаление недостоверной информации о действиях российских военных в ходе спецоперации”. Дісталось мережі Viber (штраф в один мільйон рублів) за “неудаление информации несоответствующей действительности о СВО”. А яка вона - дійсність, ніхто зі звичайних людей і перевірити не може. Бо єдиним джерелом інформації залишається телевізор. А звідти ллється лише те, що дозволяє влада. Замкнене російське коло. В яке вони нахабно прагнуть затягнути і нас.
У двадцятих числах травня минулого року російські окупанти завезли в Маріуполь пересувний телевізор, і одразу почали переконувати людей, що відтепер їхнє життя покращилось. Це все, що потрібно знати про “правду”, яку хоче донести ворог.