Бездіяльна інфекційна війна в Україні

... про яку злочинно мовчати.

Існує думка, що вказувати на недоліки держави у критичний момент, такий як війна – не можна! На адресу автора можуть посипатися коментарі про зраду та розпалювання конфліктів. Проте, літо загалом є сезоном поширення інфекцій, ризики захворювань значно зростають, а ситуація у сфері знезараження просто катастрофічна.

Однією з найгостріших регіонів є Маріуполь. Забруднення підземних вод каналізаційними відходами, невивезене сміття, розкладання тіл загиблих прямо на вулицях – все це може призвести до неконтрольованого спалаху холери серед місцевого населення. Для профілактики холери в МОЗ України вже випущено головні рекомендації. Найкращим способом профілактики холери, як і завжди у МОЗ, є вакцинація. Про знезараження немає жодного слова! Можете перевірити.

Холера передається фекально - оральним способом. Холерний ембріон стійкий до низьких температур і до заморожування, але гине при висушуванні, дії сонячного світла, нагріванні до 60° C і вище, при контакті з кислотами та розчинами, що дезінфікують. У ґрунті, на забруднених харчових продуктах та предметах холерний вібріон може прожити кілька тижнів. А у воді кілька місяців.

В даний час особливе місце в передачі холери відводиться мухам.

2 місяці тому ми офіційно виходили на Маріупольську міську раду, спілкувалися і з контакт - центром, і з приймальною Міського Голови. Ми намагалися знайти взаєморозуміння та запропонувати свою волонтерську (!) допомогу, чи то профільні консультації, дезінфікуючі препарати чи безпосередньо знезараження. Та будь що, чим могли б профільно допомогти. На мій глибокий жаль, пролунала стандартна фраза: «Зараз не до цього».

Раніше я рахувала, зараз вже збилася з рахунку, скільки разів я чула цю фразу за роки роботи. Але що зараз в Маріуполі??? Можливість епідемії холери і не тільки її! 

Крім небезпеки холери, в Україні зараз у розпалі сезон кліщів. Сучасна американська традиція проводити відпочинок на траві в парку загрожує дуже серйозними наслідками. Це перше, про що я думаю, на прогулянці і це основна причина мого небажання відвідувати лісопаркові зони в Україні. В українських широтах поширені хвороби, що передаються кліщами – кліщовий енцефаліт та хвороба Лайма. Навіть якщо укус кліща був короткочасним, ризик зараження кліщовими інфекціями не виключається.

Наприкінці квітня – середині травня, у телеграм каналах КМДА була інформація про проведення комунальними підприємствами, які за своїм професійним розвитком залишилися в далеких 90-х, знезараження найбільших парків столиці. Один раз. У сезон. Запитайте будь-якого ентомолога або епідеміолога і вони дадуть чітку відповідь, що знезараження від переносників хвороботворної інфекції необхідно проводити раз на 7-10 днів. Сучасні аккарицидні препарати дозволяють проводити дезінсекцію від кліщів раз на місяць.

В офіційній відповіді МОЗ на наш лист сказано, що при Обласних центрах контролю та профілактики захворювань МОЗ України створено 36 дезінфекційних бригад, які здійснюють постійний моніторинг епідемічної ситуації та санітарного стану, у тому числі місць тимчасового перебування населення, яке проживає на території ведення активних бойових дій та місць знаходження внутрішньопереміщених осіб. У разі виявлення ускладнення епідемічної ситуації на територіях та виникнення необхідності, відповідними бригадами проводяться всі необхідні заходи, спрямовані на профілактику та запобігання поширенню інфекційних хвороб.

На жаль, я не знайшла жодного документального підтвердження вищевикладеного. Такого підтвердження ми не отримали і від МОЗ та від Директорату громадського здоров'я та профілактики захворюваності. Хоча, у нашій професії обов'язково ведеться документальний облік та фотографія дня. Задумайте, коли востаннє чи взагалі Ви бачили знезараження громадських місць в Україні? Я жодного разу! 

Це дозволяє зробити висновок, що система державного попередження поширення інфекційних захворювань шляхом знезараження в Україні як не була розвинена, так і не розвивається. Працюють лише приватні компанії. Деякі сумлінні, а дехто ні. Для останніх на період воєнного стану зробили просто феноменальне, у поганому значенні цього слова. Було продовжено та скасовано всі допуски на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами та агрохімікатами, що в період економічного спаду, дозволило відкрити нові ФОПи та надавати Пест контроль – послуги абсолютно законно непрофесійно. Пестицидне навантаження на людину та навколишнє середовище носило та носить загрозливий характер, постійне перевищення концентрації особливо небезпечних хімічних речовин + заборонені в Європі, але дозволені в Україні біоциди + відсутність державного нагляду та контролю = це все менш і менш здорове майбутнє наших дітей, які за останні 8 років і так уже постраждали.

На жаль, ця стаття не отримає тисячні охоплення і не змусить органи влади замислитися і діяти. Я вже давно помітила, що будь-який гумористичний пост чи фото представника влади, політика, зірки чи просто популярної людини отримують мільйони лайків, а серйозна інформація – максимум 100. Я маю знайомих, які дуже багато роблять для країни, особливо з 24 лютого 2022 року, про них не пишуть, їх не цитують, та не запрошують на провідні телеканали.

Виходячи з вищевикладеного, дайте відповідь собі на запитання: «Поки що в Україні, при бездіяльності державних органів влади, відбувається інфекційна війна між людьми, вірусами, бактеріями та їх переносниками, чи можемо ми бути впевненими у здоровому майбутньому своїх дітей?»