Лідерство росії в 21 сторіччі і Україна

Проживши вже більше 20 років за межами 20 сторіччя, маючи досвід і доступ до використання глобальних ресурсів дико бачити керівників найвищого рівня, що не роблять висновків з історії людства і реально не оцінюють та не використовують дієві інструменти поліпшення позицій своєї країни на світових теренах.

Вони здавалося б прості:

- розвиток економіки та підвищення рівня життя громадян

- доступ до світових ринків та відкритість економіки

- створення конкурентних та високотехнологічних галузей економіки

- створення інфраструктурних та технологічних рішень для розвитку умов ведення бізнесу та його росту

- створення умов та гарантій для залучення капіталу

- підвищення соціальних умов проживання громадян та інфраструктури на всій території країни.

Але "умом Россию не понять". Сусідська країна живе і використовує інструменти 20 сторіччя, причому першої його половини. Маючи величезні території, на яких більш ніж достатньо можливостей для розвитку, керівництво країни вирішує військовим шляхом розширювати і так толком не розвинуті території. Замість консолідації і підвищення ефективності проводить розпилювання ресурсів та створення додаткових умов для соціальних і економічних збурень. Поточні дії керівництва росії можна розглядати лише як коротко термінові та точкові потуги для збереження влади любими доступними способами. Влада створює і використовує руйнівні "точки кипіння" суспільства для забезпечення підтримки агресивних дій влади, а не її досягнень в розвитку рівня життя населення. Причому не тільки на своїх територіях, але й в основному на територіях сусідніх держав Молдови, Грузії, України. 

Загальний негативний ефект від використання застарілих методів керівництва російської влади тільки її економіки складає більше 10 трлн доларів (оцінку можна знайти в моєму ЛінкедІн профілі https://www.linkedin.com/in/serhiybulat/. Прямі втрати економіки України з 2014 року складають ще близько 2 трлн доларів. Цей економічний ефект був профінансований з гаманця 200 млн населення росії і країн, що постраждали внаслідок її агресії. Крім того, в наслідок зупинки цілих секторів економіки, які забезпечували харчову безпеку цілого світу під ризик голоду підпадає майже 1 млрд людей. 

Масові вбивства, падіння рівня життя, відсутність стабільності і перспектив розвитку викликають масове невдоволення поточною російською владою, як і в сусідніх країнах так і в цілому світі.

Не потрібно бути далекоглядним стратегом, щоб спрогнозувати довгостроковий розвиток подій в росії - падіння рівня життя населення, зріст невдоволення та внутрішні конфлікти і як наслідок розділення територій на менші автономні незалежні і більш ефективні держави.

Зрозуміло, що санкції та додаткові воєнні затрати і людські втрати прискорять цей процес. Але це питання швидше 1-3 років, в той час коли рахунок виживання України йде на місяці. І зараз як ніколи важлива підтримка економіки України та її військових ресурсів для забезпечення збереження населення, незалежності та територіальної цілісності. Про відновлення та розвиток економіки мова буде йти після закінчення активних військових дій, зміни керівництва та/або розпаду російської федерації. Україні необхідно навчитися жити і функціонувати в умовах активної та потенційної військової агресії зі сторони росії.