Леонид Кучма опубликовал текст под названием «Формула независимости». Текст Кучмы интересен тем, что экс-президент Украины вступил в дискуссию с российским лидером Владимиром Путиным
Ряд украинских политиков первого эшелона опубликовали программные
статьи, приуроченные к 30-й годовщине Дня Независимости Украины. В частности,
второй президент Леонид Кучма опубликовал текст под названием «Формула
независимости» в издании «Левый берег». Текст Кучмы, в том числе, интересен
тем, что экс-президент Украины вступил в дискуссию с российским лидером
Владимиром Путиным по поводу его нашумевшей статьи «Об историческом единстве
русских и украинцев».
Многие сильно удивятся, когда узнают, что Кучма согласился с тезисом
Путина о том, что превращение Украины в «анти-Россию» - это угроза. Причем
Леонид Кучма аргументировал, что превращение в «анти-Россию» - это угроза не
столько для России, сколько прежде всего для самой Украины, потому как невозможно
успешно развиваться исключительно на негативе, лишь бы «не как у них».
«До речі, ще кілька слів стосовно Путіна. Нещодавно він сказав, що
Україна перетворюється на анти-Росію. І що це становить загрозу для росіян.
Хтось із наших «патріотів» сприйняв це як комплімент – мовляв, правильно, так і
треба. А я тут погоджуся з Путіним. Це справді загроза – стати тільки
анти-Росією. Але загроза для нас, а не для них. Неможливо будувати,
просуватися, успішно розвиватися лише на негативі, лише щоб «не як у них».
Віддзеркалення не живе самостійним життям».
Кучма развивает свою мысль, поясняя, что признания «Украина – не Россия»
недостаточно для того, чтобы сформулировать полноценную «формулу
независимости». По его словам, «мало оттолкнуться от чужого берега», нужно дать
ответ на вопросы «кто мы?» и «куда мы?»
«І тут я знову повертаюся до давньої розмови з моїм приятелем про назву
тієї книги, на яку, очевидно, і натякав Путін. Так, Україна – не Росія. Було
дуже важливо раз і назавжди усвідомити це для розуміння своєї ідентичності,
«окремості», для відповіді на запитання «хто ми?». Але цього недостатньо для
повноцінної «формули незалежності». Мало відштовхнутися від чужого берега –
треба обрати напрямок. Треба чітко відповісти «куди ми?» Україна – це Європа?
Прекрасно. Та не надто конкретно. Я однозначно за євроінтеграцію. Але
інтеграцію в яку саме з «європ», на які політично та ментально поділяється
сьогодні Євросоюз? А якщо Європа й далі мінятиметься різноспрямовано – услід за
якою з тенденцій маємо рухатися ми?»
И здесь Кучма повторяет тезисы Виктора Медведчука (глава политсовета «Оппозиционной
платформы – За жизнь»), изложенные в его статье «Какой может быть Украина?
Какой быть Украине?» Разница в том, что Медведчук предлагает концептуальное объяснение,
почему строительство «анти-России» несет угрозу для украинской государственности.
Глава политсовета ОПЗЖ аргументирует, что идеология «анти-России»
приводит к примитивизации государственного управления, потому что низводит до
уровня родоплеменных отношений. А родоплеменной строй – это и есть один язык,
одни ритуальные танцы, одна вера в одних и тех же идолов. Племенем легче
управлять – и туземным вождям, и чужеземным колонизаторам. Отсюда и деградация
государственной власти, которую сам Медведчук называет примитивизацией. А в целом,
предупреждает Медведчук, из-за опускания на примитивный уровень управления мы
теряем страну.
Далее Леонид Кучма поясняет, что для него независимость – это украинские
ценности и свободы, достижения цивилизации наших предков и новые культурные
коды молодежи. Второй президент особо подчеркивает, что независимость – это
когда в центре находится фигура простого гражданина.
«Україна – це Україна. І завжди має лишатися собою. Єдиною, самостійною,
незалежною. Незалежність – це наші цінності, наша свобода, тисячолітня
цивілізація наших предків і нові культурні коди нашого молодого покоління.
Незалежність – це людина в центрі всього. Віра у власний народ, надія на
достойне майбутнє, любов до батьківщини – усе це і є незалежність».
Вместе с тем, не могу согласиться с таким утверждением Леонида Кучмы,
что «у каждого из нас – своя такая формула (независимости – Юлия Паливода)».
Если у нас у каждого будет своя отдельная формула, то тогда очень большой
вопрос, видим ли мы себя гражданами единого государства. Если наше государство
– Украина, то и формула независимости у нас должна быть общая. Т.е. такая, с
которой соглашаются и которую поддерживают большинство из народов, живущих в
Украине.
«Ось скільки виходить формул. Яка ж з них правильна? Думаю, усі й кожна.
Бо у кожного з нас – своя така формула. Та всі вони правильні, якщо дають
відповідь на запитання, чому ця країна – моя. Чому я хочу жити в ній, для неї і
з нею».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.