Зеленський вирішив викорінити корумпованих олігархів

Зеленський вирішив викорінити корумпованих олігархів та вплив Росії

На фоні наростаючої конституційної кризи, яка дедалі більше насторожує партнерів Києва у Вашингтоні та Брюсселі та ставить під загрозу безвізовий режим країни з ЄС, президент України Володимир Зеленський подвоює своє завзяття до розправи з хабарництвом, завзяття,  яке привело його до влади. Зокрема, комік, який перетворився на антикорупційного хрестоносця, наносить удари у відповідь на те, що він назвав “атакою” на Україну та її демократичні цінності – набір рішень Конституційного суду країни, які розбили вщент антикорупційне законодавство.

Зеленський суворо охарактеризував свою сутичку з Конституційним судом, назвавши це “боротьбою за душу і майбутнє нашої нації”, і чітко дав зрозуміти, що готовий вжити радикальних кроків для продовження боротьби з корупцією та російським впливом, включаючи спробу замінити весь суд. Ця смілива ініціатива є прямою відповіддю на ухвалу суду від 28 жовтня про позбавлення – серед іншого – обов’язкового та прозорого реєстру активів для державних службовців, який був важливою частиною антикорупційної архітектури країни, старанно побудованої після Майдану.

Зеленський та антикорупційні активісти вважають рішення Конституційного суду останньою краплею в систематичних спробах нападу на українські антикорупційні установи, що, на їх думку, “зумовлене проросійськими політиками та парламентаріями, об’єднаними з могутніми олігархами, які хочуть зруйнуватися Відносини Києва з МВФ та ЄС”. Дійсно, хоча Зеленський та деякі з його найближчих союзників, зокрема начальник Служби безпеки України Іван Баканов, дистанціювались від олігархічних мереж та російського впливу, що тривалий час домінували в українській політиці, маневри Конституційного суду вивели тисячі людей на вулиці Києва на знак протесту. Зеленського попереджали, що це може призвести до кровопролиття, якщо його швидко не вирішити – це є нагадуванням про важку битву, з якою вони стикаються, щоб висікти ці корумповані залишки.

СБУ під керівництвом Івана Баканова – яскрава точка

Якщо особливі інтереси, укорінені в судовій системі України, уповільнили амбітні реформи, які Зеленський пообіцяв провести, прогрес в очищенні деяких сфер діяльності уряду, зокрема державної служби безпеки (СБУ), пропонує зразок того, як навіть інститути з глибоким радянським корінням можна реорганізувати і модернізувати. Зокрема, реформа СБУ підкреслює, наскільки свіжа кров на українському політичному ландшафті і в сфері безпеки життєво важлива для забезпечення того, щоб Київ став надійним міжнародним партнером для своїх західних союзників, незважаючи на постійний тиск Росії.

До адміністрації Зеленського СБУ залишалася вірною своєму корінню КДБ, роздутим органом з невеликим наглядом і дуже великою кількістю випадків зловживання владою. Згідно з оцінкою 2018 року, це «єдине агентство в країні, яке уникнуло реформ з 2014 року», підкресливши достатню кількість скандалів, в яких високопоставлені чиновники СБУ планували незаконно збагатитися. Однак гниття в ядрі служб безпеки вийшло далеко за рамки різнобічного хабарництва; особливу заклопотаність викликали повідомлення про те, що вищі кадри СБУ мають тісні зв’язки з Росією і що приватні бізнесмени, які мають зв’язки з Росією, використовують СБУ в своїх ділових інтересах.

З огляду на безперервну агресію Росії в Україні, реформування СБУ було питанням національної безпеки – зі значними наслідками для інших європейських держав, з огляду на життєво важливу роль, яку Київ грає в забезпеченні безпеки континенту через його стратегічного положення. За керівництва Івана Баканова, який перебуває на своєму посту з серпня 2019 року СБУ довело свою ефективність у викоріненні корупції та російського впливу. Баканов, в силу того, що він сам не є продуктом дореформної СБУ, виявився менш схильним до тиску проросійських сил і корумпованих суб’єктів, ніж його попередники.

Наразі в 2020 році порушено близько 510 справ про корупцію, 143 урядовці звільнені з посад, нещодавно оголосила СБУ. У квітні розслідування СБУ виявило “незаперечні докази” того, що генерал-майор Валерій Шайтанов збирав інформацію для російської розвідки і погодився планувати теракти на українській землі в обмін на 200 000 доларів і російський паспорт. Тим часом на початку жовтня СБУ заблокувала кілька кібермереж проросійських агітаторів, які намагалися дестабілізувати країну напередодні місцевих виборів.

На знак того, що українська Служба безпеки заслуговує на довіру своїх західних колег, Зеленський і Баканов нещодавно провели зустріч з керівником МІ-6 Річардом Муром, на якій обговорили питання, починаючи від російської агресії і закінчуючи важливістю просування незалежної журналістики в Україні, де основні медіа-канали все ще контролюються потужними олігархами.

Вплив у судах залишається широко розповсюдженим

Незалежна і заслуговуюча на довіру СБУ – безцінний партнер для ЄС, оскільки блок стикається зі зростаючою російською агресією і намагається зміцнити верховенство закону на європейському континенті. Особливо вдало, що Баканов змусив СБУ відкрити нову сторінку, тому що він, ймовірно, зіграє ключову роль в розслідуванні олігархічних мереж, які зіграли роль в назріваючій конституційній кризі. Цілком очевидно, що судова система України потребує капітального ремонту. Довіра українців до своєї судової системи жахливо низька – всього лише 5% громадян країни довіряють судовій системі в цілому, в той час як лише 2,2% громадян повністю довіряють Конституційному суду.

Є вагома причина для їх скептицизму. Одним з головних елементів суперечливого рішення від 28 жовтня було суворе обмеження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Четверо суддів Конституційного суду, які позбавили НАЗК широкого кола повноважень, включаючи можливість відомства перевіряти декларації про майно державних службовців та проводити антикорупційні інспекції в державних установах, самі перебувають під розслідуванням НАЗК за неналежну декларацію власних активів; Голова суду перебуває під слідством за таємне придбання майна в окупованому Росією Криму. Той факт, що ці четверо суддів відмовились здійснити самовідвід від ведення справи, природно, ще більше затьмарює рішення, яке глава однієї неурядової організації визнав як “поблажливість” до корумпованих чиновників.

Протистояння між антикорупційними активістами і судом не має ніяких ознак ослаблення – в суді перебуває низка інших петицій проросійських депутатів, і, схоже, все більше шансів скасувати створення Антикорупційного суду України, однієї з основних організацій в історії успіху в боротьбі Києва з хабарництвом. Серйозний конфлікт інтересів суддів Конституційного суду лише підкреслює необхідність систематичного виявлення впливу Москви і олігархічних мереж. Якщо інститут, який колись кишів хабарництвом і російським впливом, наприклад СБУ, може бути перетворений в надійного європейського партнера, поставивши його під керівництво когось, хто не є «продуктом системи», то у судової системи України ще є надія, як би глибоко не текли по венах спекуляції і зв’язків з Росією.