Енергоатом: банкрутство та подальша приватизація?

Схоже, що це елемент державної політики в енергетичній сфері.

Однак, якщо проаналізувати прийняті впродовж останнього року урядові та міністерські рішення, виявиться, що всі вони направлені на знищення державного сектору виробництва електроенергії, доведення до банкрутства державного підприємства НАЕК “Енергоатом” та подальшої його приватизації.

На цьому шляху підприємство стало джерелом та інструментом вирішення проблем на енергетичному ринку України. По-перше, на користь банкрутуючої теплової генерації. По-друге, на користь некомпетентних керівників Уряду – для затикання дисбалансів на енергетичному ринку, засобом збереження (не підвищення) діючих тарифів для населення та компенсації збитків іншим генераціям.

Проблеми почалися ще у 2019 році, коли урядом Гройсмана було ухвалене рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (постанова КМУ №483 від 5 червня 2019 року). Для державного енергогенеруючого підприємства такі спеціальні обов'язки (ПСО) означали продаж 85% електроенергії атомної генерації за собівартістю - 57 копійок і лише 15% електроенергії – на вільному ринку за ринковою ціною, але без доступу до сегменту двосторонніх договорів. Тобто, коли приватні енергогенеруючі компанії без проблем та обмежень укладали двосторонні угоди із великими промисловими споживачами, державні компанії були повністю позбавлені такої можливості. При цьому Енергоатом змушений був не лише виконувати соціальні зобов’язання по забезпеченню комфортної вартості електроенергії для населення, а ще й компенсувати різницю вартості «зеленої» енергії, яка у 3,5-4 рази перевищувала ринкову.

Але, купуючи електроенергію в Енергоатома за мінімально можливою ціною, державне підприємство “Гарантований покупець” все одно не повертало енергогенеруючій компанії кошти за цей товар, щомісяця збільшуючи боргове навантаження.

У серпні 2020 року формулу “продажу” електроенергії дещо змінили. З ініціативою виступив Енергоатом. Для того, аби не допустити зростання тарифу на електроенергію для населення та не створювати нові борги, Енергоатом запропонував віддавати ДП “Гарантований покупець” 55% виробленої електроенергії по ціні 1 коп. за 1кВт, але за умови, що інші 45% компанія буде реалізовувати на інших сегментах ринку, в тому числі – на ринку двосторонніх договорів. Цю ідею підтримав уряд. Щоправда, знову не обійшлося без пригод. У кінцевому варіанті рішення уряду з’явилася формула, яка обмежувала граничну вартість електроенергії Енергоатому та робила цей товар неконкурентноспроможним.

У документах та в проекті рішення Кабінету Міністрів, який виносився на засідання, цієї формули не було, міністри за неї не голосували. Вона з’явилася вже в опублікованій редакції за пропозицією в.о. Міністра енергетики О.Буславець.

Через високу ціну для промисловості, що формувалася відповідно до цієї формули, Енергоатом недоотримав близько 100 млн грн за підсумками лише одного аукціону 14 серпня 2020 року. А в цілому, через запровадження цієї формули підприємство тільки у другій половині серпня втратило понад 400 млн грн.

Загалом за результатами виконання таких спеціальних обов’язків Енергоатом за 10 місяців 2020 року недоотримав 29,5 млрд грн. А заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед НАЕК склала майже 9,5 млрд грн.

Одразу після формування нового уряду та призначення в.о. міністра енергетики О.Буславець, наприкінці квітня Міненерго оперативно переглядає Прогнозний баланс Об’єднаної енергосистеми України на 2020 рік та скорочує обсяг товарної продукції Енергоатома на 9% або 7 млрд кВт-год, мотивуючи це «падінням попиту» на електроенергію через, начебто, «нечуване скорочення промвиробництва» та «коронакризу» і, як наслідок – необхідність обмежити атомну генерацію через «профіцит» електроенергії.

У підсумку таке рішення Кабміну призвело до щомісячних збитків НАЕК на рівні 1-1,5 млрд грн. В цей же час, згідно з даними державного підприємства «Оператор ринку», яке відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії, теплова генерація «підібрала» частку атомної та 27 травня вперше стала базовою, перевищивши показники атомної галузі за обсягами виробленої електроенергії!

Балансові обмеження  додатково додали Енергоатому ще 3 млрд. грн. збитків.

Таким чином, вперше в історії країни рішеннями Міненерго було штучно обмежено та скорочено обсяги виробництва дешевої атомної електроенергії на користь теплової генерації, чия електроенергія по собівартості дорожча щонайменше вдвічі. Завдяки такому дисбалансу приватні ТЕС отримали хороший прибуток, а державні АЕС – збиток!

Міненерго цього виявилося замало, і воно почало втручатися у роботу Аукціонного комітету з продажу електроенергії. Так, 9 червня Енергоатому не дають продати наявну електроенергію за двосторонніми договорами та змушують постачати її “Гарантованому покупцю” без фактичної оплати.

А 24 червня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець особисто ініціює позапланове засідання Аукціонного комітету з метою заборонити Енергоатому проводити аукціон з продажу електроенергії за двосторонніми договорами.

Та, завдяки принциповій позиції частини членів Комітету, які розуміли абсурдність вимог Міністерства, заблокувати аукціон не вдається, Енергоатом проводить торги і отримує дохід у сумі 1,7 млрд грн.

Влітку 2020 року Енергоатом нарешті розблоковав стратегічний напрям своєї діяльності, розпочавши продаж української атомної електроенергії на експорт. Однак і тут проблема. Міністерство, замість сприяння цьому процесу, активно заважає і різними засобами блокує його. Тим самим, знищуючи конкуренцію на експортному напрямку.

Це – лише частина рішень Міненерго та прикладів спроб не допустити вільного виходу Енергоатома на ринок електроенергії і навмисного створення передумов для збільшення боргового навантаження на компанію.

Станом на сьогодні суцільна криза неплатежів на енергоринку не подолана і обсяги прострочених фінансових зобов’язань невпинно зростають. Тільки за жовтень борги перед Енергоатомом збільшилися на 1 млрд. грн., а його дебіторська заборгованість на 1 листопада 2020 року досягла безпрецедентних 30 млрд. грн. Це означає, що Енергоатом не може реалізовувати десятки масштабних проектів з продовження експлуатації, модернізації, будівництва стратегічних об’єктів українських атомних електростанцій.

В компанії впевнені: за майже півтора роки функціонування нової моделі ринку електроенергії його державне управління та регулювання має ручний характер, більшість дій Міненерго були спрямовані не на підвищення конкуренції, а на посилення адміністративного контролю. Серед таких дій – балансові обмеження та практика ціноутворення на начебто конкурентних сегментах ринку.

В Енергоатомі порахували: якби не було таких дій уряду на енергетичному ринку, фінансовим результатом компанії за 10 місяців 2020 року був би не збиток,  а чистий прибуток, щонайменше у 10 млрд. грн.

У ситуацію вимушений був втрутитися Президент Володимир Зеленський. 9 вересня він провів нараду на Хмельницькій АЕС, а 22 вересня видав Указ “Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики”, яким, у тому числі, визначив і першочергові завдання для погашення заборгованості перед Енергоатомом.

Із трьох ключових позицій, визначених в Указі, уряд не виконав жодної.

По-перше, заблокований процес перепідпорядкування компанії безпосередньо Кабінету Міністрів. Процес корпоратизації, який запропонував Енергоатом, перевернутий «з ніг на голову»: Уряд намагається призначити комфортну для себе спостережну раду компанїї раніше, ніж юридично буде розпочата її корпоратизація. Це буде “ноу–хау” у корпоративному управлінні.

По-друге, не зроблено жодного кроку задля погашення заборгованості перед Енергоатомом, а за період після підписання президентом Указу борг ринку перед підприємством зріс ще на 2 млрд грн.

По-третє, у підвішеному стані залишаються пропозиції щодо вдосконалення механізму покладених спеціальних зобов’язань для компанії. Ані Міненерго, ані Кабмін жодним чином не проявляють активності у цьому питанні, що може свідчити про бажання протягнути діючу модель ПСО для Енергоатому і на наступний рік.

Таким чином, ситуація погіршується, проблеми найбільшого виробника електроенергії не вирішуються, натомість штучно створюються нові.

Схоже, Енергоатом залишився сам на сам із потужною машиною некомпетентних необгрунтованих рішень, які продовжує ініціювати Міненерго. Єдиний рецепт якого – створення наглядової ради “смотрящіх” із мільйонними зарплатами за державним підприємством. Ніби вони додадуть здорового глузду державній політиці у сфері енергетики та зупинять кампанію доведення до банкрутства Енергоатома. Дурниці це або хитрий план із передачі найбільшого виробника електричної енергії та оператора 15 ядерних енергоблоків у приватні руки – побачимо найближчим часом.