Мэр Херсона направил Генеральному прокурору заявление на Сальдо

12 октября 2020, 19:05
Владелец страницы
Человек, который делает результат.
0
46
Мэр Херсона направил Генеральному прокурору заявление на Сальдо

Владимир Мыколаенко и ряд депутатов горсовета потребовали от Генпрокурора проверить законность создания Владимиром Сальдо ООО на базе ТЭЦ.

Владимир Мыколаенко и ряд депутатов горсовета потребовали от Генпрокурора проверить законность создания Владимиром Сальдо ООО на базе ТЭЦ.

 

Владимир Мыколаенко, ещё будучи членом постоянной депутатской комиссии по ЖКХ хергорсовета, вместе с такими асами как Игорь Козаков, Владимир Пепель, Сергей Собчук, Сергей Шкода подготовил 43 вопроса по реорганизации ЖКХ. Ноль эмоций. В том числе одно из обращений на Генпрокурора в составе депутатской группы было по поводу незаконности сознания «Херсонтеплоэнерго».

 

Как всегда, «Нуль на массу, гроші в кассу», как результат – цены на тепло ныне можно без напряга снизить втрое.. Вот полный текст этого обращения…

 

«…Загальновідомо, що в умовах економічної кризи, яка набирає сили, необхідно раціонально використовувати бюджетні кошти, вживати заходів щодо економного витрачання енергетичних ресурсів.

Однак, у виконавчих органах Херсонської міської ради з порушенням законодавства України, продовжується напрацювання і здійснення схем відволікання бюджетних коштів в значних розмірах для приватних структур в теплоенергетиці шляхом створення спільних підприємств з комунальною власністю (що заборонено законом) або передачі новозбудованих котелень в безоплатну експлуатацію цим приватних структурам.

При цьому, вкладаючи багатомільйонні бюджетні кошти в будівництво та реконструкцію теплогенеруючих об’єктів, цим приватним структурам затверджуються тарифи на постачання теплової енергії вище, ніж комунальним, які мають на своєму балансі сотні кілометрів теплових трас та десятки теплових пунктів.

Більшість таких котелень знаходяться при об’єктах освіти та медицини. Виходить, що вклавши значні бюджетні кошти в будівництво цих котелень, заклади охорони здоров’я та освіти розраховуються за теплоносій по завищеним тарифам (хоча повинні оплачувати тільки вартість спожитого газу та оплату праці обслуговуючого персоналу і мати ці котельні на власному балансі). Тобто, головна ціль - скорочення витрат на опалення при бюджетному інвестуванні, не виконується, а бюджетні кошти осідають в приватних руках чиновників.

1. Так, між Херсонським міськвиконкомом і ТОВ „Херсонтеплоенерго” (реорганізовано в ПП „Херсонтеплогенерація”) укладено договір про спільну діяльність у реконструкції об’єкта від 14.10.2005 року, за яким сторони шляхом здійснення дольових внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо) сумісно діють з метою реалізації розробленого Сторонами проекту проведення реконструкції центрального теплового пункту № 43 за адресою м. Херсон, вул. Кутузова, 2-ата зовнішніх теплових мереж до нього (копія договору з додатками додається).

При цьому внеском Херсонського міськвиконкому у спільну діяльність (спільну часткову власність) є центральний тепловий пункт № 43 та зовнішні теплові мережі до нього, що знаходиться на земельній ділянці площею 203,6 кв.м., балансовою вартістю 19 547 грн.

А ось внесок ПП „Херсонтеплогенерація” у спільну діяльність складає матеріальні цінності (вартість яких узгоджується сторонами у письмовій формі) або виконання робіт, на загальну суму у розмірі до 1 000 000 грн.

Таким чином, Херсонський виконком вніс у спільну діяльність внесок у вигляді нерухомого майна, при чому за балансовою вартістю, а приватна структура матеріальні цінності, вартість яких визначається сторонами самостійно.

Але аналіз діючого законодавства свідчить про незаконність даної операції.

Так, по-перше, статтями 1130, 1132 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ст. 2 ЦК України).

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами, (ст. 1, 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Таким чином, стороною договору про спільну діяльність може бути Херсонська міська рада або виконавчий комітет у випадку делегування йому цього повноваження і тільки для вирішення покладених на міську раду завдань і функцій, і ні в якому разі для отримання прибутку.

В той же час, стороною за договором виступає виконавчий комітет Херсонської міської ради, який не уповноважений на то спеціальним рішенням ради. В договорі є посилання на рішення ради № 794 від 31.03.2005 року, але останнім рада „дозволяє виконкому міської ради взяти участь у розробці та впровадженні спільного з ТОВ „Херсонтепломережі” проекту теплопостачання міста на 2005 рік шляхом реконструкції центрального теплового пункту № 43 (вул. Кутузова, 2а) в локальну котельню та зовнішніх теплових мереж до нього”.

Тобто, відсутнє рішення про спільну діяльність, про внесок міської ради (у вигляді ЦТП № 43) у таку спільну діяльність, про затвердження його вартості, про інші умови спільної діяльності тощо. До того ж, у міськвиконкому та приватної структури діаметрально-різні цілі: безприбуткове виконання соціальних завдань і отримання прибутку.

По-друге, статтею 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Тобто, за загальною нормою ЦК України, вклади учасників підлягають вартісному визначенню, при чому за погодженням з учасниками.

Але, спеціальними нормами Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність” (ст. 7), постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 „Методика оцінки майна” (п.1.), імперативно визначено, що методика застосовується для проведення оцінки майна у випадку виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна (комунальна) частка і зазначена оцінка є обов’язковою. Причому оцінка проводиться як експертна (ринкова), а не балансова, як визначено договором.

По-третє. Оскільки однією із сторін є приватне підприємство (приватна форма власності), то відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, останній (ТОВ „Херсонтепломережі”, а в подальшому ПП „Херсонтеплогенерація”) є платником податку і створений з метою отримання прибутку. В той же час, підпунктом 7.7. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” врегульовано порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Зокрема, визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Відповідно до п. 4 „Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи”, затвердженого наказом ДПА № 571 від 30.09.2004, якщо договір про спільну діяльність укладено між платником (платниками) податку на прибуток підприємств (далі - податок) та особою (особами), що не є платником (платниками) податку, то уповноваженим платником, у частині ведення податкового обліку, може бути виключно особа, що є платником податку. Зазначена особа, окрім іншого, зобов’язана вести облік витрат внесків у спільну діяльність.

Такою особою в окресленій спільній діяльності є ПП „Херсонтеплогенерація”, яке в супереч викладеному, не звітувало за результатами спільної діяльності протягом дії договору, не здійснювало і відповідні відрахування до бюджету, що є порушенням податкового законодавства.

Крім того, згідно додаткової угоди від 05.05.2007 року, сторони погодили вартість робіт як внесків у спільну діяльність, обґрунтування яких викликають сумнів.

Так, роботи як для Херсонського міськвиконкому, так і для ПП „Херсонтеплогенерація” виконували одні і ті ж підрядники, причому однакового виду, але за різною вартістю.

Наприклад:

А) ПП „Херсонтеплогенерація”: „п.п. 1.2. Виконано роботи СЗАТ „Екосейф” по розробці проекту виготовлення димової труби на суму 40468,66 грн.”, а

Херсонський міськвиконком: „п.п. 2.1. Виконано роботи ТОВ „Теплотехніка” по розробці проекту реконструкції ЦТП-43 в локальну котельну на суму 92455,64 грн.”

Б) ПП „Херсонтеплогенерація”: „п.п. 1.3. Виконано монтаж трьох котлів КСВ - 2,0 підрядною організацією СЗАТ „Екосейф” за вартістю 516000,00 грн.”

Херсонський міськвиконком: „п.п. 2.2. Встановлено підрядною організацією СЗАТ „Екосейф” обладнання під час реконструкції ЦТП-43 в локальну котельну на суму 448894,52 грн.”

Тобто, підрядники виконують одній й ті ж самі роботи, але різним учасникам спільної діяльності, от тільки за рахунок таких операцій частка приватної структури у об’єкті реконструкції збільшується. Крім того, будівля котельні як внесок у спільну діяльність міськвиконкому становить вже не 19 547 грн., як передбачено основним договором, а 13 704,68 грн.

Слід зазначити, що подібна незаконна схема реалізується відносно котельні лікарні ім. Лучанського (вул. Кримська, 138) та котельні шкіл № 24, 41, дитячого дошкільного закладу № 11 (вул. Карбишева, 26а) згідно договору про спільну діяльність у реконструкції об’єкта від 17.10.2007 року.

2. Крім того, рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 10.10.2008 року № 493, від 21.10.2008 року № 540, від 18.11.2008 року № 602, від 18.11.2008 року № 603 та інш. передано приватній структурі ПП «Херсонтеплогенерація» у тимчасову безоплатну експлуатацію збудованих та реконструйованих котелень - об’єктів теплопостачання житлових будинків, бюджетних установ: дитсадків, шкіл, лікарень тощо:

-           квартальна котельня на базі ЦТП-31 (вул. Молодіжна, 12).

-           котельня пологового будинку Суворовського району.

-           котельня лікарні Суворовського району, яка розташована за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 22/1.

-           котельні житлових будинків 25, 27, 29 по вул. Чорноморській.

-           котельня загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів № 24, 41, дитячої дошкільної установи № 11, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Карбишева, 26а.

-           газова котельня загальноосвітньої школи № 52 по вул. Кримській, 135.

-           котельня спеціалізованого загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів № ЗО, дитячого дошкільного закладу санаторного типу № 1, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна, 12.

-           реконструйований тепловий пункт № 44 за адресою м. Херсон, вул. Кутузова, 8а тощо.

Ці котельні безкоштовно віддані в тимчасову експлуатацію «терміном до затвердження акта державної технічної комісії», тобто на невизначений строк, що переводить строк з «тимчасово» в «постійно».

В той же час, вказані та інші котельні збудовані та реконструйовані за рахунок прямого фінансування бюджетними коштами за титульними списками Управління капітального будівництва Херсонської міської ради.

Особливої уваги заслуговує той факт, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 30.10.2007 року № 524 «Про тарифи на теплову енергію і послуги теплопостачання, що надаються теплопостачальними підприємствами населенню та іншим споживачам м. Херсона» затверджено тарифи на постачання теплової енергії, в тому числі і для ПП «Херсонтеплогенерація» (Додаток 1). При цьому тарифи для приватної структури пінці за тарифи для комунального підприємства «Херсонтеплокомуненерго», хоча метою будівництва та реконструкції цих котелень було саме поліпшення теплопостачання та зниження витрат на теплозабезпечення за рахунок новітнього обладнання, автономності, зниження витрат на виробництво енергії та збільшення ККД.

Але ця мета забулася і ПП «Херсонтеплогенерація» продає тепло за вищими тарифами, ніж комунальне підприємство, у якого десятки кілометрів теплових мереж, теплопунктів, витрати на утримання яких складають левову частку у тарифоутворенні.

Слід зауважити, що споживачами ПП «Херсонтеплогенерація» здебільшого є бюджетні установи міста (школи, дитсадки, лікарні тощо), і відповідно завищені тарифи яких призводять до завищених витрат для міського бюджету, що завдає збитків державі.

Крім того, об’єкти теплопостачання не прийняті державною технічною комісією, але передні у «тимчасову безоплатну експлуатацію» ПП «Херсонтеплогенерація», яке їх використовує, формує тарифи та отримує бюджетні кошти на оплату теплової енергії, обліковуючи їх собі як дохід, хоча при цьому безкоштовно використовує активи громади - бюджетні кошти та об’єкти нерухомості, за які споруджувалися ці об’єкти теплопостачання .

У нас викликає обґрунтований сумнів повноважність виконавчого комітету на такі правомочності з комунальним майном, адже лише Херсонська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконує усі майнові операції, може передавати об'єкти права Комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ст. 25, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, у зв’язку з відсутністю у нас важелів підтвердження фінансових порушень під час операцій з комунальним майном у вигляді об’єктів теплопостачання, наявністю ознак правопорушень у сфері теплозабезпечення, оподаткування та закупівлі робіт і послуг за бюджетні кошти, а також ознак суспільно-небезпечних діянь, просимо:

-           перевірити повноваження Херсонського міськвиконкому на участь та внесення у спільну часткову власність (відповідно відчуження) комунального майна у вигляді об’єктів теплопостачання (ЦТП-43 (вул. Кутузова, 2а), котельні лікарні ім. Лучанського (вул. Кримська, 138) та котельні шкіл № 24, 41, дитячого дошкільного закладу № 11 (вул. Карбишева, 26а) під час спільної діяльності з приватними структурами ТОВ „Херсонтепломережі” та ПП „Херсонтеплогенерація” згідно договорів про спільну діяльність у реконструкції від 14.10.2005 року (з додатками), від 17.10.2007 року (з додатками).

-           перевірити обґрунтованість видатків з міського бюджету на реконструкцію об’єктів теплопостачання ЦТП-43 (вул. Кутузова, 2а), котельні лікарні ім. Лучанського (вул. Кримська, 138) та котельні шкіл № 24, 41, дитячого дошкільного закладу № 11 (вул. Карбишева, 26а), їх цільове витрачання.

-           перевірити обґрунтованість, наявність та вартість робіт як внеску ТОВ „Херсонтепломережі” та ПП „Херсонтеплогенерація” до спільної діяльності згідно договорів про спільну діяльність у реконструкції від 14.10.2005 року (з додатками), від 17.10.2007 року (з додатками).

-           перевірити повноваження Херсонського міськвиконкому на безоплатну передачу у експлуатацію об’єктів теплопостачання, які будувалися за бюджетні кошти приватній структур ПП „Херсонтеплогенерація”

-           перевірити обґрунтованість видатків з міського бюджету на будівництво та реконструкцію об’єктів теплопостачання, що перебувають у тимчасовій експлуатації ПП «Херсонтеплогенерація», їх цільове витрачання.

-           перевірити методику, обґрунтованість та вирахування тарифів на теплову енергію і послуги теплопостачання, що надаються ПП «Херсонтеплогенерація». - перевірити законність експлуатації і участі вищеназваних котелень у спільній діяльності з приватними структурами без спеціального на то рішення Херсонської міської ради.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи суспільну значимість та резонансність окреслених вище злочинних діянь та корупційне потурання цьому вищими посадовими особами Херсонського міськвиконкому, керуючись ст. 12, 13, 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з метою захисту інтересів Херсонської міської територіальної громади, просимо розглянути дійсне звернення та вжити дієвих заходів по суті порушених питань.

Додатки: копія договору про спільну діяльність від 14.10.2005р. з додатками, копія договору про спільну діяльність від 17.10.2007р. з додатками, копії рішень виконавчого комітету ХМР від 30.10.2007р. № 524, від 10.10.2008р. №493, від 21.10.2008р. № 540, від 18.11.2008р. № 602, від 18.11.2008р. № 603, від 16.12.2008р. № 646, від 22.01.2009р. № 41, рішення ХМР від 23.11.2007р. № 622, від 21.08.2008р. № 945. …»

 

Все впустую.

 

Слава Украине!

 

Владимир МАРУС

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: криминал,Херсон,Херсонская область,сальдо,Коррупция в Украине,херсонські новини,Украина криминальная,Владимир Сальдо
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.