«Професорський» скандал у медуніверситеті

Дві фальшиві дисертації захистили на російський текстах: хто кого і за скільки підставив?

Скандал серед науковців у Вінниці вже вийшов на рівень України і, звісно, за її межі. Про це стараються замовчувати в університеті. Бо йдеться про репутацію на світовому рівні. Очевидно, що все це тягне за собою різні чутки. Не секрет, що говорять про гроші і… владу. Тим паче, коли в скандалі фігурує прізвище народного депутата…

Але спочатку був захист дисертацій на вченій раді.

«Незаморочена» хірург на плагіаті

9 жовтня у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова Наталія Ляховченко  успішно захистила дисертацію під назвою «Клініко–метаболічні паралелі прогнозування хронічного панкреатиту з метаболічним синдромом». Науковий керівник – Костянтин Іщейкін, доктор медичних наук, професор кафедри внутрішніх хвороб та невідкладних станів з шкірними та венеричними хворобами Української медичної стоматологічної академії МОЗ України.

Напевно ж були вітання, радість, банкет… Але вже наступного дня на сайті «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях» виходить публікація про те, що у Вінницькому медуніверситеті успішно захистились на чужих російських текстах.

«Для написання літературного огляду Наталія Ляховченко особливо не заморочувалася – її текст є просто комп’ютерним перекладом російського підручника з хронічного панкреатиту, який був надрукований у Москві в 2003 році (тому дуже смішно читати авторський початок абзацу, що «У сучасній літературі з’являється все більше наукових праць…»), російських статей і дисертацій, російських лекцій та російського підручника з хірургії підшлункової залози 1995 р., які були просто безсоромно «розведені» «лівими» посиланнями. Використана нею програма-перекладач має чудовий недолік – вона не спроможна перекладати російські дієприкметникові звороти, і відповідні «сліди» залишилися в тексті, що підтверджує наявність саме цих російських джерел плагіату». А далі у таблиці порівняння фрагментів – дисертації Ляховченко та перешоджерела.

Та це ще не все: «Найбільше нас вразила подібність між текстом автореферату Н. А. Ляховченко та авторефератом (дисертацію у вільному доступі ми не знайшли) В. Вишневської (Вишневская Вера Анатольевна. «Нарушения углеводного обмена до и после хирургического лечения хронического панкреатита». Дисс... канд. мед. наук (14.00.27 – хирургия, 14.00.16 – патологическая физиология), Иркутск, 2008). Вступ, завдання дослідження, наукова новизна, частина отриманих результатів та всі практичні рекомендації – повна тотожність! Мало того, що Наталія Ляховченко безсовісно переписала чужий текст, якому вже 11 років, так вона ще й до чужих результатів додала, що це нібито вона виявила ці результати, отримала їх «в наших спостереженнях», та «нами встановлено». Нахабству просто немає меж!»

Та сама кафедра, той самий професор…

Ще одна публікація на цьому ж сайті присвячена другій дисертації - «Патогенетичне обґрунтування ефективності антибактеріальної терапії гострого панкреатиту». Теж захищеній у Вінниці - іншої здобувачки Олени Зацерковної, роботою якої керував той самий професор Костянтин Іщейкін. «Дослідження виконувалося у Вінниці, а керівник працює у Полтаві? Та невже тут усе гаразд? Не може бути! І нюх нас не підвів: друга дисертантка теж використала чужі російські матеріали, видавши їх за свої власні».

А далі - фаховий «розбір польотів» від автора – Олега Смірнова: «…Актуальність теми, мета й завдання дослідження, наукова новизна, практичне значення роботи та велика частина отриманих результатів – ретельно передрані з російського автореферату! І точно так само, як і її напарниця Наталія Ляховченко,  Олена Зацерковна до чужих результатів дописала, що нібито це вона їх отримала: «нами було досліджено», «нами було відзначено» та «нами було виявлено»…».  

Сумнівається автор публікації у просто збігу щодо наукового керівника двох дисертацій. «Іщейкін Костянтин Євгенович, який є лікарем-дерматовенерологом, чомусь узявся керувати двома дисертаціями, де досліджується хронічний панкреатит. І він є людиною з достатнім досвідом – сам захистив кандидатську а потім докторську дисертації з медичної тематики. І навіть, виконуючі обов’язки народного депутата України (2014–2019) та Голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, спромігся у 2018 р. захистити й другу докторську дисертацію з політичних наук. Крім того, К. Є. Іщейкін є головою Спеціалізованої вченої ради зі спеціальностей: 14.01.02 "Внутрішні хвороби", 14.01.11 "Кардіологія" та 14.01.20 "Шкірні та венеричні хвороби". І ось ще й керував двома кандидатськими дисертаціями (Н. А. Ляховченко та О. М. Зацерковна). Докерувався…»

Але окрім прізвище керівника наукових робіт, є ще одне – професор Вікторія Петрушенко. Вона є головою апробаційної ради та саме з її кафедри ендоскопічної та серцево-судинної хірургії ВНМУ ім. М.І. Пирогова обидві аспірантки. Наскільки відомо з неофіційних джерел, сьогодні в університеті проводиться внутрішнє розслідування щодо згаданої ситуації.

Яким чином до Вінниці прив’язаний нардеп 8 скликання - професор  Костянтин Іщейкін? Чіткої відповіді наразі немає. Але науковці пояснюють це просто: він хотів стати академіком, а для цього йому не вистачало кількох дисертацій. Хтось вивів його на Вінницю. А те, що це було зроблене «не просто так», видає його спеціалізація – аж ніяк не тема панкреатиту.

Але ж хтось писав/списував ці наукові роботи і хтось давав «зелене світло»? Навряд чи просто так…

««Професор» забороняє ставити відмінні оцінки студентам...»

Не віриться й у збіг і поява листа у редакцію «33-го каналу». Скандал на кафедрі, схоже, додав сміливості працівникам. 

«З обуренням й надією на реакцію звертаємось у редакцію «33-го каналу»!

Ми, жителі Вінниці, лікарі, зіштовхнулися з великою проблемою - з неможливістю працювати

в нормальних умовах, з нездатністю захистити себе!

Ми - ініціативна група лікарів, які викладають на кафедрі ендоскопічної та

серцево-судинної хірургії ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Завідувачем кафедри є професор Петрушенко Вікторія. Саме з нею пов’язана складна і напружена ситуація в колективі.

Вікторія Петрушенко вважає очолювану кафедру своєю власністю, а підлеглих - своїми рабами. Вона підкреслює це кожному співробітникові, скандалячи кожного разу, коли з‘являється на роботу.

Регулярність скандалів залежить від настрою жінки, і свідками цих скандалів є вся лікарня ім. М.І.Пирогова, студенти ВНМУ та ПАЦІЄНТИ! Ми, викладачі й підлеглі професора, є не лише свідками, а постраждалими від неврівноваженої керівниці.

Крики, скандали, істерики, придирки професора призводять до того, що пацієнтам не надається належна допомога, студентам не викладають потрібний матеріал, а ми – ті, кому не пощастило викладати на «приватній» кафедрі Петрушенко, - постійно в стані стресу й приниження. Професор без підстав відстороняє нас від ведення хворих і операцій (страждають пацієнти).

«Професор» забороняє ставити відмінні (хороші) оцінки протягом року, на перездачах змушує викладачів ставити двійки без підстав (страждають студенти). До іспитів завідуюча кафедрою готує складні білети, які приховують як від нас, викладачів, так і від студентів. Це є великим порушенням, адже студенти мають знати вимоги, за якими їх знання будуть оцінювати. Зрозуміло, що такі дії «професора» Петрушенко мають чітку корупційну мету - заробляння коштів. По суті, кафедру медуніверситету «професор», Петрушенко вважає своїм бізнесом! Заробляє й на своїх колегах. Наприклад, аби потрапити в аспірантуру до «професора», рекомендовано приготувати суму в розмірі 5 000€. Нас, лікарів, «професор» за людей не вважає. Чому?  Тому що люди для «професора» - це або рівні їй по статусу, або академіки.

При цьому сама «професор» не виконує свої обов‘язки: ігнорує лекції, які офіційно має читати,  на роботу з‘являється коли хоче, постійно спізнюється, не лікує хворих і не виконує операцій. Замість виконання своїх обов‘язків, «професор» сиакує плітки, а замість наукових досліджень - досліджує подробиці особистого життя колег і співробітників.

Під час розмови з нами професорка скандалить, обзиває, принижує, наголошує на своєму високому статусі й «тому, що всі ми ніхто, і тільки вона, ПРОФЕСОР, має особливі права і привегії завдяки своїм званням. Скандал може бути влаштований у будь-коли, у вихідні дні теж. Поряд із цим Петрушенко Вікторія спекулює на дисертантах і дисертаціях. Крадіжки й обман - ось справжні методи наукових досліджень професора!

Але ж не може бути без позитиву, скажете ви, і правильно! Є дещо, що може підняти «професору» настрій - плітки. Це те, чим насправді займається в робочий час завідувачка кафедри. Дуже часто професор викликає до себе у кабінет нас, лікарів, і збирає потрібну ій ОСОБИСТУ інформацію про наших колег, студентів тощо. Звісно того, хто не бажає давати особисті відомості та брудну білизну про своїх колег, ту людину примушують і залякують.

Колектив ВОКЛ ім. М.І. Пирогова сміється з працівників нашої кафедри - теж лікарів, яким не пощастило працювати під керівництвом скандально відомого «професора» Петрушенко Вікторії! З нас сміються, що ми мусимо терпіти знущання, приниження й залякування!

Сьогодні весь наш колектив заляканий. Жоден з нас, хто працює офіційно зараз на кафедрі не наважиться назвати своє прізвище чи виступити відкрито. Ми боїмося помсти Петрушенко Вікторії.   Маючи владу, звання і вагу серед медиків України професор знищить будь-кого, якщо той має сміливість піти проти й сказати правду.

Наша ініціативна група звертається по допомогу у врегулюванні цієї ганебної ситуації, з надією на захист і постановки питання про професійну нездатність Петрушенко Вікторії керувати колективом у подальшому.

Таким людям, як Петрушенко Вікторія взагалі не можна давати владу в руки. Це шкодить репутації ВУЗу, нівелює роботу інших кафедр, заважає лікувальному процесу й розвитку медицини у обласній лікарні. Ситуація на кафедрі несприятлива протягом усього часу з моменту, коли Петрушенко Вікторія приступила до керівництва. Можливо, вона й справді заслужено отримала у 2005 році звання «Народної артистки», але «народним професором» вона не стала.

З повагою

Ініціативна група кафедри ендоскопічної та серцево-судинної хірургії ВНМУ ім. М.І.Пирогова

(З метою убезпечення від переслідувань і помсти ми не можемо оприлюднити наші прізвища)!

Коли верстався номер, стало відомо, що Атестаційна колегія МОНУ скасувала рішення спецради  про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук Зацерковній Олені Миколаївні та Ляховченко Наталії Анатоліївні.