Від чого в державі залежить ступень розвитку

Не секрет, що ступень розвитку держави в світі залежить від можливості впливу своїх громадян на перерозподіл благ, які виробляються в країні. У демократично та економічно розвинутих країнах – велика частка суспільства отримує дивіденти від своєї праці. Але таких країн в світі – декілька десятків із двохсот. Інші характеризуються великим впливом еліт, або фінансових, або політичних, на перерозподіл ВВП, і таким чином вони перерозподіляють все на свою користь, а суспільство переважно живе на межі, або поза межею бідності. Україна відноситься до другого типу держави, у якій еліти завжди мали все, а інші – майже нічого.

Останні шість років відбулися зміни цих еліт. Якщо з 1991 року це були, як говорять декілька родин в країні, після соціального струсу 2014 року – це нові політичні еліти, які привласнили вплив на перерозподіл благ на свою користь, посунивши “старих”. Для політичної розбудови держави це добре в перспективі 10-20 років, тому що це класичний сценарій розбудови країни з великим середнім класом. Але це, по-перше, нічого не дає українцям, які живуть та працюють сьогодні, обирають нових політиків зі старими вадами, і яким нічого не дістається з загального пирога. А по-друге, це не гарантує, що таким тернистим шляхом ми прийдемо до табору країн, які є взірцем.

Як можуть реагувати люди, які не хочуть залежати від держави в своєму повсякденному житті? Перше - працювати в тіньовому секторі, не сплачуючи податки державі, але й нічого від неї не вимагаючи. Тіньовий сектор в Україні стабільно тримає 40% економіки та не падає за будь-яких умов. Друге – це виїхати з країни, чим користується все більша частина людей, які хочуть, але не можуть отримати в Україна достойного життя. Переважно їдуть люди з депресивних регіонів, тобто з регіонів, де за всіма розрахунками, повинна жити найбільша частка отримувачів соціальних державних пільг. Тобто пільги – це вимушене зло на яке люди погоджуються. Третій шлях реакції людей – це соціальні та політичні виступи. Тут наша країна є рекордсменом на пострадянського просторі. Дивно, що як раз в підтримку Галини Третьякової виступають люди, які прийшли в політику на хвилі протестів у 2014 році, тобто вони стали самі новою елітою, яка вже не помічає тих, хто їх просунув вперед. У цій публікації я не говорю про групу людей, яка веде асоціальний образ життя. Але ці люди переважно залишають свій слід ще як боржники банків по споживчих кредитах, які виникли під час кредитного буму, і як хронічні неплатники за комунальні послуги.

Тобто представникам нової еліти не слід звинувачувати отримувачів соціальних пільг у тому, що вони хочуть це робити. Краще змініть перерозподіл благ на користь людей, тоді з’явиться потужний середній клас, якому допомога від держави не буде потрібна.

А на посаді голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики краще не тримати людину, яка не розуміє сутність гуманізму. Це все одно що на посаду дитячого лікаря взяти ветеринара.