Угорщина – пасивний агресор

Територіальні претензії Угорщини – вже реальна, а не потенційна загроза

9 лютого 2020 року Pew Research Center опублікував результати соціологічного дослідження на тему «Думка громадян країн-членів ЄС щодо виконання колективних оборонних зобов'язань НАТО». В контексті цього дослідження фігурувало питання: «Наскільки Ви згодні з твердженням: Деякі території наших країн-сусідів насправді належать нам?». Як виявилось, більшість жителів Угорщини мають територіальні претензії до сусідніх держав.

Із твердженням «частина території сусідніх країн насправді належать нам» погодилися більше ніж дві третини опитаних – 67 відсотків; 40 відсотків респондентів відповіли, що вони повністю згодні з таким висловлюванням.

Опитування проходило і в інших країнах: найвищі показники після Угорщини були виявлені в Греції (60 відсотків), Болгарії і Туреччини (обидві - по 58 відсотків). Серед респондентів з Росії про свої територіальні претензії до інших держав заявили 53 відсотки опитаних. Найменше з цим твердженням погоджувалися громадяни Швеції: лише 13 відсотків шведів мають претензії до сусідів, 82 відсотки відповіли, що таких не мають.

Такі соціальні настрої – де факто є результатом внутрішньої ідеологічної політики держави. Повернімось у листопад 2019 року: угорці, що проживають
на території українського Закарпаття, заявили, що їм потрібна адміністративна автономія.

Офіційні представники угорської влади не менш категоричні у своїх публічних заявах: посол Угорщини у РФ Янош Балла неодноразово заявляв про те,
що Угорщина не вважає Росію країною-агресором.

Більш того, за останні пів року Угорщина неодноразова відкрито демонструвала свою агресію на адресу України.

30 жовтня минулого року під час візиту делегації Ради НАТО до України Угорщина заблокувала спільну заяву послів Північноатлантичного альянсу в знак протесту проти національної політики Києва. «У нас не було іншого вибору», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Він підкреслив, що Будапешт не готовий жертвувати долями 150 тисяч етнічних угорців в Україні заради геополітичних інтересів.

Прецедентом став український закон про освіту, котрий проголошує викладання державною мовою в українських школах. Така внутрішня політика України була розцінена владою Угорщини, як притиснення національних меншин, що проживають на території України, а саме – угорців. Себто Угорщина намагається перешкодити співпраці України та НАТО, не зважаючи на реальні обставини війни.

Окрім вище переліченого – на сьогодні функціонує безліч організацій, котрі задешево «допомагають» українським жителям Закарпаття отримати угорське громадянство.

Світ може палати війнами, потерпати від епідемій, екологічних катастроф
чи економічних криз, все рівно лишаться тирани, котрі будуть втілювати свої нездорові територіальні амбіції. У нинішній вельми непростій геополітичній ситуації Україна має бути особливо пильною, навіть до своїх західних сусідів, котрі, здавалося б, є цивілізованими членами Європейського союзу.