Коли в голові туман...

Коментар щодо урядового скандалу

Друзі, до Вашої уваги, мій ексклюзивний коментар інтернет-виданню From-UA щодо урядового скандалу… Україна як розвинута технологічна держава, як конкурент нікому в світі не потрібна, крім своїх громадян. «Це рано чи пізно повинно було відбутися, тому що, на жаль, на чолі уряду стоять люди некомпетентні, дилетанти, фактично представники зовнішнього управління». Зовнішнім силам тому так і треба, щоб на чолі уряду та галузей стояли люди, які і року не працювали в цих галузях і не розуміють, чим вони керують, що вони реформують, а тільки виконували указівки ззовні і далі тримали Україну в ролі сировинного придатку більш розвинутих країн, тому що Україна як розвинута технологічна держава, як конкурент нікому в світі не потрібна, крім своїх громадян. «От яскравий приклад нинішнього уряду зовнішнього управління. На жаль, пан Зеленський віддав фактично в оренду зовнішньому управлінню виконавчу владу, зокрема уряд. От і маємо такі наслідки. Ми бачимо навіть по записам зборів вищих керівників Кабміну і Національного банку, що люди обговорюють і самі дивуються, чому гривня займає такі тверді позиції, не розуміють, чому воно так, які наслідки з цього будуть. Ми бачимо, що люди, які є самі собою політичними нулями, нічого собою не представляють, досвіду не мають і завдячують своїми високими посадами тільки особисто пану Зеленському, який їх туди призначив, а вони ще знущаються, сміються над президентом, кажуть, що у нього пусто в голові, туман і т.д. Якщо пан Зеленський це проковтне, це буде ще однім доказом того, що він не самостійний в своїх рішеннях, не може самостійно визначати кадрову політику», — зауважив Андрій Павловський. Щодо чуток, що наступним прем'єром може стати Тимошенко, наш співрозмовник сумнівається: «Навряд чи це можливо, тому що зовсім різні погляди, світогляд на те, як повинна розвиватися Україна, що треба робити». «Вона робить наголос на те, що треба підтримувати наших українських товаровиробників, спиратися на власні сили. Наші українські вчені, фахівці розробили новий економічний курс, який вона пропонувала Зеленському. В свій час вона принесла йому вже готовий пакет указів, законопроектів, які можна було прийняти і знизити не на 20% ціну на газ, а на половину, відповідно, і комунальні тарифи. Особисто віддала в руки Зеленському, але це все було проігноровано», — додає аналітик. «Чи це нерозуміння з боку президента, чи це ігнорування, чи він її боїться як сильну і досвідчену особу. Тому поки що є повна несумісність в поглядах, в діях, в баченні майбутнього України між Тимошенко і Зеленським, та його командою», — підкреслює експерт. І взагалі вона вважає, що справа не в уряді, а в системі влади, яку побудував Зеленський, і треба змінювати всю систему. «Вона ж каже, що хай вони краще повертаються туди, звідки вийшли, в “95 квартал”, бо грати на корпоративах у них краще виходить, ніж керувати державою», — акцентує увагу Андрій Павловський. Наш співрозмовник вважає, що Зеленський, на жаль, ніяк не може стати президентом, він грає роль президента, продовжує бути Голобородьком, та Голобородько був більш справжнім в своїх діях, бажаннях, ніж ми бачимо діючого президента. «Люди бачать, що є різниця, і велика. Ми пам'ятаємо, як Зеленський перед президентськими виборами обіцяв взагалі відмінити повністю призов до армії, обіцяв запровадити контрактну армію — а що ми бачимо? А сам підписав указ, який знов повертає призов в армію з 18 років, хоча раніше було з 20 років, тобто зробив гірше, ніж було. А пам'ятаєте, як він обіцяв, що люди старше 70 років будуть звільнені від плати за комунальні послуги? Навіть вже забули про це, і в бюджеті немає ні копійки на компенсацію старшим людям. А славнозвісні обіцянки по 4 тисячі доларів вчителям? Але виявляється, що по 4 тисячі доларів це не для вчителів, а для “слуг”, що вони хочуть собі такі зарплати зробити. І для депутатів, і для міністрів, які нахабно понаписували собі по декілька сотень тисяч гривень премії в кінці року, при тому, що в грудні вони заморозили бюджетні виплати. Це все дуже яскраво характеризує цей уряд Зеленського-Гончарука»