Перерваний політ

24 декабря 2019, 10:13
Владелец страницы
политолог
1
816
Перерваний політ

Сьогодні моєму батькові Вячеславу Чорноволові мало б виповнитися 82 роки.

Увесь цей час міг натхненно працювати (енергії в нього було на добру сотню років), генерувати ідеї, формувати бачення майбутньої гідної щасливої й європейської держави, будувати в Україні Україну.

Але ж "ми чухраїнці, це наші традиції"... Це ж не винахід сьогоднішнього дня. Вони вже тоді в 1991 році "усталі от нєпрєдєльонності" й, проголосувавши за незалежність одним бюлетенем, іншим, фактично, її скасували. Ті самі три чверті болота проти 25 відсотків пасіонаріїв. Коли, попри всі перепони, йшов до мети й тягнув нас за собою, завжди знаходилися ті, хто вміло ставили палиці в колеса та завдавали ударів у спину. Досі подекуди звучать їхні брехні про "авторитарний стиль" Чорновола. Який авторитарний?! Навіть ввести до виборчого списку кількох депутатів не зміг на свій власний розсуд, бо не бажав підміняти собою спільну позицію Руху. Тільки всім відомих розколів у Народному Русі України влаштовували щонайменше чотири - усі проти нього, бо зашвидко рухався й пробував тягнути інших за собою, обриваючи корупційні зав'язки з різними кравчуками та кучмами... І так усю дорогу аж до того зловіщого символа нашої новітньої української дійсності - Камаза, що перервав політ на Бориспільській трасі в 1999 році.

Іноді пробую уявити, а якби їм тоді не вдалося, якби не посміли? Зміг би він на противагу мільйонам чухраїнців змусити їх стати українцями? І хоча нинішній 2019 рік вселяє колосальну зневіру в наших перспективах як народу, усе ж, переконаний, що зміг би достукатися, переважити, досягнути. Зараз без нього... Тих, хто ставали гідними його послідовниками та продовжували започатковане ним, і далі опльовуємо та з якимось ошалілим ентузіазмом звично тягнемо України до чергового московського ярма... І все ж не покидає віра, що доки там, на небесах за Україну моляться такі душі, як Вячеслава Чорновола, доки тут маємо змогу черпати з його творчої спадщини, ми ще не втрачені. Він колись продемонстрував, що зовсім крихітна жменька інакодумців може розхитати бетонну імперію. Якщо не будемо забувати про таких, як він, зможемо й ми зруйнувати моноліт тупості й збайдужіння.

Сьогодні разом з батьковою сестрою вшануємо пам'ять справжнього героя України. Спершу на місці загибелі разом з Бориспільськими рухівцями, потім біля могили на Байковому
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Чорновил,катастрофа,Народний Рух України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.