Програма Уряду: ширше, глибше, довше...

Аналіз програми діяльності нового Кабінету Міністрів України

Переважає враження – Уряд ставив собі за мету лише формально «написати» програму, але не має наміру її виконувати.

Таке враження формується починаючи із Вступу «програми» де наведені перелік сучасних викликів перед урядом (необхідність витрачати третину бюджету на витрати по боргу, фактичну зношеність інфраструктури, проблеми ЖКП, слабку і хворобливу економіку, військовий конфлікт і т.п.) та декларативні результати, яких досягне Уряд за 5 років, а саме:

-         Ріст економіки на 40%;

-         Приріст робочих місць на 1 млн.;

-         Залучення 50 млрд. доларів США прямих іноземних інвестицій;

-         Очевидний розвиток інфраструктури (основних доріг – 24 тис. км у «хороший» стан, 5 глибоководних портів та 15 аеропортів);

-         Забезпечення кожного на рівні не менше «реального» прожиткового мінімуму;

-         Рівень забруднення довкілля зменшиться не менше ніж 20%;

-         Позитивний демографічний тренд.

Задекларовано прагнення забезпечити добробут та вищу якість життя українця, у той же час, нові надходження спрямовуватимуться за принципом 70/30, до 70% - спрямовуватиметься в розвиток економіки і 30% - на соціальне забезпечення.

Подана програма діяльності Уряду являє собою документ із переліком деяких цілей всіх 14-ти міністерств і Секретаріату КМУ та загальний пункт «Європейська та євроатлантична інтеграція».

Фактично документ представляє собою набір цілей для міністерств, які вони самі собі «поставили», зведений у єдиний перелік без узгодження загальної мети, задач і плану відповідних дій по їх досягненню. Фактично не формується стратегічного бачення і «плану» (із зазначенням послідовності, умов і часової параметризації), а просто перелік бажаних цілей і ймовірні показники ефективності (які у більшості випадків є вимогами чинного законодавству), що будуть досягнуті за 5 років.

Із проекту програми не випливає як саме Уряд має намір збільшити доходи бюджету і мати ресурси для розвитку економіку, окрім приватизації та продажу землі …

 Дивні бачення щодо розвитку вищої освіти та шляхів її фінансового забезпечення. Наприклад, у цілі 1.4 зазначено що: «За 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи.». Тобто, або передбачається «приватизація» вузів, або повальна комерціалізація вищої освіти.

Цілі, наприклад Мінохоронздоров’я, визначаються як доконані майбутні стани – «Люди менше хворіють», а не «… значене скорочення захворюваності…» і т.п.

Проект постанови ВРУ про програму діяльності Кабміну – це «відписка» Уряду на вимоги чинного законодавства (стаття 11 закону про КМУ). Подали на розгляд Парламенту бо мусили…

До речі, маємо перші наслідки лібетаріанського "турборежиму":

     - посилення податкового тиску на малий бізнес, ФОП - касові апарати і заборона послуг;
      - відміна переліку стратегічних підприємств забороненних до приХватизації;
       - намагання розпродати українські землі за моделлю латиноамериканських латифундій;