Вирок української державності

Як розвиток корпорації ЄЕСУ вплинув на розвиток держави на багато років уперед

Незалежна Україна бере свій початок з 1991 року. Саме тоді народ виборов праву на власну державність. Державність розвиненої країни завжди будується на принципах демократії, розвиненого капіталізму та соціально орієнтованої владної системи. Однак, в той самий час, коли Україна виборювала свою незалежність від «залізної завіси» СРСР, було створено організацію, що у подальшому підірвала всі можливі фундаменти державності.

У травні 1991 року була заснована компанія «Корпорація Український Бензин».  Основним засновником виступала кіпрська фірма «Somolli Enterprises Ltd.» , за якою стояли Олександр Гравц, Юлія Тимошенко та її чоловік Олександр Тимошенко. Так як КУБ юридично була створена прямим іноземними інвестиціями, то згідно чинного на той час законодавства, вона звільнялася від сплати багатьох податків до бюджету країни. Першочергово КУБ завозила до України бартерною системою сиру нафту, що дозволяло у подальшому отримувати надприбутки, та перероблювала її у бензин, дизельне пальне чи мазут. Згодом готова продукція реалізовувалась на внутрішньому державному ринку. Також КУБ отримав право на ексклюзивне постачання бензину до Дніпропетровської області, де у той час Павло Лазаренко був представником президента України та головою обласної державної адміністрації.

По-справжньому розвиток КУБ відбувся у 1995 році. Саме тоді, коли Лазаренко був призначений першим віце-прем’єр-міністром відбулася реорганізація КУБа у «ЗАТ Єдині Енергетичні Системи України». До кіпрської компанії засновника додались «United Energy International Ltd.»(Велика Британія), «ЗАО Объединенная Энергия»(Росія) та «ТОВ Хімнафт»(Україна). Після цієї реорганізації ЄЕСУ залишала за собою податкові пільги, що вже на ой час не діяли, як для компанії з іноземними інвестиціями. Президентом ЄЕСУ з того ж року стала Тимошенко Юлія Володимирівна. Піковий етап діяльності припав на 1996-1997 роки, коли за сприяння першого віце-прем’єр-міністра, а згодом прем’єр-міністра України Павла Лазаренка стала монополістом у постачанні російського газу. Прибутки формувалися шляхом завищення цін для внутрішнього споживача. Дуже скоро ЄЕСУ досягла річного обсягу продажів у $ 11 млрд. Гроші з ЄЕСУ виводилися через материнські компанії у Європі, Росії та дочерні у Туреччині, Європі та Британських Віргінських Островах «Bassington Ltd.», що була створена Юлією Тимошенко.

Перші проблеми ЄЕСУ розпочалися з відставкою Лазаренка з посту прем’єр-міністра у липні 1997 року після конфлікту з тогочасним президентом Леонідом Кучмою. Раніше то ж року з посту директора ЄЕСУ пішла Юлія Тимошенко через обрання народним депутатом. Пост президента ЄЕСУ зайняв іі чоловік Олександр. Лазаренко, незважаючи на відставку, також став депутатом Верховної ради та очолив фракцію «Громада». Однак, ЄЕСУ почала втрачати позиції монополістичного імпортера газу та нафтових продуктів з Російської Федерації. Під кінець 1998 року ЕСУ отримала значні штрафи від податкової служби та анулювання ліцензії на зовнішньоекономічну діяльність. Повним завершенням нормальної роботи ЕЄСУ можна вважати 10 лютого 1999 року, коли Павло Лазаренко втік з України. Дотепер не існує чіткої доказової бази, яка кількість грошей була виведена з України та який об’єм збитків був завданий державі через ЄЕСУ. Але варто проаналізувати, що в той час відбувалося з роздрібним ринком енергоресурсів в Україні. Відправна точка аналізу буде з 1996 року, коли було запроваджено в обіг українську гривню. Нижче наведена таблиця з порівняльними даними, в якій відображено можливий вплив на ринок роздрібного пального завдяки компанії ЄЕСУ:

Представленні розрахунки відображають відсоткову різницю вартості бензину де-факто на українських АЗС та у порівнянні з калькуляцією у відповідності з світовими цінами. Якщо розбіжність у 5-10% можна пояснити певними націнками всередині деяких великих роздрібних мереж, то розбіжність у більше, ніж 500% можна пояснити лише маніпуляцією ринками з метою отримання неправомірної вигоди. Тенденція 1998 року з поступовим спадом прослідковувалась до 2004 року. Тобто в той період, коли ЄЕСУ стала монополістом та контролювала всі поставки енергоресурсів, коли загальний обсяг продажів ЄЕСУ склав $ 11 млрд, що на той час було неймовірною сумою для компаній із країн СНГ, ціна роздрібного палива на українських АЗС збільшилася у 5 разів.

Підводячи підсумок, українська державність була підірвана ще до офіційного акту проголошення Незалежності. Представники влади, використовуючи адміністративний ресурс, спонукали створенню корпоративного монополіста, що утверджував олігархічну систему та повне знищення державності України з демократичністю, розвиненим капіталізмом та соціально орієнтованою владою.