ХРОНІКИ ВОЄННОГО СТАНУ: ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ

26 декабря 2018, 08:26
доктор юридичних наук, голова Координаційної ради ГО "ЕкспертиЗА Реформ"
0
655
ХРОНІКИ ВОЄННОГО СТАНУ: ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ
інфографіка воєнного стану

Воєнний стан в Україні припиняє свою дію о 14 годині 00 хвилин 26 грудня 2018 року. Отже, це нагода підбити попередні підсумки його дії, проаналізувавши особливості запровадження і реалізації.

Воєнний стан в Україні припиняє свою дію о 14 годині 00 хвилин 26 грудня 2018 року. Про це йдеться в Указі Президента №393/2018 «Про введення воєнного стану в Україні». Отже, це нагода підбити попередні підсумки його дії, проаналізувавши особливості запровадження і реалізації.

 

1.     Воєнний стан в Україні фактично тривав 28 днів замість 30-ти, адже Закон «Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні» і відповідний Указ Президента через бюрократичне зволікання набрали чинності лише 28 листопада.

 

2.     Укази Президента щодо введення воєнного стану публікувались в офіційних виданнях тричі (!). 27 листопада в Урядовому кур’єрі «помилково» (?) було оприлюднено Указ Президента №390/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року", яким фактично набуло чинність первісне рішення РНБО про 60-ти денний строк воєнного стану. Наступного дня в Урядовому кур’єрі оприлюднили вже інший Указ Президента №392/2018 «Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні». Тривалість воєнного стану в ньому було скорочено до 30-ти днів. Увечорі 28 листопада «Голос України» врешті-решт опублікував Закон України «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні», яким затвердив Указ Президента від 26 листопада 2018 року № 393 «Про введення воєнного стану в Україні». Зазначимо, що це є порушенням п.3 ст.5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якого Указ Президента України про введення воєнного стану, затверджений Верховною Радою України, підлягає НЕГАЙНОМУ оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

 

3.     Кабінет Міністрів України ввів в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні лише на 14-ту добу з його початку (!). Відповідне розпорядження № 1002-р від 12 грудня 2018 р. міститься на офіційному сайті Уряду. Нагадаємо, що типовий план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях був затверджений Кабміном ще у 2015 році (Постанова КМУ від 22 липня 2015 р. № 544). Його адаптація до актуальних умов і введення в дію не мала б зайняти багато часу.

 

4.     Ради оборони 10 областей, в яких введено воєнний стан, по-різному підійшли до можливості обмежити конституційні права і свободи громадян на період його дії. Приміром, заборона на полювання була запроваджена у 6-ти областях - Сумській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій, Херсонській, Донецькій. В Одеській області заборонили виходити в море маломірним плавальним засобам. На Сумщині окрім полювання заборонили знаходження у прикордонній зоні без документів, продаж алкогольних напоїв (з 23-ї години до 6-ї), здійснення аеро-, фото та відео зйомки без погодження з військовими частинами. Рада оборони Херсонської області ввела заборону на феєрверки. По-різному підійшли обласні державні адміністрації і до активності у напряму роботи Рад оборони – приміром, на Сумщині встигли ухвалити «дорожню карту» дій із введення на території регіону воєнного стану.

 

5.     У 10 областях України, в яких введено воєнний стан, не відбулись місцеві вибори. Заборона торкнулася 45 перших місцевих виборів та 7 додаткових, а також 9 проміжних виборів у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Відповідну постанову №233 Центральна виборча комісія України ухвалила 29 листопада 2018 року.

 

6.     На восьму добу воєнного стану в Україні Верховна Рада України ухвалила закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». Однак, дія цього Договору припиняється лише з 01 квітня 2019 року (!). До того ж, кількість двосторонніх міжнародних угод між Україною і РФ наразі перевищує 350. Ці угоди досі залишаються чинними. Про їхню юридичну долю ніхто не згадує. Рух у напрямі припинення їхньої дії відсутній як з боку МЗС, так і з боку Президента і Парламенту.

 

7.     Рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією не вплинуло на чинність Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Більше того, відповідно до умов цього Договору не було зроблено кроків, спрямованих на врегулювання ситуації. Незважаючи на анонси Президента, за 30 днів МЗС та Мінюст не спромоглись підготувати і подати позов до Міжнародного суду ООН через агресію РФ у Керченській протоці.

 

8.     Досі незрозумілою залишається доля 24 захоплених українських моряків, яким окупаційний Київський райсуд м.Сімферополя обрав запобіжний засіб – арешт. 30 листопада моряків перевезли в Москву: 21 українця доставили в московське СІЗО "Лефортово", 3 поранених - у "Матроську тишу". 19 українських моряків вже визнали себе військовополоненими і вимагають відповідного поводження від російської влади згідно з Женевською конвенцією. За словами керівника групи адвокатів Миколи Полозова, участь у захисті українських моряків наразі беруть 34 адвокати. Всі вони до Нового року за графіком слідчих дій мають побачитись зі своїми підзахисними. За які кошти вдасться профінансувати діяльність адвокатів українських моряків поки не відомо. Адже прохання Уповноваженого ВРУ з прав людини Людмили Денісової щодо розробки МТОТ проекту закону «Про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо поширення бюджетної програми за кодом 1601020 на військовополонених так і не було реалізовано. Наразі немає можливості поширити дію постанови Уряду №328 для фінансування потреб родин військовополонених, в тому числі для оплати адвокатів.

 

9.     За 30 днів з початку воєнної агресії РФ у Керченській протоці так і не відбулось засідання країн-підписантів Будапештського меморандуму. І хоча 27 листопада Міністерство закордонних справ України звернулось з листом щодо проведення тимчасових консультацій до держав-гарантів із запрошенням Китаю та Франції, відповідних дій за цим поки не послідувало.

 

10.                 Воєнний стан неможливо «автоматично» продовжити чи поновити. Його введення в дію має відповідати нормам Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України, Президент видає відповідний указ і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону. Ухвалення рішення про введення в дію воєнного стану на новий термін означатиме зрив виборчої кампанії, що має початись 31 грудня.

 

         Проте, реалізувати такий план, напевно, не вдасться. 21 грудня 2018 року народні обранці пішли на канікули, а наступне пленарне засідання ВРУ заплановано на 15 січня 2019 року. Отже, жодної інтриги у питанні введення воєнного стану на новий строк немає. Це питання наразі відсутнє на порядку денному Парламенту, не розглядалось воно і РНБО. Звісно, не варто заперечувати можливість скликання екстреного засідання РНБО і негайного прибуття народних депутатів України на позачергове засідання ВРУ. Проте за умови збереження поточного стану справ, вводити воєнний стан на новий строк ніхто не планує. Такий висновок ми робимо, спираючись на аналіз наведених вище фактів.

 

Огляд особливостей запровадження і дії воєнного стану в Україні дозволяє стверджувати, що на п’ятому році війни влада опинилась неготовою системно і оперативно протистояти зовнішній воєнній загрозі.

 

Бюрократичні неузгодженості, затягування з боку реагування органів державної влади і відсутність нових зрушень на міжнародній арені (за Будапештським сценарієм), по-перше, засвідчили, що ставлення самої влади до воєнного стану не відповідає меті й завданням цього правового режиму. Це, у свою чергу, не сприяє відновленню довіри народу до чинної влади.

 

По-друге, вони кристалізували системну слабкість української бюрократичної машини. Слабкості, яка за п’ять років так і не змогла стати силою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,Украина-Россия,Керченский пролив,Петр Порошенко,агрессия России
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.