Аліменти в законі

В даній ситуації слід наголосити, що баланс інтересів не дотримано: захищені права дитини та опікуна, проте інтереси платника аліментів так і залишилися незадоволеними.

Аліменти в законі

Процес розлучення, як правило, це стрес не тільки для подружжя, а й для дітей. Батьки при розлученні часто заглиблюються в матеріальні моменти, в тому числі в питання утримання, забуваючи про дитину. Так, проблема забезпечення часто породжує судові розгляди, а нестабільна економічна ситуація тільки підливає масла у вогонь, приводячи до численних непорозумінь батьків, що в підсумку впливає і на подальше життя дитини. Вирішивши покращити ситуацію із забезпеченням дитини після розлучення батьків, Верховна Рада України ще півроку тому прийняла новий закон про виплату аліментів, який залишив більше питань, аніж відповідей.

На практиці закон реалізовується таким чином: якщо батько з матір’ю не можуть домовитися між собою, батько, з яким проживає дитина, звертається із заявою до Державної виконавчої служби про видачу наказу щодо стягнення аліментів. Державний виконавець «пробиває» неплатника по базі, даючи запит на отримання даних в податковій і виносить постанову, яку і надсилає відповідачу.

Важливий нюанс: відтепер всі перераховані вище заходи будуть застосовуватися державними виконавцями без участі суду. У відповідача є
10 днів для того, щоб оскаржити рішення. Якщо встигне вкластися в термін, постанова не вступить в силу. Однак, якщо в цей час боржник знаходиться, скажімо, в лікарні, за кордоном, в іншому місті або ж просто проживає за іншою адресою, не бачить цю постанову і, як наслідок, не реагує на неї в десятиденний період, вона автоматично вступає в дію. Потім, звичайно, можна судитися, але постанову, скажімо, про позбавлення водійських прав доведеться виконати.

В даній ситуації слід наголосити, що баланс інтересів не дотримано: захищені права дитини та опікуна, проте інтереси платника аліментів так і залишилися незадоволеними.

За словами голови громадської організації «Батько має право» Олександра Швеця, закон прописаний так, що у одного з батьків з’являється надто багато можливостей використовувати закон в своїх цілях. «Уявіть собі ситуацію: приходить матуся до державного виконавця та каже, що її колишній чоловік не сплачує їй грошей і вона й гадки не має, де його шукати. Державний виконавець і без того завантажений роботою: тільки в Києві одна людина веде близько 700 справ одночасно. Він фізично може не встигнути перевірити доходи або знайти місце проживання одного з батьків. Цілком можливо, що державний виконавець відразу ж оформить довідку про заборгованість. Мама бере цю довідку, виїжджає з дитиною за кордон і не повертається. А те, що у боржника могли бути об’єктивні причини не виплачувати аліменти або, можливо, йому не давали бачитися з дитиною, залишається на другому плані», - говорить Швець.

Можлива й інша ситуація: після розлучення батьки усно домовляються про аліменти, і всі гроші передаються готівкою. При виникненні конфлікту батько-опікун йде до виконавця і заявляє, що дитина аліментів ніколи не отримувала. В такому випадку батько-аліментник ніяк не доведе, що передавав гроші або купував дитині все необхідне. У нього може не виявитися ні чеків, ні розписки, ні банківських виписок. Щоб цього уникнути, юристи радять оформляти всі взаємини офіційно через державну виконавчу службу або ж збирати всі чеки і розписки.

У цього закону дуже хороша мета, але зроблений він абияк. Всі покарання наступають через 6 місяців. А ці 6 місяців дитина що буде їсти? На це питання закон поки що не відповідає.

В юридичному співтоваристві ставлення до документа неоднозначне. Одні фахівці вважають, що посилення покарання за несплату аліментів скоротить число злісних неплатників. Інші переконані, що закон сирий і багато його положень не продумані. Зокрема, не прописано, як саме будуть вилучатися водійські права або дозвіл на володіння мисливською зброєю.

«Багато треба доопрацювати. Однак не варто занадто критично ставитися до закону», - резюмує адвокат Ольга Лепіхін. А до тих пір радить всім батькам-платникам аліментів частіше перевіряти свою пошту, повідомляти зацікавленій стороні про зміну місця проживання, завжди залишатися на зв’язку і головне - забезпечувати своїх дітей.

Таким чином, проголосувавши за новий закон про аліменти, наш парламент вже вкотре довів, що він знаходиться далеко від українських реалій. Ба більше, такі постанови далекі і від європейських норм. Крім того, цей закон можна вважати абсолютним зазіханням на базові цінності і права людини. Він порушує основні конституційні права людини, адже тепер без суду і слідства виконавець дуже швидко і просто може обмежити право виїзду за кордон неплатника аліментів, позбавити його водійських прав або ліцензії на володіння мисливською зброєю. А от, щоб «відбілити» своє чесне ім’я та повернути, скажімо, водійські права, платнику потрібно розраховувати виключно на власні сили, адже новий закон ділить батьків тепер на «чорних» і «білих» і, зрозуміло, захищає права останніх.