Недоліки програми “Доступні ліки”. Вікно для зловживань

24 января 2018, 14:51
0
91
Недоліки програми “Доступні ліки”. Вікно для зловживань
Фото з Інтернету

Як за три місяці вдалося освоїти на 55% коштів більше, ніж за півроку

Минув рік, відколи в Україні де-юре почала працювати урядова програма із забезпечення населення доступними за ціною ліками, яка де-факто запрацювала у квітні минулого року. За цей час по всій Україні за даними МОЗ відпущено ліків за 12 мільйонами рецептів на суму понад 600 мільйонів гривень. Які ж недоліки виявилися під час роботи цієї програми і чи залишає вона можливості для зловживань?

Найперше, що варто зауважити, — ця програма дійсно спонукала людей із найпоширенішими захворюваннями звертатися до лікаря та отримувати необхідне лікування. І хоча Реєстр програми містить лише монопрепарати і лише від трьох нозологій, все ж дуже велика кількість хворих на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет ІІ типу почали активніше лікуватися саме препаратами з переліку програми. Так порівняно з 2016 роком обсяги споживання ліків від серцево-судинних захворювань зросли на 90%, від цукрового діабету — на 76,5%, від бронхіальної астми — на 28%. Головним недоліком для хворих у частині обраних препаратів є відсутність у Реєстрі програми комбінованих лікарських засобів, якими зазвичай і лікують ці недуги. Це важливо, оскільки, наприклад, коли лікар за програмою виписує хворому на гіпертонію той же “Фуросемід”, він має порадити придбати ще й “Аспаркам” — для відновлення балансу калію і магнію в організмі. Але коли пацієнт обирає безоплатний засіб за програмою чи стане він купувати додатковий препарат власним коштом? І це — лише один приклад.

Втім навіть при такому зростанні споживання лікарських засобів з переліку програми, все рівно не вдалося повністю освоїти виділені на неї кошти (за понад півроку використано лише 235 мільйонів гривень з виділених на 2017 рік 700 мільйонів, відпущено ліків за 6,5 мільйона рецептів). Таке слабке освоєння коштів пов'язане з низькою вартістю препаратів у Реєстрі програми та низькою граничною націнкою, встановленою для аптек-учасниць, яка навіть не покриває витрат аптек на обслуговування цієї програми. Це є одним із головних недоліків програми для аптек-учасниць. Проблема полягає в тому, що низька вартість середнього рецепта і низька гранична націнка не дають можливості аптеці покривати витрати, пов'язані з участю в програмі (логістика, оренда приміщення, оплата праці і т.д.).

“Перелік ліків від серцево-судинних хвороб мене, як кардіолога, теж не влаштовує. Сучасних, найефективніших препаратів у ньому просто немає. Наприклад, “Симвастатин” хорошої чеської фармкомпанії КРКА. Цей препарат є у протоколах лікування, і в МОЗівському списку на відшкодування він теж є. Однак у світовій медичній практиці зараз здебільшого використовують інші статини – більш ефективні і більш дорогі, звісно. Один з найефективніших препаратів проти гіпертензії – “Периндоприл”, який масово використовують у світі вже більше 15 років, у МОЗівському списку просто відсутній. Тобто, перелік не зовсім відповідає потребам сучасності. Фактично, у ньому майже немає препаратів, які б я призначив своїм рідним. А особисто я до вибору лікування для пацієнтів підходжу саме з таких позицій”, – пояснює кардіолог з Полтавщини Олександр Мохначев виданню “Трибуна”.

Є також критичні зауваження щодо механізму відшкодування вартості лікарських засобів за програмою “Доступні ліки”. Він розроблений таким чином, що найдешевші препарати опинилися у монопольному становищі: розмір відшкодування вартості кожного препарату визначений у межах ціни найдешевшого засобу для кожного МНН. Тобто, якщо упаковка вітчизняного “Аміодарону” (30 таблеток по 200 мг) коштує 43,31 грн., то за програмою її можна отримати без доплати. А за словенський “Аміодарон” таким само дозуванням вартістю 81,20 грн. потрібно доплатити 37,89 грн. (81,20 - 43,31=37,89). Таким чином найдешевші препарати, вартість яких державою відшкодовується повністю, мають переваги над іншими, дорожчими препаратами, за які потрібно доплачувати. Це ставить виробників у нерівні конкурентні умови.

Механізм забезпечення населення ліками за кошти бюджету також не надто прозорий, і саме він залишає можливості для зловживань. Умовами програми не передбачена можливість перевірки отримання ліків пацієнтом. Аптеки-учасниці звітують двічі на місяць про кількість рецептів та вартість відпущених за ними ліків. Якщо виходити з того, що всі лікарі та фармацевти діють чесно та використовують бюджетні кошти виключно на те, на що вони були виділені, тоді, звісно, можна спати спокійно і не турбуватися про рівень корупції у медицині в цілому та забезпеченні населення доступними за ціною ліками зокрема. Однак, з огляду на те, що у вітчизняній медицині проблеми накопичувалися кількадесят років, а зв'язки цілого ряду зацікавлених осіб вже давно усталені, навряд чи можна бути абсолютно переконаним у тому, що за наявності можливостей для зловживань не знайдуться бажаючі ними скористатися. І в даному випадку неправильно оформлений рецепт із зазначенням торгової назви препарату, а не МНН, — не найбільше порушення з боку лікаря.

Зокрема йдеться про те, що факт отримання ліків пацієнтом перевірити неможливо. Перше — аптека, яка уклала угоду з розпорядником коштів, як уже зазначалося, звітує лише про кількість рецептів та вартість їх відшкодування. Друге — немає контролю за тим, чи рецепт отримала реальна людина, чи він був виписаний з конкретною метою — отримати з бюджету відшкодування за ліки, які ніхто не отримав, і які потім ще й продати можна. І от цей подвійний гешефт перевірити фактично неможливо. Мораторій на перевірки аптек не лишає можливості переконатися, що аптека дійсно закупила, а потім відпустила за “Доступними ліками” саме ту кількість препаратів, яку зазначила у звіті на відшкодування.

І якщо порівняти результати роботи за програмою реімбурсації “Доступні ліки” за півроку та за останні три місяці минулого року, постає питання: яким чином вдалося освоїти 365 мільйонів гривень за 5,5 мільйонами рецептів, коли протягом шести місяців вдалося відпустити пацієнтам “доступних ліків” за 6,5 мільйонами рецептів на 235 мільйонів гривень? При тому, що реєстр програми містить лише кілька дороговартісних позицій, як, наприклад, лікарський засіб від бронхіальної астми “Будесонід”, сума компенсації від держави за який становить 852,95 грн. за упаковку. Невже кількість хворих на бронхіальну астму різко зросла наприкінці року? Чи серед зими з'явився новий невідомий офіційній медицині шкідливий фактор впливу на стан здоров'я цієї групи пацієнтів і вони стали використовувати по кілька флаконів цього аерозолю на місяць, хоча раніше вистачало одного?

Такі випадки цілком можуть мати місце, оскільки контроль за використанням коштів аптеками-учасницями програми відсутній. І хоча історія не терпить умовного способу, припустимо, що молода команда МОЗ вивчила досвід попередніх років і ретельно дослідила результати впровадження попередньої програми реімбурсації. В такому разі вона б врахувала і те, що в Україні існують давні зв'язки, назвемо їх дружніми, між головними лікарями і деякими приватними аптеками. І тоді програма “Доступні ліки” була б досконало продумана, в ній був би передбачений механізм контролю за використанням коштів, контролю за отриманням ліків саме тими, кому їх виписали. Лікарі б справді виконували взяті на себе зобов'язання лікувати пацієнта, а не лише освоювати бюджетні кошти по максимуму. Вікно для зловживань досить таки велике, адже виділені на 2017 рік кошти так і не були повністю освоєні через низьку вартість препаратів у переліку програми.

Насправді ж передбачити прозорий механізм для контролю за використанням коштів не так вже й складно: варто лише персоніфікувати відпуск ліків через запровадження електронного рецепта, як це було зроблено при розробці механізму реімбурсації інсулінів. Там створено електронний реєстр пацієнтів та лікарів, ліки аптеки відпускають за електронним рецептом, в якому ставиться відмітка, що людина інсулін отримала, і лише тоді рецепт закривається. Ця інформація акумулюється, є можливість перевірити правомірність виписаного лікарем рецепта, завдяки чому система працює прозоро. Чи працюватиме так само прозоро програма “Доступні ліки” — питання до профільного міністерства, якому потрібно вивчити досвід минулого року та провести роботу над помилками.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: МОЗ,махинации,ліки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.