Священний голубий Синод

Півні в рясах

Нещодавно переглянув низку сюжетів журналістів про попів т.зв. Української православної церкви, в котрих розповідалося, як люди Божі заробляють на «пожертвах» простих людей і шикують за ці кошти. Проте мало де висвітлюється і ще одна сторона непростого монашого і священничого служіння УПЦ. Викликає несамовите обурення той факт, що проповідуючи вічні християнські істини і навчаючи свою паству, самі ці «вчителі» не живуть відповідно до біблійних заповідей, а навіть ще й виправдовують свої нахили і темні справи. Навіть такі протиприродні, як гомосексуалізм. Поспілкувавшись з вихідцями із даної «церкви», дійшов до висновку, що легше сказати, хто не «їздить» на задньому приводі, бо промишляють цим ділом там майже всі. Представників з Києво-Печерської лаври завжди вирізниш навіть по «слащавій» манері розмови. Історій про прихильників голубої віри в просторах інтернету безліч. І, як би це не було прикро, більшість з них відповідають реальності. На богослужіннях всі в ангельських образах святих, а в келіях, разом із своєю свитою (кілейники або іподиякони) доволі таки сумовито проповідують содомські цінності. Сам намісник лаври Павло Лебідь, як виявилось ще той геєнастоятель. Був випадок, коли молодий хлопчина (ім’я збережемо у таємниці) вступав у їхню духовну бурсу і чи то не мав всіх документів, чи по віку був замалий, але ззовні приглянувся преосвященнійшому владиці та після слів: «Немедленно принять» був зразу ж зарахований до голубих лав Духовної академії. Швидко став водієм та іподияконом митрополита. Все б здавалось добре складалось для майбутнього священика. Але є одне «НІ», був він нормальної орієнтації і ще не знав на що тоді «підписався». В один із вечір владика вирушив на зустріч, котра стала шоком для нового водія. Відкриваються двері квартири, а там, хто б міг подумати, засідання «Голубого синоду», простіше кажучи гомосексуальна оргія. Хлопець в шоці, кинувши, ключі від автомобіля побіг звідти куди очі бачили. Документи з «духовного» закладу забирали вже його рідні. Їм їх ніхто віддавати не хотів, проте все було вирішено, коли владиченька почув прізвище студента і промовив своїми устами: «Немедленно отчислить». Нелегкий шлях в майбутні священнослужителі, спати в стінах духовного закладу надійніше на спині, а то тільки Господу відомо, хто з архимандритів завітає вночі в святу обитель для спільного «молитовного правила». А владика Агафангел навіть підрясник обрав відповідного кольору, щоб зразу видно було, як з ним варто вирішувати питання. Це ж наскільки вже треба бути голубообразним, щоб своєму наложнику, тобто улюбленому іподиякону дати прізвисько «Нежный». Ректор КДА Забуга - справжній приклад духовного життя для своїх студентів, особливо під час численних алкозасідань і оргій, де проходять «голубе хрещення» майбутнє духовенство.

Випадків багато і відомості про них поширені в інтернеті. На жаль, це жахлива реальність, коли молоді люди, студенти духовних закладів сходять з розуму після таких розбещень через внутрішні протиріччя і докори сумління. Один такий студент, після розбещення регентом хору, зійшов з розуму і ледь не покінчив з життям в метро, у результаті зібрав речі і поїхав додому.

І таких прикладів багато, але вони замовчуються. Чому такі «святі» люди навчать наших дітей? Як їм вдається постійно лицемірити та порушувати всі можливі правила і норми? Чи довго ще Господь терпітиме цей Содом в Україні…

Хоча, за моїм переконанням вираз «Месть ето блюдо которое подают холодным» таки повинен діяти. Чому ці скаліченні хлопці, повинні мовчати…Хлопці звертаюсь до ВАС…схаменіться, не тікайте скажіть людям правду. У вас там можливо залишилися друзі, які можливо потрапили у лапи «святих спокусників» згуртуйтеся, боріться і не просто кажіть тихенько а «ПОКАЖІТЬ» цей содом, який процвітає у семінаріях та монастирях Московського патріархату.