Аптеки вийдуть з програми “Доступні ліки”, якщо її не буде змінено

Програма не враховує потреб пацієнтів та збиткова для аптечних мереж

Турбуючись про здоров'я українських громадян, Міністерство охорони здоров'я запровадило програму “Доступні ліки”, яка має забезпечити доступними за ціною лікарськими засобами хворих на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальну астму. Але перший місяць роботи цієї програми показав, що пацієнти залишаються незадоволені, а аптечні мережі — учасники програми втрачають прибуток.

Звичайно, не можна не віддати належне державі за турботу про здоров'я найбільш незаможних громадян, які навіть 5 гривень змушені економити. Зважаючи на європейські прагнення України, запровадження програми реімбурсації можна вважати запозиченням передового досвіду і одним з перших кроків на шляху реформи системи охорони здоров'я. Ця програма передбачає державну компенсацію аптекам за ліки, відпущені пацієнтам безоплатно або з частковою доплатою. Тут варто нагадати, що українці дуже схильні до самолікування, а під впливом реклами здатні самі собі діагностувати різні захворювання та призначати лікування. Тому перша мета програми “Доступні ліки” - стимулювати населення перейти від самолікування до лікування під постійним наглядом лікаря, а друга — зробити життєво необхідні ліки доступними за ціною навіть найбіднішим громадянам. Тепер по суті реалізації програми реімбурсації.

Пацієнти скаржаться і конфліктують

Як це часто буває з гарними ініціативами, їх реалізація чомусь відбувається найбільш дивовижними і невивіреними шляхами. Найперше — це абсолютно дилетантський підхід до запровадження цієї важливої і потрібної програми з боку самого МОЗ. Маючи на меті запровадити в Україні програму реімбурсації, чиновники міністерства настільки поспіхом готували нормативну базу, що не звернули уваги на досвід попередніх років, не врахували наявності чинних Постанов, не звернули уваги на думки експертів та операторів фармацевтичного ринку.

Програма мала офіційно запрацювати 1-го квітня, але тільки 25 березня МОЗ запропонував форму типового договору аптекам, а 27 березня запросив до участі в програмі виробників та імпортерів ліків. Тобто, за 3-5 днів ринок мав прийти у повну готовність, не розуміючи, що, кому, на яких умовах і за скільки відпускати. І от — 1-е квітня, немає ні реєстру торгових назв лікарських засобів, ні цін, ні угод з постачальниками ліків. Але вже є рецепти від лікарів і черги за ними у поліклініках.

Нарешті, після появи реєстру торгових назв препаратів з цінами, програма почала працювати. І одразу посипалися скарги на “гарячі лінії” як місцевих органів влади, так і урядового контролю. В аптеках зчинився ажіотаж та скандали: через велику кількість бажаючих отримати дешеві ліки, утворилися черги. Люди годинами вистоювали за “доступними” ліками, і не могли отримати свої препарати через неправильно оформлений рецепт. Справа в тому, що відповідно до Постанови про реімбурсацію, в рецепті має бути вказана міжнародна непатентована назва засобу (МНН), а не торгова назва. Аптека ліки за таким рецептом не відпускає, бо не отримає за нього компенсації.

Через велику кількість виписаних рецептів, яка накопичилася до того, як аптеки включилися в роботу за програмою “Доступні ліки”, ліки дуже швидко розбирали, виникла дефектура, пов'язана також і з тим, що постачальники не встигали завозити ліки аптечним мережам, а частина засобів з реєстру програми взагалі в дефіциті. МОЗ пояснює це тим, що деякі фармвиробники не розрахували виробничих потужностей, і на 10 препаратів з переліку досі є дефіцит. Зрозуміло, що все це викликає невдоволення пацієнтів.

З іншого боку конфліктні ситуації від початку були закладені інформаційною кампанією, наче бомба уповільненої дії. Реклама програми реімбурсації переконала населення в тому, що “Доступні ліки” - це безоплатні ліки. І після кількагодинної черги в поліклініці за рецептом, вистоявши ще годину-дві в аптеці, вже на касі людина раптом дізнається, що вона має щось доплатити. І тут у провізора летять вже не лише грубі слова, але й те, що є в руках: чи то подертий на клапті рецепт, чи ціпок, який поцілив у скляну вітрину... Зверніть увагу, це людина, яка хоче зекономити бодай якусь копійчину зі своєї й так далеко не депутатської пенсії, хвора, знервована, яка вистояла довгу чергу у закритому приміщенні. Чи дочекалася б вона своєї черги у спеку? Чи потрібно було б викликати невідкладну медичну допомогу?..

Хвилю негативу викликає у хворих на гіпертонію й те, що нова програма містить 86 засобів (всього в переліку 157 препаратів) і складається виключно з монопрепаратів. Подібна програма, яка працювала в Україні кількома роками раніше по гіпертонії, призвичаїла людей із цим захворюванням до певних лікарських засобів (в тому числі і комбінованих) як вітчизняного, та і іноземного виробництва. Але звичні гіпертонікам засоби не були включені до програми “Доступні ліки”, - кого ж цікавить думка хворих? Її ніхто і не запитував...

Попередні спроби реімбурсації

Найбільш цинічно звучать заяви чиновників МОЗ про те, що “Доступні ліки” - це нова для України програма, яка вперше запроваджує програму реімбурсації. Може, для нової команди міністерства вона й нова, але якби вони хоча б трохи дослідили те, що вже працювало до їх приходу в міністерство... Наприклад, з 1998 року в Україні чинна Постанова КМУ №1303, відповідно до якої пільгові категорії населення та хворі на амбулаторному лікуванні отримували ліки БЕЗОПЛАТНО за 35-ма нозологіями! Ця програма і досі діє у столиці нашої держави, міська влада виділяє на її реалізацію коштів У ЧОТИРИ (!) рази більше, ніж виділено Києву за програмою “Доступні ліки”. І уявіть собі міру невдоволення хворих на цукровий діабет ІІ типу і бронхіальну астму, яким за новою програмою потрібно доплачувати за ті ліки, які вони 20 років отримували безоплатно.

Кілька слів про пілотний проект та перший млинець грудкою. Слово “реімбурсація” увійшло у активний словник українських чиновників від медицини ще 5 років тому, а у 2013 році навіть були спроби реалізувати переваги реімбурсації на практиці із впровадженням програми відшкодування вартості ліків від гіпертонії. Тоді це був дійсно пілотний проект, який продемонстрував певні недоліки. Зокрема, це:

- відсутність методології та критеріїв відбору ліків, вартість яких відшкодовувалася,

- можливість нормативно змінювати структуру ринку на користь певних виробників,

- непрозорість системи призначення препаратів лікарями, лікування “мертвих душ”,

- відсутність системи звітності щодо реалізації проекту по реімбурсації,

- витіснення з ринку ефективних препаратів більш простими.

Закінчилися кошти — припинила роботу і програма, залишивши величезні борги перед аптечними мережами.

Чому не включаються комерційні аптеки?

Декларуючи турботу про здоров'я пересічних громадян, чиновники МОЗ розпочали свій лицарський турнір із так званою “фармацевтичною мафією”. Але це не боротьба з корупцією у самому міністерстві, не подолання злочинного поширення фальсифікованих ліків і т.д. Ні. Це — боротьба з вітряками. З операторами ринку, які працюють у правовому полі, які підтримують реформу медицини, які прагнуть запровадження в Україні кращих європейських практик. Боротьба, бо хоч участь у програмі “Доступні ліки” добровільна, вона економічно не вигідна аптечним мережам. При цьому всі зауваження до програми реімбурсації, висловлені аптечними асоціаціями та представниками аптечних мереж, чиновники МОЗ проігнорували.

Перший місяць роботи за програмою “Доступні ліки” виявив її головний недолік для аптечних мереж: це великі затрати аптеки при низькій вартості середнього рецепту. Прості підрахунки показують, що середня вартість рецепту складає близько 32 гривень. Вирахуємо податки, витрати на логістику і отримаємо прибуток у 2,86 гривні. А оренда, зарплата працівникам аптеки та інші витрати “з'їдять” більшу половину цієї суми. Врахувавши обсяг витраченого часу на кожного пацієнта (це як мінімум 10 хвилин кваліфікованого обслуговування), велику кількість відвідувачів протягом дня, отримаємо заробіток аптеки аж ... 50 гривень у день. Хто хоче витратити свій час та нерви (бо ж працювати доводиться із соціальним сектором, людьми, які й так незадоволені, хворі, знервовані, стомлені довгою чергою) і заробити за цілий день 50 гривень?

При цьому з кожним днем зростає дефектура препаратів, адже ціни, за якими виробники погодилися відпускати ліки в рамках проекту, актуальні лише за умови 100% передплати. Деякі виробники погодилися навіть на 15-денне відтермінування, проте це — не реально, оскільки ні аптеки, ні дистриб'ютори ніколи не працювали і не працюватимуть за передплатою, особливо в умовах збитковості проекту. А відтемінування оплати мало б складати більше 40 днів, аби аптечні мережі могли сформувати обіговий склад і безперебійне забезпечення асортименту.

Тому й не поспішають долучитися до програми реімбурсації комерційні аптеки. Комерційна аптека має економічно обґрунтовану площу — 55 м². Це лише одна каса. Якщо до цієї каси стане черга пацієнтів з рецептами, які за день принесуть аптеці 50 гривень прибутку, таке підприємство просто не витримає конкуренції. А вона у цьому бізнесі дуже жорстка, адже лише у столиці діє 1,5 тисячі аптек і понад 20 тисяч по всій Україні.

Ось і пояснення, чому комерційні аптеки не беруть участі в цій програмі. Адже поки аптека переповнена людьми з пільговими рецептами, пацієнти із “живими” грішми йдуть до іншої аптеки, а це — недоотриманий прибуток. Тобто у кращому випадку учасник програми вийде на “нуль”, але швидше за все, як це часто трапляється в азартних іграх з державою, ця лотерея для аптечних мереж буде програшною. Особливо з огляду на той факт, що поки аптека обслуговує сотні пацієнтів за програмою “Доступні ліки”, вона втрачає обсяги продажів інших ліків. А це вже загрожує втратою контрактів із виробниками та імпортерами, оскільки знижки, бонуси та інші програми для операторів ринку діють лише при певному обороті лікарських засобів.

Тож поки що програма “Доступні ліки” - це не взаємовигідна співпраця аптечного бізнесу і держави, а банальне соціальне навантаження. Українські аптеки мають безоплатно робити те, за що по всьому світу держави платять. Наприклад, у країнах Європи кваліфіковане обслуговування пацієнтів аптеками як закладами охорони здоров'я коштує від 12 до 20 євро. От і виходить, що декларуючи найкращі наміри, МОЗ не врахувало ні потреб населення, ні інтересів аптечних мереж. І справа не в тому, будуть чи ні кошти на компенсацію за цією програмою. Справа в тому, що для аптечних мереж програма “Доступні ліки” на разі збиткова, і вони, як добровільні її учасники, незабаром добровільно цей проект залишать.