PR і ненависть навколо блокади

Блокада має перейти в більш конструктивний рівень. Інакше вона виродиться як медіа-привід, поляже у міжпартійній боротьбі. Що ж робити?

У чудовому фільмі «Wag the Dog» є цитата: «Війна закінчилась. Все закінчилось. Я бачив по телевізору».

Блокада ОРДЛО, яка почалася 25 січня повернула війну на екрани. Ми всі побачили – війна не закінчилася.

Зараз конфлікт перейшов у іншу фазу. Із боротьби з корупційними схемами блокада перетворилася на політичні розборки між Андрієм Садовим і Петром Порошенком. Не здивуюся, якщо незабаром туди приїдуть Мураєв і Бойко – роздавати гуманітарку та розповідати про злочини Банкової. Так завжди трапляється, коли риторика підмінює аналітику, а гасла називають рішеннями.  

Парламент не дав консолідованої позиції щодо блокади. Проти блокади висловилися депутати від РПЛ.  Немає однозначних заяв від «Народного фронту», «Солідарності» та «Батьківщини». Про економічні ризики від блокади згадав колишній губернатор Донеччини Сергій Тарута. Він вимагав перестати рекламуватися на Донбасі та припинити вирішувати політичні конфлікти через маніпуляції на війні, чи навіть торгівлі з окупованими територіями, закликав направити політичну енерегію на пошук мирних рішень по звільненню Донбасу.

Притаївши дихання, намотуючи кола серед владоможців, думають про те як понести менші втрати Ринат Ахметов і його команда. Їх мета – дати блокаді вичерпати себе, показати учасників блокування неконструктивними, інформаційно знищити.

Блокада має перейти в більш конструктивний рівень. Інакше вона виродиться як медіа-привід, поляже у міжпартійній боротьбі. Що ж робити?

Необхідно перевести блокаду на юридичний рівень і домагатися перевірки бенефіціарів. На рівні судів. Ближче до Києва – до ЗМІ. Інакше клінч між Порошенком і Садовим може стати гарним полем для втручання третіх сил. Це можуть бути розборки різних ветеранських груп (на таку думку наштовхує перестрілка між «Східним корпусом» і «Донбасом» у Харкові). Чи штурм «обурених працівників підприємств» блокувальників. Врешті-решт, ініціатива щодо розгону блокади, необов’язково з ініціативи Києва – досі невідомо, хто спустив «Беркут» на студентів у листопаді 2013 року.

Настав час інформаційної роботи з працівниками підприємств, які продовжують працювати з ОРДЛО. Без інформації та розуміння того, що робити, вони дійсно можуть піти до терористів (про що згадував губернатор Павло Жебрівський). Метою Києва має стати переконання цих робітників у необхідності працювати на Україну, а не подарувати її гобліну Плотницькому.

Врешті-решт, має бути представлено бачення деокупації Донбасу та реінтеграції Криму.

Інформаційна частина блокади минула. І принесла свої результати. Питання подальших кроків. Таких кроків, які би не нашкодили Україні.