Сьогодні ми прощаємося з Великим Українцем - Богданом Дмитровичем Гаврилишиним.
Він практично архетип українця, що втілює кращі характерні риси - доброту, щедрість, мудрість, завзятість, розум, гумор, легкість...
Під час однієї з наших зустрічей він якось несподівано наголосив, що Україна постійно виступає прохачем, керманичі кажуть чого ми хочемо від світу, а ми ж самі так багато можемо дати світу, збагатити його своїм унікальним внеском і самі від того виграти ще більше. Дуже вразила тоді ця відверта розмова в його скромному затишному кабінеті в Женеві.
Він сам дуже багато дав світу, і продовжуватиме давати через своїх учнів, книги, ідеї. Завдяки ньому багато людей в світі побачили Україну по-іншому. Тепер наше завдання, завдання його учнів, втілити в життя його мрії про квітучу та успішну Неньку. Це наша відповідальність перед Богданом Дмитровичем. Я вірю, я знаю, я відчуваю - Молодь змінить Україну!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.