Починаючи
з 2014 року уряд «реформаторів» системно
придушує розвиток підприємництва. Це стосується як малого бізнесу – спрощенців
(збільшення єдиного податку вдвічі у 2015 році; намагання примусити
сплачувати ЄСВ підприємці, що показують нульову декларацію та ін.) так і
системного, наприклад аграрного.
За
підрахунками експертів, від 25 до 27 млрд грн втратять ті, хто сьогодні
працює за спрощеною системою оподаткування на селі. Це 52 тисячі фермерських
господарств, які змогли встояти перед натиском, що був під час ухвалення
бюджету 2016 року.
Україна
має сформовану аграрну спрямованість виробництва. Це саме та галузь, яка
виступила своєрідною «точкою опори» для економіки України в кризові роки з 2008
по 2013 роки, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували падіння
виробництва, але саме завдяки зростанню сільськогосподарського виробництва
Україна зберігала позитивну динаміку ВВП (у 2008
році зростання ВВП становило
2,2%, з яких 1,1 в.п. було забезпечено збільшенням сільськогосподарського
виробництва на 17,1%, у 2013
році
ВВП на нульовому рівні при збільшені сільськогосподарського виробництва на
13,6%)
..
В
ці роки в аграрному секторі державна підтримка показала себе високоефективною,
а відповідно і виправданою. Так, наприклад окрім спеціального режиму
оподаткування ПДВ, який залишаву розпорядженні аграрії обсяг оборотних коштів
не менший за 20 млрд.
грн., в 2013 році існувала пряма державна підтримка
твариництва, садівництва, хмелярства, а також Аграрним фондом формувався
інтервенційний фонд і закупівля матеріально-технічних ресурсів для потреб
сільськогосподарських товаровиробників в обсязі 1
млрд.
доларів США
(7,2
млрд.
грн.).
Уряд
позбавив аграріїв і мізерної прямої підтримки і податкових преференцій, які вже
в 2016 році призвели до втрат обігових коштів не менше 20
млрд.
грн. і це за умови дії перехідного режиму
по сплаті ПДВ, а саме збереження в їх розпорядженні 15% - за операціями із
зерновими і технічними культурами, 80% - за операціями з продукцією
тваринництва, 50% - за іншими сільськогосподарськими операціями.
В
бюджеті на 2017 рік передбачене повне скасування спеціального режиму
оподаткування ПДВ для аграріїв, що призведе
до втрат не менше 30
млрд.
грн
., що становитиме понад 1 млрд.
доларів США.
Проект Державного бюджету на
2017 рік спирається на занадто «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не
враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни
податкового і бюджетного законодавства, які вже традиційно пропонує уряд з
метою «збалансування» проекту бюджету.
Також прийнятий макропрогноз передбачає
зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році
(як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового
попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це
призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і як наслідок –
на прискорення інфляції.
Крім того, в проекті бюджету на 2017
рік уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації
економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від
детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень
доходів зведеного бюджету перевищує 88,6
млрд.
грн.(3,43%
від ВВП)
(!).
У 2017 році, відповідно до змін податкового
законодавства наприкінці 2015 року, для аграрних товаровиробників повністю ліквідується спеціальний режим
оподаткування ПДВ, тобто позбавляються дієвої державної підтримки.
Натомість проект
бюджету передбачає мізерні кошти на підтримку аграріїв, які розподілятимуться
за виключно непрозорими правилами. До того ж, половину цієї підтримки
(а саме 1,5 млрд. грн.)
– передбачається за рахунок сумнівних джерел – надходжень від спец.
конфіскації корупційних коштів.
Таким чином бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік та поданий на її основі проект Держбюджету не
відповідають ані очікуванням підприємців і звичайних громадян, ані викликам
сьогодення, що стоять перед Україною.