Українці все більше усвідомлюють небезпеку економічного поневолення

Найбільшою зовнішньою загрозою українці вважають залежність від закордонних кредиторів.

Як свідчать результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова, найбільше українці бояться навіть не війни, а залежності від іноземних кредитів, зокрема наданих МВФ, ЄС та США. Результати соцопитування були презентовані у Києві в середу, 5 жовтня.

Дослідження проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 27 по 31 травня 2016 року у всіх регіонах України за винятком окупованих територій. В опитуванні взяло участь 2019 респондентів віком від 18 років. За словами організаторів дослідження, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Оцінюючи рівень небезпеки від зовнішніх сил, респонденти дали 4,4 бала (із 5-ти) залежності країни від кредитів США, Європейського Союзу, МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій. Такий результат є дещо вищим за рівень усвідомлення небезпеки від безпосереднього військового протистояння з Росією.

Прозорливість українців приємно дивує. Адже про небезпеки кредитного закабалення майже не говорять ні ЗМІ, ні політики. Навпаки, чинна влада намагається піднести тему отримання кредитів до рівня ледве не національної ідеї (достатньо пригадати, у якому руслі цю тематику озвучує Порошенко).

Отож, суспільство на стихійному рівні усвідомлює небезпеку залежності від кредиторів. І не даремно. Не зачіпаючи глибшого аналізу світової фінансової системи, можемо сказати, що кредитування — це один із важливих інструментів економічного і фінансового контролю. Чого лиш варті нинішні висунуті Україні вимоги Євросоюзу та МВФ. Перший вимагає зняття мораторію на експорт лісу, другий — на продаж землі.

Формуючи свої вимоги, кредитори можуть ставити перед собою різні цілі: від виконання замовлень окремих транснаціональних корпорацій до реалізації масштабних геополітичних стратегій.

Тотальна корумпованість і колоніальний характер економіки змушують погодитися, що для України кредити часом і справді є чимось на кшталт заходів, що надаються пацієнту у реанімації. Але проблема в тому, що ніхто з нинішнього керівництва держави не бажає виправити ситуацію. Сьогоднішня політична еліта цілком задовольняється колоніальним становищем України.

Поки що наголос на потребі звільнення від зовнішньої економічної залежності є характерним лише для націоналістичних сил. Як бачимо, попит на такі ідеї існує. А це означає, що українські націоналісти за умов правильної подачі власних ідей мають неабиякий потенціал суспільної підтримки.