Особливості географії розпаду.

війна

На жаль, або на щастя, ми живемо в період завершення розпаду класичних імперій. Здається в світі їх більше не залишилось, крім однієї, звісно.

Приємно усвідомлювати, що цей колос безпорадно розмахує руками, марно намагається здолати силу земного тяжіння, що вже задала крін, його колись твердій постаті. Але це тільки коли ти знаходишся на безпечній відстані. Ми ж з вами, на жаль, опинились в зоні досяжності його хаотичних загрібал, і ця потвора всіма силами прагне втримати рівновагу, чіпляючись за нас.

Та вже її час вийшов. Принципи, які колись забезпечували міць імперій в нашому світі вже не актуальні. На глиняних ногах не те що нікуди не дійдеш, вже встояти не можливо. А стояти, навіть іти не можна, требі бігти, бо весь світ поспішає, змагаючись у продуктивності, науці, стандартах життя. А тут така маса, така інертність. З такими габаритними показниками у нашому динамічному світи ніяких шансів, це вирок. Зустріч колоса з ґрунтом неминуча. Думаю грохотом, копоттю та ударною хвилею накриє всіх навкруги. І це не важко уявити, інтерполюючи у майбутнє події з минулого. У цьому сенсі мені запам’яталося, як починав розвалюватись у кінці 80-х радянський блок. Наприклад, Польща. Там все пройшло більш менш спокійно, як і в решті країнах, хіба що, окрім Румунії. Далі на схід - Прибалтика. Там імперія вже задіяла війська, які стріляли в людей, були загиблі. Потім пауза в 25 років, і наступний віха розвалу совка - Україна 2014 року. Тут вже просто загиблими в столиці не обійшлося. Напруга дійшла такого ступеню, що спахнула війна. Імперія відчуваючи небезпеку все ближче, пручається все сильніше. І не дарма, бо наступна черга зрозуміло чия. Думаю «великі стратеги» у Кремлі, бояться не тільки самого факту смути, страшні кремлівські сни навівають їм розмах такого дійства. І як кожний наступний етап розпаду був жахливішим попереднього, можна тільки уявити на скільки драматичнішим все буде у них в порівнянні з тим, що вони заварили у нас. Думаю однією Чечнею «найчистіша та найгуманніша» не відбудеться. Далі буде багато «цікавого», смутного і трагічно одночасно. І чекає нас повторення європейської епопеї, тільки вже з російськими біженцями. У цьому сенсі може буде доречною стіна, що будується на кордоні з Росією, хоч якась гарантія від чергової азіатської навали. А може слідуючи модному кремлівському тренду, біженці теж до нас завітають гібридні, ну тобто разом із своїми територіями?!)