На подвір‘ї війна, а ми все колядуємо...

На дворі війна, економіка не те що котиться - падає вниз у штопорі. Проблем до лиха, а керівництво держави все їздить по заморських фуршетах виколядовує нові транші кредитів...

Проблем щодня стає все більше, і пересічний українець інтуїтивно відчуває, що з нашою економікою не все гаразд. Куди ми котимось? Прем‘єр-міністр кілька днів тому чесно визнав, ще й на міжнародній зустрічі, «ключові виклики, що стоять перед Україною»: війна, високий рівень корупції та безнадійна залежність від російських енергоносіїв. Падіння економіки у прірву, значиться, для України не такий вже й виклик. Ну то нехай, що в другому кварталі вона впала майже на 5% в порівнянні з попереднім роком. Всесвітній Банк он взагалі прогнозує, що за цей рік вона втратить 8%. Визнати виклик – то ще й працювати над проблемою доведеться, а кому воно хочеться?

Набагато цікавіще покататись по міжнародних зустрічах, повиступати перед світовим бомондом – і політичним, і економічним. І світ подивитись, і себе показати. А то вдома що? Цей ненаситний народ український все якоїсь роботи вимагає, результатів йому подавай. Теж мені роботодавець знайшовся. Ще й погрожує: не будеш працювати – звільню до біса. І не за Кзотом, а за новою революційною модою. А порядки зараз круті – то в сміттєвий бак кинуть, то зеленкою обіллють, то інтерфейс підправлять. А зима холодна наближається, хто їх зна, ще й з опалу на Майдані спалити можуть – в чиновниках сала чимало, гарно горітимуть. То й і доводиться бідним, аби додому не вертатись, все по європейських та американських фуршетах нових грошей колядувати.

Та щось ці інвестори якісь незговірливі стали. Кажуть, нема реформ – гоу хоум. Їдьте працюйте, а щось вирішите суттєво, то повертайтеся, ми вас знову послухаємо. Році так в 2015-му, ближче до кінця. Кажуть, от саме зараз, аби давати в українську економіку гроші, треба спочатку в ній діри полатати. Обіцяли економічні реформи до піни з рота – тож давайте, реформуйте врешті решт! Самі визнали, що корупція зашкалює – то чи не час вже люструвати продажних чиновників і суддів, третій десяток років про цю проблему говорите, ніяк з нею розлучитись не можете! Щоб уряд засучив рукава та й попрацював так, щоб і бізнес відчув і грунт під ногами, і повітря, щоб дихати! Чи будуть якісь позитивні зрушення, окрім зустрічей на вищому рівні? – запитали в Європейській бізнес-асоціації.  

Нема реформ – нема підтримки. Падайте самі. Більш влучної оцінки нинішній роботі уряду годі й придумати.

До речі, вдома від уряду чекають того ж самого. Соціологи з Центру Разумкова тут в людей попиталися, чим би КабМіну зайнятись на дозвіллі, а може ще й в законний робочий час, то 54,5% одразу сказали, що непогано б з економічною кризою для початку розібратись. Потім – 37,4% - про мирний Донбас подбати, а тоді вже про тепло взимку і стабільні виплати зарплат і пенсій. Ну і територіальну цілісність України зберегти. І щось ніхто не зажадав нових міжнародних зустрічей. Ех, народ, геть на міністерській роботі не розуміється!

Лише рік тому про рецесію економіки геть не йшлося. Вона навіть зростала потроху – ну як потроху? На 3,7% в 4 кварталі 2013 року підтягнулась, в порівнянні з теперішнім «мінус п‘ять». Фінансово-еокномічний блок уряду Сергія Арбузова ще й реформи економічні проводив, хоч ніхто зараз як слід і не згадає які. Проте внаслідок їх Україна в рейтингу Doing Business продерлася вгору аж на 28 позицій і стала лідером у спрощенні умов для ведення бізнеса. І інфляції такої скаженої не було, і долар якійсь був нецікавий – коливався собі потроху щось біля восьми, та й по всьому.

Можливо, досі все списувати на війну? Досі колядувати по сусідах і випрошувати грошей? Чи не час вже хоч трохи попрацювати над собою? Оприходувати черговий транш – дитяча забавка для нашого КабМіна. Хтось може внятно пояснити, куди попередні подівались? Отож. Здається, на міністерських табличках на дверях ніде не написано «Міністерство випрошування коштів»? Час вже взятись за прямі обов‘язки чи поступитись тим, хто готовий працювати.