Якщо 2 тижні тому можна було боятися обстрілів, але їхати без перешкод, то зараз на тих самих дорогах (я не маю увазі щойно звільнені райони) обстрілів немає. Але є безперервний потік транспорту.
Микола Тихонов звернув
увагу на те, що за останні тижні вздовж доріг відновилася торгівля, це значить,
що життя іде спокійно, люди думають про перспективу. А ми з Дмитром
Андрієвським звернули увагу на те, що стало набагато більше транспорту. Якщо 2
тижні тому можна було боятися обстрілів, але їхати без перешкод, то зараз на
тих самих дорогах (я не маю увазі щойно звільнені райони) обстрілів немає. Але
є безперервний потік транспорту.
Щойно говорили з людьми,
які зупинилися на узбіччі – це компанія, що повертається у своє звільнене місто
– Дебальцеве. Вони понад 2 місяці жили на Полтавщині, а тепер планують обжитися
і запросити своїх нових полтавських друзів у гості. Нас із Дмитром теж
запросили, але хоча б тижні через 2, бо треба скло вставити, фасади
підфарбувати…
Вони знають, що
їх будинок через велику обережність української армії майже не постраждав. Але
у ньому жила терористична гидотна і понищила все, що можна. Тетяна показує
постільну білизну і подушки, посуд, який вони везуть із Полтави. Каже: «Не
будемо ж ми спати на тому, на чому спали ці скоти і їсти із тарілок, із яких
вони їли!».
Донбас оживає. Шкода,
що ще не увесь. Слава Україні! Слава героям!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.