Медведчук вирішив поPRпіаритись на моєму імені

Мало їм вихваляти антинародний референдум імені ПУТІНОЯНУКОВИЧА, так вони вирішили нагадати, що я в школі писав вірші російською мовою...

Ось що пишеться в заяві  "Українського вибору", який в народі називають "медведчуковським вибором", що її я знайшов на одному з Інтернет-ресурсів сьогодні:

"Можно быть благодарным депутату Киевсовета (а сейчас уже и Верховной Рады) Александру Бригинцу за его деятельность, направленную на сохранение исторического облика Киева. Но разве сам киевский русскоязычный поэт Бригинец, вдруг озаботившийся «национальным возрождением», одевшийся в шаровары и вступивший в националистическую партию, не «тушка» в самом неприятном, мировоззренческом, смысле? "

Справді, я писав вірші в школі російською мовою.... Не бачу в цьому нічого дивного, бо на нашій Дарниці українських шкіл вдень з вогнем не знайшлось і батьки змушені були віддати мене в російську школу.... Безперечно, в цій школі, як і в моєму дворі переважно говорили російською мовою, викладачі української були не в повазі, а викладачів російської носили на руках.... Отож, і писати я почав російською...

А потім... Потім, як зазначає проросійська структура кума Путіна, я став "тушкою", бо в 20 років остаточно відмовився від писання російською, хоч і був прибічником білінгвізму - тобто рівного володіння двома мовами. Тоді, у 80-х це сприймалось ледве не як націоналізм.... 

Я і сьогодні вважаю, що для громадянина України був би ідеальним трилінгвізм, коли людина говорила б вільно і українською, і російською, і англійською... Але, якщо з цього списку і виключати якусь мову, то точно не українську і не англійську...

До речі, до відома п. Медведчука,  шароварів у мене немає. Розумію, що для росіян це недопустимо, адже, як пишуть експерти в "шароварній" галузі до яких я себе не відношу,  "в России шаровары входили в полевую форму одежды императорской армии, а позже и белой армии".... Я не прихильник згаданих армій.... Але якщо п.Медведчук, народжений в Красноярському краї РФ,  подарує мені етнічні російські шаровари, я їх не викину, бо з повагою ставлюсь до історії і культурної спадщини усіх народів... Може, навіть, вдягнув би...

І щодо партій, точніше, щодо мого вступу в "националистическую партию" -  я, на відміну від п.Медведчука, протягом свого не такого вже й короткого життя, не входив до жодної партії.... Але, якщо би у мене був примусовий вибір вступати в медведчуковське СДПУ(о) чи в тягнибоківську "Свободу", я би, безумовно, вибрав СВОБОДУ.