А король-то голий…

Присвячується звіту уряду про "героїчне" просування реформ, або "крок уперед, три кроки назад"

Нещодавно оприлюднено рейтинг сприятливості ділового середовища, який щороку складає Світовий банк. Україна в Doing Business-2012 втратила сім позицій і перемістилася на 152-е місце. І все це – на тлі нещодавніх високих очікувань від реалізації програм реформ президента, в якій хрестоматійно описано, що треба зробити для того, щоб вести бізнес в Україні стало легше, прозоріше, чесніше...

Чому ж так сталося? Чому попри високі декларації про те, що Україна має увійти чи не в першу двадцятку країн із найкращими умовами введення бізнесу, ми врешті-решт на 152 місці?

 А відбувається це тому, що неможливо обманути бізнес. В якійсь момент, дивлячись на ситуацію в країні, він розуміє – «король-то голий». Розуміє, що умови ведення бізнесу не покращуються, адже ці умови він відчуває не паперовими звітами чи галочками у планах, а на фінансових результатах, захисті своєї власності або навпаки її повній незахищеності.

 Про це можна говорити емоційно, але краще – мовою аналітичного документа. Тому ми поставили завдання проаналізувати ситуацію, аби  з’ясувати, що насправді робиться за «прекрасним» планом реформ.

 Для цього ми взяли план, взяли звіт (оприлюднений на сайті Держпідприємництва), проаналізували нормативно-правову базу, а також звернення від підприємців, які до нас доходили.

 В результаті вийшла аналітична записка (з аналітикою можна ознайомитись за адресою http://pfi.org.ua/images/analitika_2011_PFI.doc ), яка показує,   чому ж Україна падає в рейтингах.   А тому, що реформ як таких насправді не відбувається. Все, що було зроблено за цей час, можна охарактеризувати відомою фразою Леніна: «Крок уперед, три кроки назад».

 На кожен ніби позитивний крок було зроблено багато кроків у зворотному напрямі. Та найголовніше, на що слід звернути увагу – виконавча влада як працювала, так і працює у своєму нормативно-правовому полі, яке не має нічого спільного із законами, які приймаються Верховною Радою. Інструкція не скоригована із сучасними законами так і лишилась для чиновника значно вищою за закон чи конституцію.

 Доки ця практика не зміниться, навряд чи можна очікувати суттєвого прориву в умовах ведення бізнесу в Україні.

 Можна твердо сказати, що підприємці не є і не будуть вже ніколи тим соціальним прошарком, на який могла б опертися ця влада, тому що будь-які очікування, які ще були минулого року, виявилися марними. Бізнес зазнав глибокого розчарування.

 Король голий насамперед тому, що попри створення іміджу сильного керівника маємо  насправді погано керовану бюрократичну систему, яка діє за зразками корупційної моделі та не збирається змінювати свою практику.

 За таких умов влада може вистояти лише на силових методах придушення свободи, що ми і переживаємо останнім часом.