Московський патріархат має вчився у своїх святих

Принаймні, у Димитрія Прилуцького....

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала звернення настоятеля УПЦ парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира щодо надання дозволу на будівництво храму в сквері ім. Зої Космодем’янської на перетині вул. О. Гончара та Б. Хмельницького у Шевченківському районі Києва.

Мені здається, коли є добра воля громади і мешканці хочуть мати храм на визначеному місці, тоді влада може піти на поступки і дозволити будівництво храму навіть у сквері. Але коли священики не можуть домовитись з громадою, то це дивні священики.

Рішенням Київради від 21.04.2005 № 373/2948 земельна ділянка на перетині вул. О. Гончара та Б. Хмельницького у Шевченківському районі Києва передана релігійній громаді УПЦ МП парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира для забудови. Але це викликало обурення місцевих жителів, які вважають, що на цьому місці повинен бути сквер, як це передбачено кадастровим планом. Київрада скасувала згадане рішення, але ті, хто намагається побудувати церкву, замість того, щоб шукати спільну мову з громадою, пішли шляхом домовляння з судами. 

23 лютого цього року комісія з питань культури та туризму вже розглядала дане питання і прийняла рішення на користь громади та звернулася до Митрополита Володимира Предстоятеля УПЦ МП з проханням сприяти добровільній відмові згаданої релігійної громади від земельної ділянки для будівництва церкви, але відповіді досі не надійшло.

В листі до Митрополита Володимира я нагадав вчинок Преподобного Димитрія Прилуцького, який свого часу відмовився від будівництва монастиря на річці Велика, коли довідався, що люди з навколишніх сіл не хочуть мати монастир на цьому місці. Він знайшов іншу територію, де тамтешні жителі з радістю прийняли його і навіть допомогли створити монастир.

Преподобний вчинив так, як годиться в таких випадках чинити хорошим людям і справжнім православним. Можливо, святим отцям, які намагаються побудувати храм всупереч позиції навколишніх жителів, треба вчити історію церкви і брати приклад зі своїх попередників, які не даремно стали святими.

Довідка: скверу, що тепер носить ім’я Зої Космодем’янської, понад 100 років, він відноситься до переліку територій, які резервуються для створення озелененої впорядкованої території загального користування згідно з рішення Київради від 19 липня 2005 року № 806/3381.