Кличко змушений буде зробити те, що вже зробили Турчинов, Яценюк і Тягнибок

...домовитися

Лідери КОДу  не змогли домовитися з В. Кличком. Боюся, що в даному випадку велике значення мали амбіції. Я не думаю, що хтось з політичних лідерів в Україні є ідеальним. У кожного є свої вади і свої переваги. В чомусь кращий В. Кличко, а в чомусь О. Тягнибок, але якщо у нас є спільний ворог, то й боротися з ним  ми  маємо спільно. І якщо ми бачимо, що «Свобода», «Батьківщина», А. Яценюк вміють домовлятися заради України і результатом цього є створення КОДу, створення Об’єднаної опозиції, і висунення спільних мажоротарщиків по всіх 225 округах, то те, чи може В. Кличко домовлятися з кимось заради України, ми поки що не побачили.  Хоча, можливо, я помиляюсь, і ознаки серйозних переговорів і домовленостей ми побачимо, коли буде обнародуваний виборчий список «УДАРу».

Відсутність позитивного досвіду у В. Кличка щодо успіху в об’єднавчих переговорах, говорить про те, що він, можливо, просто не вміє домовлятися, як спортсмен, що звик битися на рингу сам на сам, не приймаючи ніяких компромісів і не приймаючи ніяких союзників.  Це гарна чоловіча риса і вона мені імпонує, але політик – більше ніж чоловік. А можливо на нього тиснуть невдачі від створення попередніх коаліцій з «Порою», яка зрадила його. Та якщо В. Кличка колись зрадила «Пора», це не означає, що так само поведуть себе всі інші переговорники. Влада сіє недовіру між опозиціонерами, щоб пожати розбрат, але ми не повинні довести справу до їхніх жнив.

Я дуже сподіваюся, що зрештою та невдача, яка всіх нас спіткала вчора, не остаточна. Бо насправді ніхто не завадить нашим лідерам, коли вони вже охолонуть після невдалих переговорів, через тиждень або два, сісти за стіл переговорів і почати знову говорити по кожному округу. Для українського народу важливо, щоб в парламенті виявилося якомога більше опозиціонерів, а для цього потрібно небагато – щоб в кожному окрузі був один реальний опозиціонер, не залежно від того під яким прапором він іде. Сьогодні, припустимо, В. Кличко висуне всіх своїх кандидатів, але вже через два-три тижні ми можемо застосувати рекламоване ним праймеріз і провести соціологію по кожному округу. І в тому випадку, коли буде більш високий рейтинг у кандидата від «УДАРу» - залишити його, а зняти кандидата від Об’єднаної опозиції чи «Свободи». Коли буде більш високий рейтинг у кандидата від Об’єднаної опозиції чи «Свободи» - залишити кандидата від них. А якщо рейтинги будуть близькі – почекати ще два-три тижні і подивитися у кого краща динаміка, тому що головне завдання і «УДАРу», і Об’єднаної опозиції, і «Свободи» - це не пропустити в парламент представників влади. Тому я сподіваюся, що ці переговори стануться.

Якщо В. Кличко не продемонструє своє вміння домовлятися, це може для нього закінчитися тим, що люди подумають, що він поганий політик. Політика – це мистецтво неможливого, коли треба сісти і наступити своїм амбіціям на горло.

Звичайно, після скандалу, який стався із списками, буде важче наступати на горло власним амбіціям, але це треба зробити. Я закликаю не лише В. Кличка, а й досвідчених  А. Яценюка, О. Тягнибока, О. Турчинова не припиняти переговори, не заважаючи ні на що. Вони повинні усвідомити, що у них теж у самих чимало фобій і стереотипів і треба вміти вибачати заради спільної справи.

Їм треба зрозуміти, що В. Кличко – видатний боксер, що він все життя виховувався як не командна фігура. Ця психологічна установка трошки заважає в політиці. Просто треба, щоб Віталій це зрозумів. Можливо, він зараз відіграє свій останній бій і після цього перестане бути боксером, нарешті стане політиком і почне домовлятися. Перемога в переговорах – це коли є результат. А коли двоє сідають за стіл переговорів і не домовляються, то програють обоє.

Таким чином, В. Кличко програв, і опозиція програла, і Україна програла від цього. І ми сьогодні бачимо, що з’являються нові й нові проекти, які будуть розтягувати непровладні  голоси.

Ми знаємо, наскільки сильні фінансово, адміністративно і корупційно кандидати від влади, і особливо неофіційні кандидати. Ми знаємо, що по Києву буде йти один офіційний кандидат від влади, слабенький із логотипом Партії регіонів на лобі, і буде який-небудь інший – якийсь хороший бізнесмен або активіст. Він буде йти неофіційно від влади, але матиме повну підтримку при цьому. Тому для боротьби нам потрібно бути згуртованими.

Я вірю в те, що домовленість відбудеться. Можливо не зараз, можливо, через місяць, можливо, не по всіх округах, а тільки по деяких.

Планується моє висунення по Оболоні. Я знаю, що там буде людина і від «УДАРу». Якщо я через два-три тижні матиму соціологію, що представник «УДАРу» має більш високий рейтинг, то я буду сам знімати свою кандидатуру, і казати: голосуйте за «УДАР». Але я хотів би, щоб таку саму позиція прийняв і мій конкурент. Більше того, якщо у нього краща соціологія, то я готовий ходити в намети і за нього агітувати, тому що для мене важливо, щоб переміг не представник влади.

Я з дуже великою повагою ставлюся до Віталія, ми з ним, як однодумці, багато з чим боролися в Київраді з нинішньою владою. І що би там В. Кличко не думав, але його політична сила – це лише частина тієї сили, яка бореться з владою. Треба змиритися з тим, якщо ти не керівник однієї з двох армій, які протистоять в битві, то ти мусиш створювати спільний штаб і спільне командування з іншими союзниками, які воюють з спільним ворогом. 

Можна, звичайно, відсидітися в кущах, але це не варіант для Кличка, тому я впевнений що рано чи пізно спільні дії всіх опозиційних сил будуть обговорені, визначені і реалізовані.